Петро ПЕШКО: «Задумане реалізуємо неодмінно»

IMG_3760Кращий світовий та європейський досвід буде впроваджено в лісовій галузі Хмельниччини вже найближчим часом. Таке амбітне завдання стоїть перед підприємствами краю.

Про це, а також про те, яких результатів досягли лісгоспи торік, розмовляємо з ініціатором нововведень і перетворень ― начальником обласного управління лісового та мисливського господарства Петром Пешком.

― Спершу зупинюся на результатах лісогосподарської діяльності, ― почав розмову Петро Степанович. ― Як і в попередні роки, підвідомчі підприємства, очолювані знаними лісівниками, торік працювали стабільно, прибутково. Річний план з лісовідновлення виконано на 114 відсотків ― посаджено 1431 гектар лісу.  Під природне поновлення залишено 283 гектари площ. Сприяння природному поновленню здійснено на площі 68 при річному завданні 32 гектари. Також створено 7 гектарів плантацій новорічних ялинок і 3,3 гектара шкілок декоративного садивного матеріалу.

Хочу особливо підкреслити, що майже вдвічі збільшено площі вирощування садивного матеріалу в розсадниках, які зараз становлять 9,35 гектара. Заготовлено понад 45 тонн лісового насіння. Отож маємо великий потенціал для успішної роботи власних підприємств у держлісфонді, а також для збільшення лісистості краю.

― А який доробок у лісопромисловій діяльності?

― Ліквідної деревини торік заготували 609 тисяч кубометрів. Це дещо більше, ніж попереднього року.

Низькосортну деревину переробляли на власних потужностях, які поступово нарощуємо. Пущено в первинну переробку понад
20 тисяч кубометрів деревини, з якої виготовлено продукції  на суму 34,8 мільйона гривень.

Торік лісгоспи управління побудували більше 13 кілометрів лісових автомобільних доріг. На це використали 4,3 мільйона гривень власних коштів.

― Розкажіть про економічні та фінансові показники.

― Обсяг реалізації продукції торік зріс на 106 мільйонів гривень і склав  більше 627 мільйонів гривень. На внутрішній ринок її поставлено  на суму 585 мільйонів гривень ― 146 відсотків у порівнянні з попереднім роком. Задовольняючи попит вітчизняних товаровиробників, також відправляли деревину на зовнішній ринок. Її поставлено зарубіжним партнерам на суму 42 мільйони гривень.

До бюджету всіх рівнів внесено майже 170 мільйонів гривень ― на 35 мільйонів гривень більше, ніж у 2016 році. Єдиного соціального внеску перераховано 52 мільйони гривень ― на 12 мільйонів гривень більше, ніж позаторік.

З приємністю зазначу, що середньомісячна заробітна плата штатних працівників значно зросла й склала 13454 гривні.

― Петре Степановичу, презентуючи в жовтні минулого року Стратегічну програму розвитку лісової галузі краю, Ви поставили перед підвідомчими підприємствами амбітні завдання. Що вдалося зробити за короткий період і що буде зроблено вже цього року?

― Передусім взялися за вирощування сіянців із закритою кореневою системою, що дасть можливість садити лісові культури протягом усього вегетаційного періоду. В Старокостянтинівському й Шепетівському лісгоспах уже започаткували новації. Енергійно взялися за справу в Ізяславському лісгоспі, де ще раніше почали вирощувати декоративний посадковий матеріал із закритою кореневою системою.

Детально вивчивши досвід поляків, найближчим часом створимо два потужних центри з вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Один зосередиться на твердолистяних породах, інший ― на хвойних. Тут більшість процесів буде автоматизовано.

Взнавши про величезні потреби ринку України в декоративних рослинах для озеленення територій, енергійніше беремося за вирощування саджанців, які будемо реалізовувати через власну торгову мережу.

На новий рівень піднімаємо переробку деревини. Летичівський лісгосп щойно задіяв у роботу високопродуктивну пилораму «Мебор», яка забезпечить значне збільшення випуску продукції з низькосортної деревини. Плануємо цьогоріч придбати сучасні пилорами американської фірми «Вуд-Майзер». Їх встановимо в Летичівському й Старокостянтинівському лісгос-
пах. Постійно нарощує технічний парк наш лідер у переробці низькосортної деревини ― Ізяславський лісгосп.

Одним з пріоритетних завдань для наших підприємств є переробка сухо-
стійної сосни, яка не користується попитом на ринку лісопродукції.

Ще один проритетний напрям діяльності ― виробництво енергетичної тріски з лісосічних відходів. Великий досвід тут нагромадили Ярмолинецький та Славутський лісгоспи. Незабаром візьмуться за прибуткову справу Летичівський та Кам’янець-Подільський лісгоспи.

Нарощуватимемо побічне користування. Адже практика довела, що садівництво, ягідництво ― перспективна справа. Отож практично всі підвідомчі підприємства управління займуть свою нішу в побічному користуванні.

Крім того, відновимо підсобні господарства з вирощування тварин.

Все це разом узяте дозволить успішно використовувати потенціал екосистем для задоволення соціальних потреб населення та залучити додаткові кошти на розвиток лісового господарства області.

 Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>