На захисті зелених скарбів

Ліс – один з найбільших скарбів на планеті. Він  регулює клімат, захищає землю від ерозії, поповнює водність річок, є домівкою для тисяч видів рослин і тварин  та чудовим місцем відпочинку людей. Звичайно, цінується й за деревину.

На Хмельниччині  зелені шати займають   майже 282 тисячі гектарів. Левова їх частка (192, 5 тисячі гектарів)  – у віданні обласного управління лісового та мисливського господарства. Напередодні Дня працівника лісу ми зустрілися з начальником цього управління Віталієм Лісовим і взяли в нього інтерв’ю.

― Свято – це завжди радість, особливо ж професійне, бо людина живе своїм фахом, він – її хліб і радість. Віталію Митрофановичу, якими здобутками зустрічають своє професійне свято лісівники?

― За вісім місяців річне завдання зі створення лісів виконали на 125 відсотків, заліснили площу 1064 гектари при зобов’язанні 850. Що особливо радує – 97 відсотків нових насаджень мають добрий і дуже добрий стан. А це – запорука високих приростів деревини, здоров’я насаджень.

З початку року підприємства управління збільшили обсяг реалізації продукції на 21 відсоток до відповідного торішнього періоду і вона склала 341 мільйон гривень. Від усіх видів рубок заготовлено майже 376 тисяч кубометрів деревини. На внутрішній ринок її поставлено на суму 247 мільйонів гривень. Всі лісгоспи спрацювали без збитків. На ведення лісогосподарського виробництва спрямовано понад 100 мільйонів гривень, на розвиток та переоснащення виробництва – 9 мільйонів гривень. Завдяки стабільній, ефективній праці маємо найвищу середню зарплату в лісовій галузі держави. Своєчасно й у повному обсязі сплачуємо податки. За вісім місяців до бюджетів усіх рівнів внесено 90,3 мільйона гривень.та сплачено Єдиного соціального внеску 25,3 мільйона гривень.

― Упродовж кількох десятиліть підприємства управління цілеспрямовано працюють над створенням лісів із ціних порід дерев замість низькопродуктивних насаджень…

― Цифри скажуть самі за себе. Нині в структурі насаджень 47 відсотків займає дуб, 29 – хвойні: сосна, ялина, модрина. Звичайно, крім дуба садимо й інші твердолистяні й м’яколистяні культури.

― Лісова галузь держави взяла курс на нові методи господарювання. Що конкретно робиться на Хмельниччині?

― На вирощуванні сіянців і саджанців використовуємо кращий європейський досвід. Від догляду за лісом вручну перейшли до технічних засобів. Впровадили електронний облік деревини, який охоплює сто відсотків заготівлі. Це забезпечує не тільки повний контроль, а й унеможливлює крадіжки лісу.

Протягом останніх восьми років активно будуємо лісові автомобільні дороги. Вони мають велике практичне значення для ведення стабільної господарської діяльності наших підприємств, для охорони лісів, боротьби з пожежами. Позитивно впливають на рекреаційні можливості лісових масивів, мають соціальне значення, бо розширюють транспортну мережу в сільській та лісовій місцевості.

За вісім років побудовано 67,8 кілометра нових лісових артерій сполучення з твердим покриттям. Цьогоріч плануємо ввести ще 12,9 кілометра доріг з твердим покриттям.

― Девізом підприємств обласного управління останнім часом стало завдання ― наблизити ліси до людей. Вдається?

― Частково я вже відповів. Це будівництво лісових автомобільних доріг. Важливого значення надаємо облаштуванню рекреаційних пунктів. Нині в красивих лісових куточках в області їх є 42. Тут встановлено альтанки, дитячі майданчики, відведено місця для багать та інше. Біля найбільш відвідуваних зон відпочинку працюють магазини «Лісовичок», де можна придбати продукцію лісівників, безалкогольні напої, солодощі. Кожному лісгоспу доведено завдання щороку вводити по одному такому об’єкту. Нехай люди відпочивають! Але нехай дбайливо ставляться до лісу, бережуть його від вогню.

Лісові пожежі, особливо в хвойних насадженнях – страшне лихо, яке може звести нанівець працю, вкладену протягом десятків років. Через те на охорону лісу від вогню виділяємо великі кошти. Тільки торік на оновлення матеріально-технічної бази, автопарку, сил і засобів боротьби з лісовими пожежами підприємства управління витратили сім мільйонів гривень. Всі північні лісгоспи краю, де найбільше легкозаймистих хвойних насаджень, обладнані сучасними системами телеспостереження на великі відстані. Мають їх і південні лісгоспи. На підприємствах діють чотири лісопожежних станції, є пожежні машини, лісопожежні модулі.

Велику допомогу нам за необхідності надають підрозділи рятувальників.

― Які проблеми допікають лісівникам?

― Із зміною кліматичних умов різко понизився рівень грунтових вод. Почали масово всихати ялина, сосна, ясен. З’явилися різні хвороби, збільшилася кількість шкідників, які завдають лісу великої шкоди. А ще шкодять браконьєри, так звані чорні лісоруби, з якими ми спільно з правоохоронними органами ведемо нещадну боротьбу.

― Верховна Рада прийняла закон, що забороняє вивозити за кордон ділову деревину, крім сосни. Але з 1 січня наступного року і її не можна буде експортувати. З погляду на те, що деревообробна галузь України зараз має недостатні потужності, чи не призведе це при мізерному бюджетному фінансуванні лісової галузі до занепаду лісогосподарських підприємств?

― Стратегічно завдання поставлено правильно: треба розвивати вітчизняне лісопереробне виробництво. Я проти того, щоб експортувалася деревина, що користується попитом у лісопереробників держави. Чому маємо імпортувати меблі, інші вироби з деревини? Однак внутрішній ринок нині не спроможний переробляти всю деревину, що заготовляється в Україні. Експорт повинен бути регульований, деревина, яка не користується попитом на внутрішньому ринку і не продана на аукціонах, повинна бути реалізована на експорт. Адже це валюта для держави та кошти для ведення лісового господарства. Потрібен час, щоб деревообробні підприємства стали на ноги. Отож правильніше було б поступово вводити обмеження на поставки ділової деревини за кордон.

Між іншим, сусідні Білорусь й прибалтійські державивміло скористалася українськими заборонами й значно наростили експорт деревини.

― Нині на землях підприємств, підпорядкованих Хмельницькому обласному управлінню лісового та мисливського господарства,  заповідні території складають майже 43,3 тисячі гектарів. Які куточки особливо привабливі і чим?

― Варто зазначити, що відсоток заповідності наших лісів в 1,6 раза перевищує відповідний показник по Україні. Це свідчить про те, що в лісовому господарстві Хмельниччини діють достатньо жорсткі критерії щодо принципів господарювання. Наш край славиться національними парками «Подільські Товтри», «Мале Полісся», регіональним ландшафтним парком «Мальованка», заповідниками, заказниками. Тут зростає чимало унікальних рослин, водяться різноманітні, в тому числі й рідкісні, звірі й птахи.

Окремо хочу сказати про «Мале Полісся». Ця молода науково-дослідна установа, що перебуває в нашому оперативному управліні, досить активно взялася за вивчення флори і фауни регіону.

― Віталію Митрофановичу, один з найголовіших пріоритетів галузі – лісорозведення, тобто посадка нових лісів, передусім на землях, непридатних для ведення сільського господарства. На жаль, в останні роки ця благородна і потрібна справа загальмувала. В чому причина?

― Створення нових лісів – завдання державної ваги. Щоб досягти науково обгрунтованої лісистості, в Україні треба посадити понад 2 мільйони гектарів лісів, на Хмельниччині – 65 тисяч гектарів. Вважаю, що питання виділення землі та коштів під створення нових лісів повинні вирішуватися на державному рівні й за спрощеним механізмом. Тоді й справа швидко зрушиться, адже виробничого потенціалу й досвіду заліснення в нас достатньо. Виконуючи державну програму «Ліси України 2010―2015 років», ми створили на Хмельниччині понад 5 тисяч гектарів нових лісів.

― Що б ви хотіли побажати напередодні Дня працівника лісу?

― Користуючись нагодою, хочу щиро привітати з професійним святом усі трудові колективи управління, всіх працівників та ветеранів лісової галузі. Побажати миру, злагоди, достатку, всіляких гараздів. А ліси нехай радують і оздоровлюють усіх людей!

Інтерв’ю взяв

Віктор КРИВОШИЯ.  (газета “Подільські Вісті”)

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>