СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА ХМЕЛЬНИЧЧИНИ

Під головуванням начальника управління Петра Пешка відбулася колегія Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства  з наступним порядком денним:

 1. Основні стратегічні напрямки розвитку підприємств, що входять до сфери Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства.

Начальник управління   Пешко П.С.

 2. Про підготовку підприємств до проведення лісокультурної кампанії осені 2017р. та весни 2018р.

Старший інспектор Гаврилюк Л.А.

 3. Звіт з моніторингу використання державними підприємствами Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства отриманої фінансової допомоги.

     Заступник директора – головний бухгалтер ДП «Славутське ЛГ» Волошин А.В.

 4. Різне.

Спершу начальник управління Петро Пешко детально розповів про хід наради з питань реформування лісового господарства та вдосконалення екологічної політики, яка відбулася в Івано-Франківську під головуванням Президента України Петра Порошенка. Заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар представив Стратегію розвитку та інституційного реформування лісового господарства. Президент України добре обізнаний зі станом справ у лісовій галузі, яка дійсно потребує змін. Він поставив конкретні завдання перед лісівниками: перейти на європейські стандарти вирощування лісів та декоративного посадкового матеріалу,  на поступові та вибіркові рубки: необхідно удосконалити електронний облік деревини й процедуру електронних торгів нею: підняти ефективність переробки деревини: спільно з правоохоронними органами необхідно поставити край незаконним рубкам лісу.

Потім Петро Степанович виступив на колегії управління із доповіддю про стратегічні напрямки розвитку підвідомчих підприємств у розрізі завдань Президента держави й Держлісагентства. Доповідь викликала велике  зацікавлення, адже містила багато новацій та й була подана по-новому – в формі бесіди із  застосуванням технічних засобів.

Окресливши світові тенденції й потреби ринку, доповідач закликав господарювати по-новому, переходити від продажу сировини до  готової продукції,  при  цьому слід швидко й уміло скористатися незайнятими нішами ринку. Щодо основних стратегічних  напрямків  розвитку   лісового господарства  Хмельниччини, то вони такі.

I. Розширене відновлення лісів:

1.Запровадження  інтенсивних  технологій  лісовідновлення та лісорозведення.

2.Створення  лісових   розсадників (міні-теплиць) для  вирощування  посадкового  матеріалу   із закритою  кореневою системою.

3. Інтенсивні  технології   вирощування  посадматеріалу  із закритою кореневою системою.

4.Впровадження  механізованої  посадки  лісових культур із закритою кореневою системою.

5. Вирішення   проблем  всихання  ясеня   та  інших  порід  шляхом  впровадження  інтродуцентів  (дугласія, модрина європейська, сосна  жорстка).

6. Здійснення  заходів  щодо  збільшення  лісистості Хмельниччини  до  науково-обгрунтованих   17 відсотків   за рахунок  еродованих, деградованих  та  непридатних  до ведення   сільськогосподарського  виробництва  земель.

7. Створення   енергетичних  плантацій (верба, лоза, тополя  та інші) і   культур з швидким оборотом.

II. Запровадження європейських  технологій  лісозаготівель  на базі  харвестерів та  форвардерів.

III. Переробка  низькосортної  деревини:

1. Модернізація  існуючих  переробних  потужностей  та  створення  нових.

2. Переробка  порубочних   рештків  безпосередньо на лісозаготівельних ділянках  в тріску  для  реалізації  підприємствам,  установам та  організаціям  області, як альтернативного палива.

IV. Розвиток  побічного користування  та   підсобного господарства:

1.Заготівля грибів,  ягід, лікарсько-технічної  сировини та   виробництво меду.

2.Створення  центрів   з  вирощування  декоративних  рослин  і  ялинок  для  потреб  населення  та  продаж   їх   на експорт.

3.Будівництво  цеху   з переробки   продукції  побічного користування лісових  ресурсів.

4.Придбання  ліній з  виробництва   та  фасуванню  чаїв, переробки  лікарських  рослин.

5.Створення  власної торгової марки.

6. Організації торгівлі  через  магазини «Лісовичок»  та інші мережі.

7. Розвиток  сонячної електроенергії.

V. Розвиток рекреації:

- розробка  заходів  з розвитку  лісового  та  рекреаційного туризму:  створення   відпочинкових зон,  туристичних  маршрутів,  кемпінгів  і трас  велотуризму.

VI. Розвиток    соціальної складової:

-         співпраця  з місцевими громадами;

-         допомога  малозабезпеченим, учасникам АТО;

-         соціальний  захист працівників  лісогосподарських підприємств:

-         робота  із ЗМІ.

Відбулося жваве обговорення стратегії розвитку та її попереднє схвалення.

Про підготовку підприємств до проведення лісокультурної кампанії осені 2017  та весни 2018 років проінформувала старший інспектор Людмила Гаврилюк. Вона зокрема зазначила, що для створення  високопродуктивних лісових насаджень в області  закладено постійну лісонасіннєву базу, яка включає 704 га  постійних лісонасіннєвих ділянок, 356 га генетичних резерватів, 100  га плюсових насаджень, 70 га атестованих лісонасіннєвих плантацій (69 га клонових лісонасінних плантацій та 1 га архівно-маточної плантації), 2,9 га випробних культур та 148 шт. плюсових дерев. Також на підприємствах створено, але  ще не атестовано 6,6 га клонових та 14 га  родинних плантацій.

Така кількість об’єктів  мала б  повністю забезпечувати потреби краю в насінні з покращеними спадковими властивостями, проте в останні роки спостерігається тенденція до зниження  використання постійної лісонасіннєвої бази.

Одним з актуальних завдань лісового господарства нині є заготівля, зберігання і підвищення посівних якостей насіння господарсько-цінних порід, що зумовлено періодичністю плодоношення лісотвірних деревних порід та непередбачуваним впливом погодних умов на врожайність. У зв’язку з цим постає необхідність у створенні резервного фонду насіння. У 2017 році лісові господарства області запланували зібрати 36549 кг лісового насіння тридцяти порід. У першому півріччі заготовлено 575 кг лісового насіння, що складає 160 відсотків  плану шести місяців. За попередніми спостереженнями спеціалістів лісгоспів, очікувався добрий урожай жолудя дуба звичайного. Тепер слід звернути увагу на раціональне використання наявного посадматеріалу та промоніторити  можливість придбання насіння (при потребі) в сусідніх областях з врахуванням лісонасіннєвого районування.

Виступаюча наголосила, що все заготовлене насіння висівається на 20 постійних та 33 тимчасових розсадниках підприємств. Площа посівних відділень сягає 10 га, з яких 8 га – однорічні посіви. За приблизними підрахунками кількість сіянців різного віку, що вирощується цього року на підприємствах, сягає 5 млн. шт. майже 30 деревних та чагарникових порід. .

Вирощування та використання для створення штучних лісових насаджень лісового садивного матеріалу із закритою кореневою системою – один із відносно нових і перспективних напрямків лісокультурного виробництва, який вже частково запроваджено на лісогосподарських підприємствах Хмельниччини.  Він істотно розширює терміни лісовідновлювальних робіт і підвищує рівень приживлюваності садивного матеріалу. Та й раціональніше використовується відбірний насіннєвий матеріал при одночасному значному зменшенні кількості використовуваного насіння,  ефективно вносяться добрива і стимулятори росту тощо. Така технологія створення лісокультурних об’єктів виключає можливість помилок при садінні сіянців.

Поруч з вирішенням  таких основних завдань лісокультурного виробництва, як лісонасіннєва справа та вирощування сіянців для відтворення лісів, наші підприємства також вирощують декоративний посадматеріал. У новій стратегії розвитку  цьому напрямку треба приділити ще більшу увагу.

На колегії розглянуто низку інших питань діяльності підприємств. Особливо детально обговорили проблему всихання соснових та ясенових насаджень.

Підбиваючи підсумки роботи колегії, начальник управління Петро Пешко закликав керівників та спеціалістів підприємств подати свої пропозиції до стратегії розвитку підприємств, яка найближчим часом буде доопрацьована.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

IMG_0015IMG_3829 IMG_0023 IMG_0041 IMG_0060 IMG_0064 IMG_0065

 

Щоб гриби не принесли біду

Нещодавно у Віньковецькому районі четверо людей потрапило до лікарні з діагнозом – отруєння грибами. За словами лікаря, люди їли гриби, які назбирали на полі та в лісі. Вкотре працівники Ярмолинецького лісгоспу звертаються до початківців та грибників з досвідом, щоб вони були обережними при зборі осінніх дарів лісу. Всі, хто виходить на «тихе полювання», мають знати, що існують міфи і реальність, про які не можна забувати.

Міф 1. Чим більший гриб, тим він кращий. Реально: великі гриби, швидше за все, перестигли, отож накопичили в собі продукти розпаду білків. Це здатне викликати розлади травлення та нервової системи.

Міф 2. Всі їстівні гриби мають приємний смак, а поганки – неприємний. Реально: бліда поганка теж може бути ніжною на смак і зовсім не гіркою. Те саме можна сказати і про інші отруйні гриби

Міф 3. Отруйні гриби смердять. Реально: можливо, деякі з них і смердять, але той же червоний мухомор по запаху нічим не відрізняється від звичайного шампіньона.

Міф 4. Черв’яки не їдять отруйних грибів. Реально: ще й як їдять. Особливо деякі види.

Міф 5. Перевіряючи, чи не має отруйних грибів серед тих, що варяться в каструлі, треба кинути туди цибулину і прослідкувати, чи не змінила вона колір. Реально: цибулина може змінити колір під дією ферменту, який міститься як в отруйних, так і в їстівних грибах.

Міф 6. Отруйні гриби можна знешкодити, проваривши їх у солоній воді з оцтом. Реально: знешкодити грибну отруту практично неможливо.

Прес-служба Ярмолинецького лісгоспу.

3 2