Заходи з поліпшення санітарного стану

Згідно з п. 7 ч. 5 Санітарних правил в лісах України від 26 жовтня 2016 року №756, а саме: “Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідний територіальний орган Держлісагентства протягом одного робочого дня після погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів інформує про це обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим – орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та забезпечує оприлюднення зазначеного переліку на своєму веб-сайті з метою інформування громадськості”, доводимо до вашого відома перелік заходів щодо поліпшення санітарного стану лісів по підпорядкованих підприємствах Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, на територіях природно-заповідного фонду Хмельницької області та комунальних підприємств . Інформація щодо переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів розміщується відповідно після погодження.

Погоджені переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів за 2017 рік

ДП “Ізяславське ЛГ”

ДП “Кам’янець-Подільське ЛГ”

ДП “Летичівське ЛГ”

ДП “Староконстантинівське ЛГ”

ДП “Славутське ЛГ”

ДП “Новоушицьке ЛГ”

ДП “Хмельницьке ЛМГ”

ДП “Шепетівське ЛГ”

ДП “Ярмолинецьке ЛГ”

ДП ХОСЛАП “Хмельницькоблагроліс”

Інші лісокористувачі

Інші лісокористувачі

Пропозизії щодо проведення суцільних санітарних рубок за 2017 рік.

ДП “Ізяславське ЛГ”

ДП “Славутське ЛГ”

ДП “Шепетівське ЛГ”

ХОСЛАП

Інші лісокористувачі

Погоджені переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів за 2018 рік

ДП “Ізяславське ЛГ”

ДП “Летичівське ЛГ”

ДП “Ярмолинецьке ЛГ”

ДП “Шепетівське ЛГ”

ДП “Хмельницьке ЛМГ”

ДП “Новоушицьке ЛГ”

Інші лісокористувачі

Пропозизії щодо проведення суцільних санітарних рубок за 2018 рік.

ДП “Ізяславське ЛГ”

Інші лісокористувачі

Лісокультурне виробництво 2017 року

У І півріччі 2017 року робота підприємств управління, спеціалістів усіх підрозділів спрямовувалась на забезпечення виконання всього комплексу лісогосподарських робіт, здійснення охорони і захисту лісу.

Аналізуючи дані станом на 1.07.2017 року, що надійшли від держлісгоспів,  річний план по лісовідновленню виконаний на 107% (1345 га при плані 1260 га). Річний план по створенню лісових культур  виконаний на 105%,  уже заліснено площу 1065 га при плані року –  1010 га та при плані на 6 місяців – 942 га (виконання плану – 113%). Усі підприємства виконали, а більшість і перевиконали план по створенню лісових культур. Особливо високий % перевиконання плану у Хмельницькому ЛМГ – 146%, що можна пояснити максимальним залісненням зрубів 2017 року, підготовлених до посадки.

У травні проведено технічне приймання обєктів лісокультурного фонду. 773 га лісових культур створено методом садіння, 278 га – посівом та 14  га комбінованим методом. Згідно техприймання 10% лісових культур мають дуже добрий стан, 88% добрий, 2% – задовільний. У порівнянні  з минулим роком оцінки стану якості лісових культур при техприйманні покращилися – зменшилася кількість «дуже добрих» та «задовільних» л/к на 1% та, відповідно,  зросла «добрих» на 2%.

Під природне поновлення згідно технічного приймання залишено 280 га лісокультурних площ, що становить 112% річного плану. Також у 2017 році створено 7 га плантацій новорічних ялинок та 3,3 га шкілок декоративного садивного матеріалу.

Сприяння природному поновленню здійснено на площі 64 га при річному плані 32 га. Виконання плану станом на І півріччя 2017 р. – 200 %.

Підприємствами проведена підготовка ґрунту під лісові культури на площі 760 га при плані на І півріччя 2017 року 563 га та річному плані – 834 га. Виконання плану – 135% та 91% відповідно.

Догляди за лісовими культурами в держлісфонді проведені на площі 2489 га, що становить 137% піврічного плану та 49% річного. Ізяслваське,  Хмельницьке та Шепетівське лісові господарства більше, ніж у двічі, перевиконали плани по доглядах. По доглядах слід звернути увагу на якість, своєчасність їх проведення та достатню кількість, особливо у перші роки після створення лісових культур.

Догляди за лісовими культурами в захисному лісорозведенні проведені на площі 36 га, що становить 103% від плану на І півріччя та 40 % від річного плану.

Доповнення лісових культур в ДЛФ  проведено на площі  821 га, що на 141 га більше від запланованого на рік.

Доповнення лісових культур в захисному лісорозведенні проведено на площі 135 га, що становить  270%  піврічного та річного завдань.

Вирощування садивного матеріалу в розсадниках по площі становить 7,6  га із запланованих у 2017 році 5,0 га, що складає 152% від піврічного та 149% від річного плану. Славутське, Старокостянтинівське, Хмельницьке та Шепетівське лісові господарства суттєво перевиконали план по висіванню в розсадниках.

За І півріччя 2017 року заготовлено 575 кг лісового насіння, в тому числі 481 кг сосни, 14 кг ялини та 80 кг насіння інших порід. План по заготівлі насіння по ХОУЛМГ виконано на 160% від піврічного плану.

Підсумовуючи результати лісокультурного виробництва, можна сміливо стверджувати, що сумарно усі показники по управлінню виконано більше, ніж на 100%.

 

Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства впроваджує політику відкритості для громадськості.

З цією метою на сайті Хмельницького ОУЛМГ розміщена інформація про місце проведення рубок по державних лісогосподарських підприємствах.

Детальна інформація про проведення суцільних рубок головного користування та суцільних санітарних рубок розміщена нижче.

Інформація по проведенню рубок головного користування в 2016р.

Інформація по проведенню рубок головного користування в 2017 р..

Інформація по проведенню рубок головного користування в 2018 р..

Захист лісів від шкідників і хвороб

На  ліси  впливає  низка  абіотичних, біотичних та  антропогенних  чинників,  під  дією  яких  зменшується  приріст  деревини, відбувається  часткова  або  повна  втрата  крон, всихання окремих дерев  і  насаджень.

На  сьогоднішній  день  продовжуються  процеси  всихання інтродукованих (створених за межами природного  ареалу)  ялинових  насаджень. Внаслідок  значного  підвищення  середньорічних  температур,  зменшення  кількості  опадів протягом  вегетаційного  періоду, створюються  сприятливі  передумови  для  розвитку  осередків  шкідників та  хвороб  лісу.

ClipBoard-1 ClipBoard-2

З  метою  оцінки  санітарного  стану,  виявлення  осередків  шкідників    та  хвороб   лісу   на   підприємствах   Хмельницького   ОУЛМГ  у 2017 році,   проведено    поточне  лісопатологічне   обстеження (в тому  числі,  за  участю спеціалістів ДСЛП «Вінницялісозахист»)  на  площі – 25 713 га.

Раніше,  починаючи  з середини 2000-х років,  ми  протягом  багатьох  років  проводили хімічну обробку  дубових  насаджень, що пошкоджувались під  час  весняного  масового  льоту  імаго  хруща  травневого. Значне  розповсюдження  цього шкідника  було  зумовлене  наявною  кормовою  базою ідеальною для  розвитку  личинки хруща – значними  площами  нерозораних  земель сільськогосподарського  призначення. На  сьогодні на  Хмельниччині  майже  не  залишається  необроблених  сільгоспугіддь, та  й  холодні  весни  останніх  років  відчутно  стримують  розвиток цього  шкідника. Тому,  в  зв’язку  з  відсутністю  високого  рівня  загрози  об’їдання  хвоє- та  листогризучим шкідниками хімічні винищувальні заходи боротьби  із  застосуванням  аерозольної  установки  ГАРД  в  лісонасадженнях не проводяться.

Профілактичними біологічними заходами боротьби (розвіщування  штучних  гнізд  для   птахів – близько  5000 шт, розселено та огороджено 900 мурашників) охоплено  площу  3,2  тис. га.

Загальна  сума  коштів,  використаних  на  проведення  лісозахисних  заходів  у  першому  півряччі  2017 року, складає  292 тис. га.

Разом  з  тим,  якщо останніми  роками ми можемо констатувати  затухання  активних осередків  таких  листогризучих  шкідників  як  хрущ та дубовий  похідний  шовкопряд, а з хвоєгризучих -  звичайного та  рудого  соснових  пильщиків,  то   зараз перед  державними лісогосподарськими підприємствами нашої області  постала інша  загроза – стрімкий  розвиток  та  поширення  осередків  комплексу  короїдів – типографа, шестизубого короїда  та  вершинного короїда)  в  соснових  та  частково  ялинових  насадженнях, що  розташовані  переважно  у  північній  частині області – в Славутському, Ізяславському  та  Шепетівському  районах.

Уражені короїдами соснові ділянки видно неозброєним оком. Хвоя на деревах починає жовтіти і згодом стає бурого кольору, починаючи з верхівк

Шкідник,  майже  весь  цикл  розвитку  якого  проходить  під  корою у  верхівках  дерев, стрімко поширюється та уражує, ослаблені, внаслідок аномальної посушливості останніх років, соснові  насадження. Пошкоджені шкідниками верхівки сосни  стають  відкриті  для   проникнення  дереворуйнівних  грибів.

Якщо  перші  осередки  верхівкового  короїда  біли  зафіксовані  тількі на  початку  минулого  року,  то  вже  у  першому  кварталі  цього  року  площа  осередків перевищила  1000 га, на  кінець  серпня вона перевищує  3000 га,  а до  кінця  року за  прогнозами  розвитку  може  сягнути 5000 га.

Ефективних  засобів  боротьби  з  короїдами  на  сьогодні  не  існує.

Проблему посихання  соснових насаджень  уражених  короїдом сьогодні  мають сусідні  країни –  Італія. Швейцарія, Німеччина, Польща, Фінляндія – там теж є ця проблема, а у сусідніх з нашою, Житомирській, Рівненський  та  Волинських областях  площі  осередків  на  порядок  вищі, там лісівники мають справу  із  десятками  тисяч  гектарів  всохлих хвойних  насаджень.В Європі теж ідуть дискусії, як боротись з шкідниками не рубаючи лісу. Але як свідчить світова практика – зупинити шкідників можливо лише видаляючи ушкоджені дерева. Бо якщо ми цього не зробимо, то з кожним роком проблему будемо множити на два, а то й на три.

Часто доводиться чути, що лісівники дружать із короїдами, адже коли шкідник заселяє дерево, то лісівник його рубає. Так-от, коли йдеться про верхівкового короїда, то це не та ситуація. Він при заселенні дерева переносить спори грибів, які є збудниками синяви деревини. В результаті розростання цих грибів деревина набуває синього, сірого або навіть чорного забарвлення. Зрозуміло, що така деревина вже не годитиметься на добрий виріб чи дошку і ціна її суттєво знижується. От, власне, й основна проблема, пов’язана із цим шкідником, – заселені ним лісосіки розробляють невчасно і технічна якість деревини унаслідок цього стрімко погіршується.

Єдина можливість зберегти товарність деревини та запобігти  розповсюдженню шкідника – вчасне  виявлення  і оперативне  проведення  санітарних  рубок, та  спалювання  порубкових  залишків.

Окрім  природних чинників  що  сприяють розвитку  цих  шкідників, ми  маємо ще  й  негативний вплив фактору  недосконалого  законодавства, коли згідно на  дотримання Закону  про  тваринний  світ, лісогосподарські  підприємства змушені  дотримуватись   періоду  тиші, з 1 квітня  по 15 червня та  не проводити  у  цей час  санітарні  рубки.  Але  ж  така “тиша” саме  у  цей  час, дозволяє  розвинутись одній із трьох  річних  генерацій  вершинного  короїда, тобто  забезпечує геометричну прогресію  розвитку та  поширенню цього шкідника.

Польська стратегія протиборства із короїдом грунтується на боротьбі із першим поколінням шкідника, яке з’являється в травні або на початку червня. Наші екологи, які брали участь у розробці нових санітарних правил, чинних із 2016 р., ставлять собі в заслугу введення сезону тиші в лісах до 15 червня. Це – період розмноження тварин і в лісах заборонено як полювання, так і санітарні вирубування (при тому, що інші не заборонені). Отже, коли потрібно забирати з лісу заселену шкідниками деревину, лісівники не можуть вжити захисних заходів. Період тиші закінчується 15 червня, а масовий літ короїда – остання декада червня, тобто з 20 червня. Ту кількість заселених дерев, які ми маємо зараз, за тих 5 днів неможливо забрати. Є ще й другий момент – рік на рік не випадає. Короїд календаря не має, тому він буде виходити тоді, коли йому сприятимуть погодні умови. Наприклад, минулоріч, коли видався дуже теплий травень, він вийшов на початку червня. Коли молоде покоління з’явилося, то вже немає різниці, зрубають уражені дерева чи ні: ті короїди, які вже дозріли, знову паруються, і знову заселяють і атакують навколишні дерева.

У вересні минулого року під час спільного польсько-українського семінару у Раві-Руській щодо процесів всихання на одній із заселених верхівковим короїдом ділянок польські лісівники поставили запитання: чому ця сосна до цього часу не зрубана? Власне там прозвучала хороша фраза, яка окреслює відмінність боротьби із шкідниками у Польщі і в Україні: польські лісівники йдуть попереду короїда, а українські – позаду нього.

Досвід сусідів-білорусів також показує, що можна заготовляти деревину і мати здорові ліси. Білорусія потроху займає нішу України у торгівлі деревиною, оскільки експорт хвойних з України скорочується. На семінарі в Сарнах з’ясувалося, що білоруси тільки за перше півріччя 2017 р. заготовили 2,5 млн м3 деревини, при цьому насамперед забираючи пошкоджену деревину, щоб не дати їй цілком втратити технічну якість, і таким чином отримують з того ще й непоганий зиск. На початку серпня в Білорусі розширені повноваження лісгоспів для активізації боротьби із стовбуровими шкідниками, в тому числі щодо оперативного призначення санітарних рубок.

Щоб уникнути масового заселення сосен верхівковим короїдом, потрібно забрати дерево з лісу при його початковому заселенні шкідником. Верхівковий короїд є полігамним видом, тобто один самець і кілька самок, а їх може бути від двох до дванадцяти, при заселенні в дерево утворюють спільну сім’ю. Кожна самка після парування може відкладати яйця в стовбурі дерева, з яких з’являються личинки. Плодючість однієї самки коливається від 16 яєць у період згасання популяції і до 120 яєць у сприятливий період. А якщо таких самок кілька, то навіть якщо з не всіх відкладених яєць з’являться дорослі жуки, загальна кількість короїдів збільшиться у геометричній прогресії за сприятливих умов – спекотної погоди і в одновікових соснових деревостанах, які ослаблені вищою, ніж їм потрібно температурою, і низьким рівнем води. Власне те, що маємо зараз.

Другою проблемою – є  всихання  ясеневих насаджень  що  уражаються  кореневими  гнилями та  розташовані  переважно  в  центральній  частині  нашої  області – в ДП “Хмельницьке ЛМГ” та  ДП “Ярмолинецьке ЛГ”. Так  само, ефективних  засобів  боротьби  з  цією хворобою  на  сьогодні  не  існує. Така  сама  проблема  тількі  у  набагато  більших  масштабах  є і у наших сусідів : Норвегія, Швеція, Польща, Литва, Білорусь.

І  так  само як із лісонасадженнями що  всихають від шкодочинної дії короїдів, у  випадку  з кореневою гниллю ясенових насаджень, єдиною можливістю зберегти товарність деревини –  вчасне  виявлення пошкоджених, гинучих насаджень,  оперативне  проведення  санітарних  рубок,  вилучення  загиблих  та  пошкоджених хворобою  дерев.

Отож  на  сьогодні  загальна  площа  всихання – близько 5000 га.

В тому  числі:

Сосна, ялина (типограф, шестизубий та вершинний короїди, малий    та  великий  соснові  лубоїди ) – 3000 га,

ясен  (коренева гниль) – 1200 га.

Проведено  заходи  направлені  на  оздоровлення  лісів

на  загальній  площі  – 3888  га.

В тому  числі :

Суцільні санітарні рубки – 129 га.

Вибіркові санітарні рубки  –  973 га.

Рубки  догляду  – 2777 га.  Лісовідновні  рубки – 9 га.

ClipBoard-4 ClipBoard-5

 

ClipBoard-6 ClipBoard-7

 

ЩОБ ЗРОСТАЛИ ГАЇ І ДІБРОВИ

Магістральним напрямком діяльності підприємств Хмельницького ОУЛМГ є розширене відтворення лісів. Одночасно з лісовідновленням лісівники наполегливо дбають про збільшення лісистості області.

llРічний план  лісовідновлення за станом на 1 липня  виконано  на 118 відсотків (1359 га при планованих 1150 га). Річне завдання зі створення лісових культур  виконано на 125 процентів:  уже заліснено площу 1064 га при зобов’язанні  850 га. Відрадно, що всі підприємства перевиконали завдання зі створення лісових культур.

lllПідприємства успішно застосовують різні методи: 677 га лісових культур посаджено, 362 га – посіяно та 25  га  створено комбінованим методом. Техприймання  засвідчило, що 11 відсотків лісових культур мають дуже добрий стан, 86 – добрий  і лише 3 відсотка – задовільний.

DSCN1137Протягом останніх років підприємства Хмельниччини чимало уваги приділяють природному відновленню лісів. Його впроваджують на ділянках, які мають відповідні грунтово-кліматичні умови Це дає  змогу з мінімальними затратами створювати високопродуктивні та біологічно стійкі деревостани за короткий період.Під природне поновлення  залишено 295 га лісокультурних площ, що становить 98% річного плану. Сприяння природному поновленню здійснено на площі 127 га при річному плані 143 га. Виконання завдання за станом на І півріччя 2016 р. – 89 %.

Підприємства  ретельно підготували ґрунт під лісові культури на площі 701 га при плані на І півріччя  417 га та річному завданні 762 га. Догляди за лісовими культурами в держлісфонді проведено на площі 2690 га, що становить 151% піврічного  та 51%  річного  завдання.

Догляди за лісовими культурами в захисному лісорозведенні здійснено на площі 56 га.

Доповнення лісових культур у держлісфонді  проведено на площі  824 га – на 129 га більше від запланованого на рік. А в захисному лісорозведенні доповнено лісові культури  на площі  93 га, що становить  155%  річного завдання.

KВідомо, що для отримання хорошого, високопродуктивного лісу потрібен якісний посадковий матеріал, а відповідно і якісне, зібране у високопродуктивних насадженнях та на постійній лісонасіннєвій базі насіння. Тому для потреб області протягом років створювалася постійна лісонасіннєва база, яка включає 704 га постійних лісонасіннєвих ділянок (ПЛНД), 356 га генетичних резерватів, 100  га плюсових насаджень, 70 га атестованих лісонасіннєвих плантацій (69 га клонових лісонасінних плантацій та 1 га архівно-маточної плантації), 2,9 га випробних культур та 148  плюсових дерев. Також на підприємствах створено та ще не атестовано 6,6 га клонових та 14 га  родинних плантацій загальною площею 17,2 га.

DSC043228На постійних лісонасіннєвих ділянках ведуться розрідження верхнього ярусу, обрізання вершин, СРВ, очищення від захаращення, догляд в міжряддях, оприскування від шкідників.

У 2015 році підприємствами ХОУЛМГ заготовлено  57875 кг насіння 32 деревних та чагарникових порід, в тому числі 17974  кг нормального насіння, заготовленого на об’єктах ПЛНД (17919 кг насіння дуба звичайного, 25 кг – сосни звичайної, 30 кг – горіха Зібольда), що складає 31,1 % від загальної заготівлі насіннєфонду по області. В загальному план  заготівлі насіння виконано на 165%, що дозволить виростити достатню для підприємств кількість посадкового матеріалу, а при його надлишку реалізовувати за межі області.

У 2016 році лісовими господарствами області заплановано зібрати 39900 кг лісового насіння, з них: сосни – 203 кг, ялини – 34 кг, дуба – 37800 кг, бука – 100 кг, інших порід – 1763 кг. За станом на 1 липня 2016 року заготовлено 396 кг лісового насіння, що складає 127% від плану шести місяців.

Одним з актуальних завдань лісового господарства  сьогодні є  заготівля, зберігання і підвищення посівних якостей насіння господарсько-цінних порід, що зумовлено періодичністю плодоношення лісотвірних деревних порід та непередбачуваним впливом погодніх умов на врожайність. У зв’язку з цим постає необхідність у створенні резервного фонду насіння. Тож з метою збереження посівних якостей насіння цього року Хмельницьке ЛМГ та Славутське ЛГ придбали і установили нові сучасні  холодильні камери для довготривалого зберігання насіння. В перспективі планується придбати установку для термотерапії і флотації жолудів.

Також на підприємствах управління функціонує 15 насіннєсховищ, які використовують для зберігання лісового насіння, 1 шишкосушарка, 2 установки для очищення і сортування насіння, 1 установка для видалення крилаток і насіння з шишок.

Шлях від насінини до стиглого лісу – складний і тривалий. Лісівники Хмельниччини все роблять, аби зростали в краї  гарні, високопродуктивні гаї і діброви.

L