Захист лісу від шкідників і хвороб

unnamed-4Для оцінки санітарного стану, виявлення осередків шкідників та хвороб лісу на підприємствах Хмельницького ОУЛМГ цьогоріч проведено поточне лісопатологічне обстеження з участю спеціалістів ДСЛП «Вінницялісозахист») на площі 25 713 гектарів.

Раніше, починаючи з середини 2000-х років, підприємства управління протягом багатьох років проводили хімічну обробку дубових насаджень, що пошкоджувалися під час весняного масового льоту імаго хруща травневого. Значне розповсюдження цього шкідника було зумовлене ідеальною кормовою базою  для розвитку личинки хруща – значними площами нерозораних земель сільськогосподарського призначення. Нині на Хмельниччині майже не залишається необроблених сільгоспугіддь, та й холодні весни останніх років відчутно стримують розвиток цього шкідника. Тому, в зв’язку з відсутністю високого рівня загрози об’їдання хвоє- та листогризучим шкідниками, хімічні винищувальні заходи боротьби із застосуванням аерозольної установки ГАРД в лісонасадженнях не проводяться.

Профілактичними біологічними заходами боротьби охоплено площу 3,2 тисячі гектарів (розвіщано  майже 5 тисяч штучних гнізд для птахів, розселено та огороджено 900 мурашників).

Загальна сума коштів, використаних на проведення лісозахисних заходів у першому півріччі 2017 року складає 292 тис. грн.

Разом з тим, якщо останніми роками ми можемо констатувати затухання активних осередків таких листогризучих шкідників як хрущ та дубовий похідний шовкопряд, а з хвоєгризучих – звичайного та рудого соснових пильщиків, то зараз перед державними лісогосподарськими підприємствами  області постала інша загроза – стрімкий розвиток та поширення осередків комплексу короїдів – типографа, шестизубого короїда та вершинного короїда в соснових та частково ялинових насадженнях, що розташовані переважно в північній частині області – в Славутському, Ізяславському та Шепетівському районах.

Уражені короїдами соснові ділянки видно неозброєним оком. Хвоя на деревах починає жовтіти і згодом стає бурого кольору, починаючи з верхівки. Шкідник, майже весь цикл розвитку якого проходить під корою у верхівках дерев, стрімко поширюється та уражує ослаблені внаслідок аномальної посушливості останніх років соснові насадження. Пошкоджені шкідниками верхівки сосни стають доступні для проникнення дереворуйнівних грибів.

Якщо перші осередки верхівкового короїда були зафіксовані на  Хмельниччині тільки наприкінці  позаминулого та на початку минулого року, то вже цьогоріч у першому кварталі  площа осередків перевищила 1000 га, на кінець серпня – 3000 га, а до кінця року, за прогнозами,  може сягнути 5000 га.

Ефективних засобів боротьби з короїдами  немає. Проблему всихання  соснових насаджень,    уражених короїдом, сьогодні мають  Італія. Швейцарія, Німеччина, Польща, Фінляндія. А в сусідніх з нашою Житомирській, Рівненській та Волинській областях площі осередків на порядок вищі, там лісівники мають справу із десятками тисяч гектарів всохлих хвойних насаджень.В Європі, як і в Україні, теж ідуть дискусії, як боротися з шкідниками, не рубаючи лісу. Але, як свідчить світова практика, зупинити шкідників можливо лише видаляючи ушкоджені дерева. Бо якщо ми цього не зробимо, то з кожним роком проблему будемо множити на два, а то й на три.

Часто доводиться чути, що лісівники дружать із короїдами, адже коли шкідник заселяє дерево, то лісівник його рубає. Так от, коли йдеться про верхівкового короїда, то це не та ситуація. Він при заселенні дерева переносить спори грибів, які є збудниками синяви деревини. В результаті розростання цих грибів деревина набуває синього, сірого або навіть чорного забарвлення. Зрозуміло, що вона вже не годитиметься на добрий виріб чи дошку і ціна її суттєво знижується. От, власне, й основна проблема, пов’язана із цим шкідником, – заселені ним лісосіки розробляють невчасно і технічна якість деревини через це стрімко погіршується.

Єдина можливість зберегти товарність деревини та запобігти розповсюдженню шкідника – вчасне виявлення і оперативне проведення санітарних рубок та спалювання порубкових  рештків.

Окрім природних чинників, що сприяють розвитку цих шкідників,  маємо ще й негативний вплив фактору недосконалого законодавства, коли заради виконання Закону про тваринний світ, лісогосподарські підприємства змушені дотримуватися періоду тиші з 1 квітня по 15 червня та не проводити у цей час санітарні рубки. Але ж така “тиша” саме у цей час дозволяє розвинутись одній із трьох річних генерацій вершинного короїда, тобто забезпечує геометричну прогресію розвитку та поширенню цього шкідника.

Як свідчить доцент кафедри лісівництва НЛТУ України Володимир Крамарець, який спеціалізується на питаннях охорони й захисту лісових насаджень від хвороб і потенційних шкідників, Польська стратегія протиборства із короїдом грунтується на боротьбі із першим поколінням шкідника, яке з’являється в травні або на початку червня. Наші екологи, які брали участь у розробці нових Санітарних правил, чинних із 2016 р., ставлять собі в заслугу введення сезону тиші в лісах до 15 червня. Це – період розмноження тварин і в лісах заборонено як полювання, так і санітарні вирубування (при тому, що інші не заборонені). Отже, коли потрібно забирати з лісу заселену шкідниками деревину, лісівники не можуть вжити захисних заходів. Період тиші закінчується 15 червня, а масовий літ короїда -остання декада червня, тобто з 20 червня. Ту кількість заселених дерев, які ми маємо зараз, за тих 5 днів неможливо забрати.

Є ще й другий момент – рік на рік не випадає. Короїд календаря не має, тому він буде виходити тоді, коли йому сприятимуть погодні умови. Наприклад, минулоріч, коли видався дуже теплий травень, він вийшов на початку червня. Коли молоде покоління з’явилося, то вже немає різниці, зрубають уражені дерева чи ні: ті короїди, які вже дозріли, знову паруються, і знову заселяють і атакують навколишні дерева.

У вересні минулого року під час спільного польсько-українського семінару в Раві-Руській щодо процесів всихання на одній із заселених верхівковим короїдом ділянок польські лісівники поставили запитання: чому ця сосна до цього часу не зрубана? Власне, там прозвучала хороша фраза, яка окреслює відмінність боротьби із шкідниками у Польщі і в Україні: польські лісівники йдуть попереду короїда, а українські – позаду нього.

Досвід сусідів-білорусів також показує, що можна заготовляти деревину і мати здорові ліси. Білорусія потроху займає нішу України у торгівлі деревиною, оскільки експорт хвойних з України скорочується. На семінарі в Сарнах з’ясувалося, що білоруси тільки за перше півріччя 2017 р. заготовили 2,5 млн мЗ деревини, при цьому насамперед забираючи пошкоджену деревину, щоб не дати їй цілком втратити технічну якість, і таким чином отримують з того ще й непоганий зиск. На початку серпня в Білорусі розширені повноваження лісгоспів для активізації боротьби із стовбуровими шкідниками, в тому числі щодо оперативного призначення санітарних рубок.

Щоб уникнути масового заселення сосен верхівковим короїдом, потрібно забрати дерево з лісу при його початковому заселенні шкідником. Верхівковий короїд є полігамним видом, тобто один самець і кілька самок, а їх може бути від двох до дванадцяти, при заселенні в дерево утворюють спільну сім’ю. Кожна самка після парування може відкладати яйця в стовбурі дерева, з яких з’являються личинки. Плодючість однієї самки коливається від 16 яєць у період згасання популяції і до 120 яєць у сприятливий період. А якщо таких самок кілька, то навіть якщо з не всіх відкладених яєць з’являться дорослі жуки, загальна кількість короїдів збільшиться у геометричній прогресії за сприятливих умов – спекотної погоди і в одновікових соснових деревостанах, які ослаблені вищою, ніж їм потрібно температурою, і низьким рівнем води. Власне те, що маємо зараз.

Другою проблемою – є всихання ясеневих насаджень що уражаються кореневими гнилями. Вони розташовані переважно в центральній частині нашої області – в ДП “Хмельницьке ЛМГ” та ДП “Ярмолинецьке ЛГ”. Ефективних засобів боротьби з цією хворобою на сьогодні також немає. Така сама проблема, тільки в набагато більших масштабах, є і в Норвегії, Швеції, Польщі, Литві, Білорусі.

Спеціалісти стверджують, що у випадку з кореневою гниллю ясенових насаджень, єдиною можливістю зберегти товарність деревини  є вчасне виявлення пошкоджених, гинучих насаджень, оперативне проведення санітарних рубок, вилучення загиблих та пошкоджених хворобою дерев.

Сьогодні загальна площа всихання складає близько 5000 га. В тому числі:сосна, ялина (типограф,шестизубий та вершинний короїди) – 3000 га, ясен (коренева гниль) – 1200 га. Лісівники здійснили заходи, спрямовані на оздоровлення лісів, на загальній площі  3888 га. В тому числі :суцільні санітарні рубки становлять 129 га, вибіркові санітарні – 973 га. рубки догляду – 2777 га, лісовідновні рубки – 9 га.

Євген КЛОК,

головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства ХОУЛМГ.

Ips-acuminatus5_1 t_1_16b7dc0f-e06b-442a-b134-19f1bd31451b

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>