НЕ ПАЛИ СУХУ ТРАВУ

З настанням весни  розпочинається небезпечний період у лісових масивах – підпали сухої трави чи очерету на болотах, що розташовуються поряд. Спалювання сухих рослинних залишків стало для наших громадян настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди ці дії завдають довкіллю, життю та здоров’ю людей.

Саме це й завдає чимало клопоту лісівникам.  Підпали на узбіччях доріг та полях  перекидаються на лісосмуги й лісові масиви. Займаються дерева, гине  звірина, значної шкоди завдається верхньому шару ґрунту. Багато людей вважає, що спалювання трави корисне. Проте ефект швидшого росту трави в результаті випалювання є ілюзоричним. В природі все влаштовано розумно і раціонально. Суха трава просто приховує спочатку молоді зелені пагони, захищає від весняного перепаду температур, а в подальшому слугує добривом, і невипалені ділянки  весною здаються сірими. Тоді, як на почорнілих випалених ділянках зелена трава добре помітна але вже пошкоджена вогнем, квола і незахищена.

Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно велика, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко. В результаті випалювання сухої трави збіднюється видовий склад рослинного і тваринного світу, випалювання призводять до помітного зниження родючості ґрунту. Від сильної трав’яної пожежі гинуть  тварини, які живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту. До того ж, при згорянні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, оксиди азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. Це спричиняє  різноманітні онкологічні захворювання, хвороби легенів, різного роду алергії.

Особливо небезпечне весняне випалювання трави для лісу. Лісова пожежа – лихо для будь-якого району країни. Окрім втрат  самої деревини, витрат на гасіння пожеж, це й зниження кількості кисню, фітонцидів, що виділяються лісом, погіршення якості, стану дерев, непридатність для використання їх у рекреаційних цілях тощо. Лісові загорання знижують приріст деревостанів, збільшують вітровальність і послабляють зелені масиви, а потім засихаючі дерева стають осередком шкідників і хвороб лісу. Навіть слабка і невелика трав’яна пожежа здатна призвести до загибелі молодих лісових насаджень, що створюються для захисту полів від висушення, берегів від ерозії, доріг від снігових і запорошених заметів.

Для захисту лісових насаджень від пожеж на весняний період 2017 року Хмельницьке лісомисливське  господарство запланувало  поновити протипожежні мінералізовані смуги загальною протяжністю 30 км та створити нові –  протяжністю 10 км.

Прес-служба Хмельницького ЛМГ.

л_с горить суха трава горить суха трава

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>