Необхідність продуманих і фахових змін у лісовій галузі обумовлена не тільки складною ситуацією, в якій вона опинилася, а перш за все нагальною потребою перегляду самого ставлення до лісового господарства, підтримки його подальшого розвитку.

На жаль, протягом останніх років у суспільстві свідомо, з досить неоднозначною, на моє переконання, метою, формується враження про неефективність і навіть протиправність ведення лісового господарства в країні.

Незважаючи на економічну скруту та інші негаразди, лісове господарство України продовжує демонструвати певну стабільність і позитивні тенденції.
Переконливим фактором є вагомий внесок лісової галузі до бюджетів усіх рівнів. У 2018 році сума сплачених податків сягне близько 6 мільярдів гривень, при цьому надходження коштів до місцевих бюджетів у 2017 році вперше перевищили мільярдний рубіж, а у 2018 очікуються на рівні 1,6 мільярда гривень.
На сьогодні кожне третє лісогосподарське підприємство має районоутворююче значення і є потужним, стабілізуючим чинником розвитку територіальних громад, насамперед у регіонах українського Полісся та Карпат.

Ми вдячні головам обласних державних адміністрацій та дуже цінуємо ту підтримку, яку лісівники отримують в областях, на місцевому рівні щодо широкого кола лісівничих питань: 
- від збереження лісгоспів як самостійної виробничої одиниці до підтримки щодо недоцільності передачі лісів у концесію;
- від запобігання масовому всиханню соснових насаджень до виділення коштів з обласних бюджетів на ведення лісового господарства в степовій зоні країни; 
- від сприяння лісорозведенню шляхом виділення нових земель під заліснення до справедливої оцінки повсякденної роботи лісівників.
Ця повсякденна робота копітка й не завжди помітна.

З поширенням, причому в арифметичній прогресії, звинувачень лісівників у вирубці й знищенні лісів поза увагою як урядовців, так і громадськості залишається їхня щоденна робота з відтворення й захисту лісів, впровадження цілого комплексу природоохоронних та екологічних заходів, які здійснюються в лісовому господарстві.

Достатньо лише проаналізувати співвідношення площі рубок головного користування та суцільних санітарних рубок з обсягами їх заліснення. Свіжі вирубки заліснюються не пізніше наступного року після здійснення рубки, а якщо дозволяють агротехнічні та погодні умови, то і в той же рік. 
Тобто про яке знищення лісів у загальнодержавному масштабі йде мова?

Досить скромні показники створення нових лісів у 2 тисячі гектарів на рік пов’язані не з бажанням чи небажанням лісівників садити ліси, а з відсутністю як виділених земель під заліснення, так і відповідного фінансування.

У галузі створено потужне, індустріалізоване насінництво, впроваджуються технології посадки лісу із закритою кореневою системою, здійснюються системні заходи щодо контролю приживлюваності лісових культур та формування молодняків. 

Не маючи бюджетного фінансування, лісогосподарські підприємства тільки за перше півріччя цього року спрямували понад 2,8 мільярда гривень із власних коштів на ведення лісового господарства. Грошові вкладення на 1 гектар у порівнянні з 2017 роком зросли на 36,4%. 
У лісовому господарстві України є здобутки. І здобутки вагомі, якими дійсно можна пишатися. 

Разом із цим галузь потребує вдосконалення. Необхідно втілити цілий комплекс практичних дій. Основою має стати розробка та прийняття національної лісової політики у вигляді добре продуманої, збалансованої, самодостатньої політичної та законодавчої платформи.
Безумовно, такий документ потребує законодавчого врегулювання на рівні Кабінету Міністрів України або Верховної Ради. Його основна мета – визначити загальний план дій, певний набір правил для прийняття рішень на тривалий період.

Це дозволить знайти узгоджені підходи до системи лісоуправління територіальними та державними органами, забезпечить врегулювання підходів до кількості та якості заповідних територій, режиму й інтенсивності користувань лісовими ресурсами. Необхідно визначити основні пріоритети лісової політики, які дозволять знайти консенсус і механізм її прийняття.

Так, святими для лісівників були і будуть пріоритетні, фундаментальні питання щодо збільшення площі лісів, збереження біорізноманіття в лісах, ведення лісового господарства на базі екологічно орієнтованого лісівництва. 

Є розуміння необхідності більш дієвого моніторингу за станом лісів, охорони їх від пожеж, захисту від шкідників і хвороб, підвищення життєздатності лісових екосистем та сприяння ефективному виконанню лісами захисних функцій в умовах зміни клімату.

Маємо проблеми із забезпеченням стабільного попиту на деревину, збільшенням її глибокої переробки, залишається невизначеним питання збуту дров’яної сировини у зв’язку з критичним санітарним станом соснових лісів та інсинуаціями навколо експорту дров. 

Ми рішуче налаштовані на перехід до поступово-вибіркових принципів лісокористування на поширення стимулювання природного поновлення лісів. Відповідні дорожні карти вже розроблені науковцями.

Дозвольте загострити увагу на тих пріоритетах, без яких усі наші наміри залишаться нереалізованими.
По-перше. Це вирішення питання фінансового забезпечення ведення лісового господарства в різних географічних зонах, сприяння довгостроковим інвестиціям у лісовий сектор економіки.
По-друге. Забезпечення стабільності лісового, податкового й природоохоронного законодавства на довгостроковий період.
По-третє. Удосконалення лісоуправління та зміна ставлення суспільства, громадськості, можновладних, урядових структур до представників лісівничих професій, до самого лісового господарства як до соціально важливого сектору економіки, що робить надзвичайно важливу й корисну справу. 
Звісно, багато що в цьому залежить від нас самих, але… 
Відсутність протягом трьох останніх років фінансування лісового господарства фактично призвела до втрат професійних кадрів на півдні та сході країни, деградації систем лісовпорядкування та ефективного захисту лісів, до неможливості запровадження новітніх технологій та оновлення застарілої техніки й засобів виробництва. 

Лісове господарство, покинуте державою напризволяще, саме з цими ризиками не впорається.

Декілька акцентів. 
Проблема всихання лісів відома. Де її тільки не обговорювали: і за участі депутатів Верховної Ради, і без них, і навіть на рівні президента країни.
Прогноз дуже невтішний, а відчутних зрушень немає.

Санітарні заходи в пошкоджених шкідниками лісах здійснені тільки на 34% уражених площ. Головна перешкода – за діючими санітарними правилами –провести в загиблих насадженнях суцільну санітарну рубку. А це єдиний вихід, підтверджений вітчизняними й закордонними науковцями. В українських реаліях зробити це надзвичайно складно. 

Втрата сосни як головної деревної породи лісів може завдати Україні значних економічних збитків, які в майбутньому сягнуть десятків мільярдів гривень. Лісівники б’ють на сполох. А чи почує хтось ці вигуки волаючих у пустелі? Питання залишається відкритим.

У контексті всихання насаджень (а це за даними тільки попередніх обстежень понад 395 тисяч гектарів) не можу втриматися, щоб не сказати кілька слів про звинувачення лісівників у контрабанді лісу.

Звинувачення надумані й досить образливі.
Річ у тім, що при розробці сухостійних насаджень левова частина стовбуру йде на дрова, які поки що просто немає куди подіти, особливо соснові.
Ще одне вагоме зауваження. У серпні закінчено розробку та розпочато впровадження автоматизованої системи надання сертифікатів щодо походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів. Комп’ютерна програма розроблена на основі даних електронного обліку деревини. Це рішучий крок до забезпечення достовірності та виключення корупційних ризиків, до незалежного від людського фактору контролю експорту, до якого підключено в онлайн режимі й митні органи.

Постає питання: що ще потрібно для доказів? Чому лісівник стає без вини винним? Чому держава нам не довіряє? 

У будь-якій справі, й не лише в лісовому господарстві, тільки спираючись на професіоналізм, на довіру до людей із фаховим знаннями та досвідом, можна досягти значних результатів. 

Останні три роки Держлісагентство активно виступає з ініціативою запровадження в Україні національної інвентаризації лісів, яка вирішила б раз і назавжди спекуляцію в суспільстві щодо надмірної вирубки лісів. Держлісагентством за допомогою фахівців з Німеччини підготовлено проекти всіх необхідних нормативно-правових документів. Однак до цього часу ми не впевнені, що зможемо розпочати польові роботи у 2019 році, оскільки проектом бюджету фінансування цих робіт знову не передбачено. І ми вкотре сподіваємось на розуміння й підтримку Мінагрополітики у цій справі. 
За глобальними роздумами щодо лісової політики і стратегії, при визначенні практичних напрямків і дій слід першочергово врахувати думку тих, від кого залежить успіх реальної, повсякденної роботи в лісі, – лісівників. 

У суспільстві з чиєїсь дуже підступної волі насаджується поверхневе тлумачення ведення господарювання в лісі як досить простої справи. Мовляв, що складного, не інформатика і не авіабудування.

На відміну від аграрного сектору, де врожай збирають щорічно після завершення вегетативного періоду, ми маємо тривалий період (80-100 років) вирощування та набуття стиглості лісових насаджень.

Це вимагає лісовпорядного обліку й науково обґрунтованого нормування користування ресурсами та послугами лісу. Саме на цій основі будується планування та організація невиснажливого лісокористування, перш за все при здійсненні лісозаготівлі з подальшим відновленням зрубів. 
Змушений навести ці прописні істини, оскільки є багато людей, які вважають, що ліс рубають там, де заманеться, а в степовій зоні він взагалі сам росте.

Важливим кроком у досягненні збалансованого ведення лісового господарства є розбудова прозорого ринку деревинних ресурсів, орієнтованого на невиснажливе, раціональне лісокористування та стимулювання поглибленої переробки деревини.

Теж прописна істина. Так, але в цьому питанні приховані досить важкі для подолання перешкоди та виклики. 
Звертаючись сьогодні до представників деревопереробної галузі, вважаю за необхідне наголосити на тому, що подолати ці перешкоди ми зможемо тільки разом, консолідуючи зусилля на користь перспективі, навіть усупереч миттєвим, власним інтересам.

Якісна та орієнтована на кінцевий продукт переробка деревини потребує приватної ініціативи, чутливого реагування на потреби ринку. 
На жаль, поглиблена переробка деревини в країні на сьогодні має швидше ексклюзивний характер. У загальному масштабі переробка деревини зводиться до розпилу кругляка на дошку, чорнову заготовку чи брус із подальшим експортом сировинного напівфабрикату. Мабуть, це єдине, в чому мають рацію експерти з британської неурядової організації…

Висновок очевидний – мораторій на експорт лісоматеріалів значною мірою не вплинув на сировинний характер економіки і сприяв швидше банальному перерозподілу доходів, ніж раціональному й ефективному використанню деревинних ресурсів.
Основним документом, який дозволяє врегулювати частину цих проблем, є Указ Президента України №381/2017 від 21 листопада 2017 року. Базові позиції указу – внесення Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради низки законопроектів. 

Це перший за останні роки крок назустріч лісовій галузі, реальна спроба зрозуміти й вирішити наші проблеми.
Через два місяці мине рік з дня прийняття цього важливого для лісівників документу, але відчутних зрушень, окрім чергової, масштабної перевірки лісгоспів, поки що не спостерігається.

Шукати крайніх поміж трьох сосен, звісно, простіше…

На сьогодні найбільш очікуваним для лісівників кроком є прийняття першочергового для виживання галузі законопроекту щодо створення державного фонду розвитку лісового господарства з визначенням джерел його наповнення.

Функціонування лісового фонду як незалежного фінансового інструменту дозволяє фактично врятувати лісівництво на півдні та сході країни, здійснити реанімацію лісівничої науки й освіти, забезпечити безкомпромісну достовірність лісовпорядкування, залучити кошти інвесторів і міжнародних організацій.
Ми вкотре наводимо приклад Польщі, де діяльність такого фонду має багаторічні позитивні результати. Що заважає використати досвід сусідів?

Тільки завдяки передбаченому збільшенню рентної плати та перерахуванню 60% від її обсягів до скарбниці фонду його наповнення становитиме, за оцінкою, майже 750 мільйонів гривень. Втрати державного бюджету відсутні, оскільки головний тягар щодо збільшення ренти лягає на плечі лісогосподарських підприємств і не стосується бюджету.

Задекларований окремими силами рух до приватизації лісів, до створення єдиної компанії, до передачі лісового господарства в концесію – це рух, який у кінцевому підсумку призведе до знищення українських лісів. Це думка не тільки моя, це думка фахівців галузі, науковців, представників об’єднаних територіальних громад. Проти одностайно висловились і учасники національного діалогу з питань реформування лісової галузі, який був проведений Держлісагентством 5 липня цього року за сприяння Європейської економічної комісії ООН та ФАО. 

Кілька слів щодо можливості й доцільності створення єдиної лісової компанії.

У Словенії, Литві чи Австрії існування єдиної компанії є цілком можливим унаслідок невеликої – до 20% – частки державних лісів. В Україні ж діє 381 лісогосподарське підприємство. І за умов стовідсоткової державної власності на ліси приватизувати їх простіше, «схлопнувши», як казав класик, в одне. Ми дуже вдячні, що проти цього хибного рішення виступили депутати місцевого й загальнодержавного рівня. Вдячні президенту країни за підтримку в цьому питанні.

Підсумовуючи викладене, вважаю за потрібне зробити висновки й узагальнення:
Перше. Опрацювання та прийняття національної лісової політики України має ґрунтуватись на досвіді розвинутих зарубіжних країн з урахуванням реалій лісового комплексу, місцевого самоврядування та держави.
Друге. Відсутність в Україні документально та законодавчо зафіксованої лісової політики в системі інституційного будівництва лісової галузі спонукає до прийняття нестандартних і невідкладних рішень щодо стабілізації екологічних, економічних і соціальних проблем у лісовому секторі й суспільстві в цілому, які на цей час мають переважно фрагментарний характер.

Лад може навести тільки прийняття Закону про національну лісову політику, який би визначав бачення держави щодо основоположних, пов’язаних із лісом питань як на національному, так і на регіональному рівнях. 

Такий документ дійсно потрібен, але ми розуміємо, що, враховуючи всеохоплюючий характер та строкатість думок усіх зацікавлених сторін, його розробка вимагатиме певного часу. Вихід – у застосуванні перехідних моделей з поетапною апробацією на практиці, з подальшим усвідомленням та виправленням можливих помилок. 

З цього приводу маю нагоду запропонувати на розгляд з’їздові певні практичні, а не теоретичні дії, від яких вже всі, скажу відверто, втомилися. 

Протягом одного року реалізуємо структурно-організаційну та функціональну перебудову ведення лісового господарства за такими ключовими напрямками:
- розмежування функцій контролю за дотриманням лісового законодавства від господарської діяльності та користування лісовими ресурсами шляхом реформування системи державної лісової охорони (відповідний проект закону вже подано до парламенту);
- самоокупність та самофінансування лісової галузі за умов створення фонду розвитку лісового господарства;
- запровадження прозорого ринку деревини, орієнтованого на стимулювання поглибленої переробки та забезпечення ефективного використання лісових ресурсів без мети максимізації прибутків.


Після закінчення цього етапу, протягом другого року, узагальнюємо результати й надаємо пропозиції про внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, гармонізації їх із законодавством ЄС та розпочинаємо процес розробки національної лісової політики із залученням усіх зацікавлених сторін.
Тобто пропонується узаконити реальні обставини з урахуванням мінливості сьогодення та ясного бачення перспектив, а не придумувати закони та нормативи, підганяючи під них реальність.

Зазначені дії відповідають успішному досвіду розвитку лісового господарства в країнах Східної Європи, які стали повноправними членами ЄС, зокрема Польщі, Литви, Словаччини, Хорватії, а також рекомендаціям європейських експертів. 

Прошу сприймати цю пропозицію не як прожектерство та намагання висунути чергову новацію. Концептуально це можливо. У протилежному випадку все знову і надовго залишиться без змін. 

Нині саме ми, лісівники, маємо писати новітню історію українського лісівництва. І давайте розпочнемо її здійснювати не на папері, а на ділі.

Покажіть природу рідного краю в усій красі!

Для підтримки творчих здібностей школярів та популяризації природничих наук Національний природний парк «Мале Полісся» щороку проводить мистецький конкурс «Природа Малого Полісся очима дітей». До участі в нинішньому конкурсі, який триватиме до 2 листопада 2018 року, запрошено учнів та вихованців загальноосвітніх навчальних закладів.

Учасники подають свої малюнки, аплікації, фотографії. Останній термін подачі конкурсних робіт –  2 листопада. Твори надсилати за адресою: НПП «Мале Полісся», вул. Михельська, 32, м. Ізяслав (адмінбудівля ДП «Ізяславське лісове господарство», 2-й поверх) або надсилати на електронну пошту malepolisja@ukr.net (з подальшим надсиланням оригіналів для визначення переможців).

Переможці конкурсу будуть відзначені грамотами, дипломами та заохочувальними призами.  Найкращі роботи учасників не повертаються, а будуть демонструватися на виставці у НПП «Мале Полісся».

Додаткову інформацію про умови конкурсу можна знайти на сайті НПП «Мале Полісся» за посиланням: http://malepolisja.in.ua

або із сторінок в соціальних мережах за посиланнями: та https://www.facebook.com/groups/NationalParkMalePolisja/

https://www.instagram.com/npp_male_polisja

Тел. для довідок   (03852) 4-15-36, 0673261842

Прес-служба НПП «Мале Полісся».

Шепетівські лісівники взяли участь у святкуванні Дня міста

Колектив ДП «Шепетівський лісгосп» на чолі з директором В.М.Сасюком . взяв участь в урочистостях з нагоди 424-ї річниці з дня заснування міста Шепетівки. На центральній площі були представленні підприємства, які діють на теренах краю

Містяни та гості свята мали змогу познайомитися з основними напрямками діяльності ДП «Шепетівський лісгосп», придбати продукцію, що представлена в торговому павільйоні «Лісовичок»: соки, ягоди, варення, віники бані та господарські, пиломатеріали, декоративний посадковий матеріал та сіянці основних лісотвірних порід,  декоративні вироби та інше.

До шепетівчан приїхали делегації з сусідніх міст, народний депутат України Р.М.Мацола.

На головній сцені відбулося нагородження  кращих працівників та колективів підприємств. Приємно, що почесною грамотою була відзначена робота колективу ДП «Шепетівський лісгосп».

Отримуючи нагороду від міського голови М.І.Полодюка,  директор підприємства В.М.Сасюк подякував  за  високу оцінку праці колективу і побажав місту та містянам процвітання, миру й добра.

Прес-служба Шепетівського лісгоспу.

DSC_0459 DSC_0451 DSC_0438 DSC_0417 DSC_0391 DSC_0365 DSC_0331 DSC_0322

Щодо нового земельного податку на лісові землі

Державна фіскальна служба України відкликала свій лист, яким зобов’язувала головні управління ДФС у областях, м. Києві, Офіс великих платників податків ДФС забезпечити подання уточнюючих декларацій з плати за землю суб’єктами господарювання, у яких в користуванні є лісові землі.

Лист відкликано на вимогу Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 12 (2)

Детальніше про ситуацію із запровадженням нового земельного податку на ліс читайте тут: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=195384&cat_id=32888

Екскурсія екостежкою зваблива й пізнавальна

Екологічна стежка – це одна з форм виховання любові до природи, бережливого ставлення до неї, а також об’єкт  проведення екологічних спостережень, досліджень та екскурсій, щоб ознайомитися з видовим різноманіттям флори та фауни. Екологічна стежка «Перлина Славутччини», прокладена Національним природним парком «Мале Полісся», вже котрий раз виконала своє основне призначення.  Цього разу її маршрутом  здійснили екскурсійний похід учні 6 – 7 класів Крупецького ліцею.

Екскурсія, яку проводив фахівець з екоосвіти Ю.О.Лукащук, принесла дітям багато вражень, знань адже  несла в собі пізнавально-розважальний характер і, що найголовніше, проходила на чистому й свіжому лісовому повітрі в оточенні мальовничих краєвидів гідрологічного заказника місцевого значення Голубе озеро.

Запрошуємо усіх бажаючих відвідати терени Парку, пірнути у його мальовничу й неповторну красу природи та пройти маршрутом екологічної стежки «Перлина Славутчини».

Прес-служба НПП «Мале Полісся».

DSC_0312 DSC_6891 DSC_6898 DSC_6900 DSC_6911

Про охорону лісу від пожеж дбають повсякчас

Лісова пожежа – одне з найскладніших стихійних явищ, яке за декілька хвилин знищує десятки гектарів зелених масивів. З появою перших теплих весняних променів і аж до пізньої осені працівники лісового господарства завжди напоготові, щоб не допустити найменших спалахів вогню поблизу лісу.

Тому першочерговим завданням для працівників ДП “Старокостянтинівське лісове господарство” є профілактика та недопущення виникнення лісових пожеж. Вони регулярно прибирають стихійні сміттєзвалища в смугах відводу автодоріг і в лісах, а також ліквідовують захаращення на окремих ділянках лісу вздовж доріг, біля населених пунктів, на рекреаційних пунктах і в місцях масового відпочинку населення. Також ведуться роботи з розчищення квартальних просік і шляхів.

А ще – вздовж доріг та поблизу місць відпочинку виставлено наочну агітацію на протипожежну тематику: бігборди, аншлаги, панно.  У засобах масової інформації постійно висвітлюється інформація про небезпеку лісових загорянь.

 

Прес-служба   ДП ”Старокостянтинівське лісове господарство”.

На колегії Держлісагентства обговорили шляхи вирішення проблеми з подвійним оподаткуванням, яке призведе до банкрутства лісової галузі

Сьогодні під час засідання колегії Державного агентства лісових ресурсів України розглянуто питання стосовно нещодавно введеного нового податку на всі лісові землі, а власне запровадженням подвійного оподаткування лісової галузі.

Як повідомила заступник начальника Управління стратегії та економічного розвитку Держлісагентства Валентина Уварова, Верховною Радою України було прийнято Закон України від 10.07.2018 № 2497-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», який набрав чинності з 15.08.2018 року.

Поява відповідної зміни стала можливою внаслідок порушення регламентних норм, коли між першим та другим читанням була внесена правка, яка жодним чином не кореспондується з положеннями законопроекту, що були ухвалені в першому читанні.

«Пунктом 7 розділу ІІ цього Закону внесено зміни до Податкового кодексу, зокрема у пункті 273.1 статті 273 зазначено, що податок на лісові землі складається із земельного податку та рентної плати, що визначається податковим законодавством. Тобто, до змін податок за лісові землі справлявся як складова рентної плати, то після змін податок за лісові землі складається із земельного податку та рентної плати (причому порядку взаємозаліку не передбачено)», – повідомила вона.

Валентина Уварова роз’яснила, що відповідно до норм (підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12) Податкового кодексу рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). «В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом. Вказана норма Податкового кодексу надає можливість впровадження змін щодо місцевих податків та зборів не раніше 2020 року», – підкреслила заступник начальника Управління стратегії та економічного розвитку Держлісагентства.

Однак, Державна фіскальна служба України зобов’язала головні управління ДФС у областях, м. Києві, Офіс великих платників податків ДФС забезпечити подання уточнюючих декларацій з плати за землю суб’єктами господарювання, у яких в користуванні є лісові землі, вже у цьому році.

Тобто, базові постулати податкового законодавства зневажаються, а власне принцип стабільності, який передбачає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (підпункт 4.1.9 ПК).

«Проведений аналіз впливу додаткового податкового навантаження на діяльність суб’єктів господарювання (платників податків) лісової галузі показав, що додаткове податкове навантаження не витримають підприємства не лише Південно-східного регіону, але й решта підприємств галузі», – зазначила Валентина Уварова.

Так, за підрахунками, при ставці земельного податку 0,1% збитковими будуть і підприємства Півдня і Сходу, і окремі підприємства галузі. При ставці земельного податку 1% з 286 підприємств – 244 будуть збиткові. При ставці земельного податку від 3% до 5% всі підприємства будуть вимушені припинити свою діяльність.

За словами фахівців, якщо розмір рентної плати за спецвикористання лісових ресурсів в середньому по Україні коливався близько позначки у 100 грн/га, то після новації за такими ставками земельного податку “злетить”, в окремих випадках, до 800 грн/га.

Стосовно відтермінування застосування земельного податку на лісові землі Держлісагентство звернулось до ДФС, відповіді наразі не отримано.

Також під час розгляду питання було зазначено про позицію Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики. У своєму листі Комітет повідомив, що впровадження додаткового оподаткування лісових земель можливе лише з дотриманням  основних принципів податкового законодавства, про що було зазначено у зверненні Комітету до ДФС та Мінфіну.

Окрім того, у своєму зверненні Комітет вимагає терміново відкликати зобов’язання ДФС до своїх обласних управлінь про подання уточнюючих декларації. ДФС на звернення Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики не зреагувало.

З огляду на це, Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики своїм листом повторно надіслав вимогу з урахуванням наведених обґрунтувань та з урахуванням презумпції правовірності рішень платника податків, як основного принципу побудови податкового законодавства, прийняти заходи щодо приведення своїх вимог до базових норм податкового законодавства.

У свою чергу, присутній на колегії народний депутат України Андрій Лопушанський підтвердив, що зміни до Податкового кодексу стосовно подвійного оподаткування були внесені без обговорення у сесійній залі, і в Закон, який не мав відношення до лісової галузі.

«Наразі в Парламенті створена і працює робоча група для вирішення цієї проблеми. Обговорюються різні варіанти. На мою думку, найкращий варіант – це відмінити земельний податок на всі лісові землі. І паралельно збільшити ставку рентної плати. А також створити Державний фонд лісового господарства шляхом розподілу частини рентної плати до фонду та місцевих бюджетів. Це має бути комплексно. Парламент має відмінити новий податок і запровадити комплекс заходів для підтримки та розвитку як лісового господарства, так і громад», – повідомив Андрій Лопушанський.

Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар підкреслив, що наразі Агентство проводить активні консультації в комітетах Парламенту та з народними депутатами щодо вирішення цього питання.

«Ми всі, і присутні начальники обласних управлінь, мають включитися в цю роботу. Ми бачимо, що вже обласні ради починають приймати звернення щодо відміни цього податку, адже люди розуміють – лісгоспам не буде можливості сплатити новий податок, а отже і громади не отримають кошти на розвиток. І таким чином програють всі. Тому потрібно прийняти правильне рішення на користь і лісової галузі, і громадам», – наголосив Володимир Бондар.

Виробнича практика в Новоушицькому лісгоспі

На базі державного підприємства “Новоушицьке лісове господарство” розпочалася вступна виробнича практика студентів відділу лісового господарства Новоушицького коледжу ПДАТУ.

Підготовка фахівців лісового господарства в Україні залишається актуальним питанням сьогодення. Це зумовлено потребою в кадрах, які могли б професійно вирішувати сучасні проблеми лісогосподарської галузі, зокрема: сприяння забезпеченню раціонального використання лісосировинних ресурсів із урахуванням виробничо-технологічних зв’язків, що склалися між підприємствами і організаціями; формування інформаційних систем в лісовому секторі економіки; вироблення взаємоузгоджених підходів до вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища тощо.

Студенти з великим задоволенням вивчають досвід новоушицьких лісівників, збагачуючи свої знання про лісогосподарське виробництво.

Прес-служба Новоушицького лісгоспу.

Недеревна продукція лісу дає прибуток

 

У Старокостянтинівському лісгоспі поряд з виробництвом основних видів продукції з деревини приділяється велика увага веденню побічного користування. Працівники підприємства активно займаються бджільництвом, заготівлею лікарських трав, дикорослих плодів та ягід. Так за вісім місяців 2018 року заготовлено та реалізовано продукції побічного користування на суму понад 53 тис. грн., в тому числі на території держлісфонду в багаторічних насадженнях зібрано понад 49 тонн яблук.

До кінця року заплановано довести показник реалізації недеревної продукції лісу до 0,5 млн.грн. Ця сума є значною, тому певні зрушення у відновленні давно забутого побічного користування уже намітилися.

Продукти побічного користування мають важливе комерційне значення. Тому наше підприємство відкрило інтернет-магазин, через який продається продукція власного виробництва, зокрема – мед. Запрошуємо усіх бажаючих придбати цілющі дари лісу.

Прес-служба ДП «Старокостянтинівський лісгосп».

?????????? ??????????

 

Народний депутат Роман Мацола побував у лісівників Славутчини

З нагоди професійного свята у залі ДП «Славутське лісове господарство» народний депутат України  Роман Мацола  і начальник Хмельницького обласного управління  лісового та мисливського господарства Петро Пешко привітали працівників лісової галузі. Роман Миколайович  також вручив грамоту Верховної Ради лісничому Кривинського лісництва О.П.Кравчуку.

     Петро Степанович подякував народному депутату за постійну підтримку лісівників та попросив звернути  увагу на Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», який може остаточно вбити лісову галузь.  Ініціатори «фермерського закону», які сидять в уряді, захотіли скинути на плечі лісгоспів фінансування багатьох лісових районів. У такий спосіб вони вбивають двох зайців: знімають з себе тягар фінансових зобов’язань перед  депресивними лісовими регіонами, а також знищують державні лісові господарства. Це відкриває  шлях до безкарного розграбування лісових ресурсів країни.  Відповідно до цього документу, лісові господарства мають сплачувати і земельний податок, і рентну плату. Автори закону приписали лісові господарства до сільськогосподарських, помилково вважаючи, що лісівники отримують  такий самий регулярний та великий прибуток, як і аграрії. Лісове господарство отримує «врожай» з гектара не щорічно,, як агровиробники, а раз на 80 років!  Залишившись без лісгоспів, місцеве населення  розпочне браконьєрство, наслідком чого буде масове знищення лісів. На багато років лісові райони можуть стати депресивними  із високим рівнем безробіття, злочинності та забрудненості.

   Петро Пешко передав народному обранцю  лист-звернення лісівників області до всіх народних депутатів від Хмельниччини з проханням підтримати лісівників, переглянувши закон.

     Директор підприємства  Віктор Сапожнік у своєму виступі перерахував наслідки того, чим нові податки для лісгоспів обернуться для держави, і як вони погіршать матеріальне становище жителів України. Сьогодні лісгоспи сплачують до казни понад третину своїх доходів. Після того, як закон запрацює, рівень навантаження  зросте, щонайменше, втричі, внаслідок чого лісгоспам доведеться звільняти працівників, або ті звільняться самі через низьку зарплату. Сьогодні у лісовому господарстві держави працює майже 50 тисяч людей. Отже, за кошт лісгоспів живуть сотні тисяч українців, якщо врахувати сім’ї та місцеве населення, яке виживає завдяки лісу. Через дію прийнятого закону в нинішньому варіанті виникає загроза втратити деревообробну промисловість, бо деревина на внутрішньому ринку подорожчає у 1,5 – 2 рази.

     Працівники  державного підприємства «Славутське лісове господарство» попросили народного депутата Романа Мацолу  посприяти, щоб нові поправки до  закону щодо діяльності сімейних фермерських господарств були терміново скасовані, поки вони не завдали лиха людям та державі.

Прес-служба ДП «Славутський лісгосп».

DSC_0325 DSC_0332 DSC_0350