Верхівковий короїд – катастрофа соснових лісів

Значну частину лісів Хмельниччини, а особливо в її північних районах займають соснові насадження. Зміни кліматичних умов, аномально високі температури протягом вегетаційного періоду в останні роки та значне зниження рівня грунтових вод призвели до суттєвого ослаблення та деградації значних площ лісових масивів, внаслідок чого спостерігається стрімкий розвиток та поширення осередків комплексу стовбурних шкідників,  найнебезпечнішим серед яких є верхівковий короїд.

Саме він став одним із основних шкідників сосни – стрімке його розмноження зафіксовано в Білорусі, Польщі, Україні, Словаччині, Румунії, Німеччині, Франції, Швейцарії. Масово розмножуючись, ці рослиноїдні комахи  суттєво погіршують стан дерев.  переносять спори офіостомових грибів, які є збудниками синяви деревини. Внаслідок розростання цих грибів деревина набуває синього або сірого забарвлення та втрачає  якість.

Раніше ці шкідники теж існували, але насадження були більш стійкими до ураження. Зараз же напад настільки концентрований та агресивний, що своїми силами дерева короїда подолати не в змозі, адже на одному ураженому дереві налічується від кількох тисяч до кількох десятків тисяч особин верхівкового короїда.

За нормальних умов верхівковий короїд може дати одне-два покоління і утворити ще одне покоління, при якому дорослі особини вдруге заселяють ослаблені сосни. За тих погодних умов, які спостерігаються протягом останнього часу, шкідник прогресує, з’являються не два, а три покоління.Після появи молодого покоління, короїди, котрі вже дозріли, знову паруються та заселяють нові дерева. Зимувати шкідник може як в стадії личинки, лялечки, так і в стадії дорослого жука. Навесні, коли  погодні умови стають сприятливими, верхівковий короїд одразу ж заселяє сосни та починає «працювати». Жуки пробуджуються в першій декаді квітня, вилітати починають наприкінці квітня за температури повітря 15 – 19 °С, масовий – на початку травня за температури 20 °С.

Щодо заходів захисту і методів боротьби з поширенням шкідника найбільш дієвий – проведення санітарних рубок, спрямованих на оперативне видалення осередків ураження та свіжозаселених дерев, з подальшим спалюванням або подрібненням порубкових залишків. Адже боротьба із верхівковим короїдом хімічними методами, на думку спеціалістів, не дасть бажаного результату, бо він живе під корою. Крім того, застосування хімічних засобів завдасть значної шкоди іншим мешканцям лісових екосистем. Альтернативним та найбільш екологічним методом боротьби є використання феромонних пасток. Але цей метод в більшості застосовується для моніторингу, щоб фіксувати початок та пік льоту шкідників, а також для визначення їхньої максимальної кількості, бо ним  неможливо здолати таку кількість шкідників.

На початок 2018 року на Хмельниччині вражено понад 6 тис. га соснових насаджень, зокрема на території Національного природного парку «Мале Полісся» пошкоджено понад 800 га. Вони потребують термінового проведення лісогосподарських заходів. У той же час ряд законодавчих та нормативно-правових актів не дають можливості працівникам лісового господарства оперативно здійснювати необхідні заходи.

Сподіваємося на розуміння та підтримку органів влади й громадськості у вирішенні питання внесення змін до нормативних актів, що дасть змогу боротися не з наслідками діяльності шкідника, а оперативно здійснювати заходи, котрі спрямовані на попередження подальшого всихання сосняків.

Тільки спільними зусиллями ми зможемо зупинити це екологічне лихо.

Андрій САСЮК,

директор НПП «Мале Полісся».

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>