У ДІЛОВОМУ РУСЛІ

У Хмельницькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства відбулася нарада з питань таксації й відводу лісосік під головуванням т.в.о.першого заступника начальника П.С.Золотого. Її учасники – головні лісничі, начальники відділів, інженери лісового господарства підвідомчих підприємств.

Спершу інженер-програміст ТОВ «СОФТІЛС» І.Л.Алексіюк презентував  сучасні комп»ютерні програми для  лісовпорядкування та для управління лісовим фондом, продемонструвавши на конкретних прикладах їх ефективність. Виникла жвава дискусія. Учасники  заходу подали низку пропозицій для удосконалення й розширення операційних можливостей програм і попередньо зголосилися впровадити їх після детального обговорення.

Потім велася предметна розмова про відведення лісосік. Провідний спеціаліст управління В.Й.Станіславов проінструктував колег з підприємств, як ефективніше й чіткіше вести ці роботи. Його колега  А.Ф.Лобода свій виступ присвятив оформленню правоустановчих документів  на землю, а також зупинився на деяких аспектах господарювання в природо-заповідному фонді. Начальник відділу лісового та мисливського господарства В.В.Самсонов наголосив на необхідності  жорсткого контролю за відведенням лісосік, аби не допустити найменших порушень.

Нарада пройшла в діловому руслі. Підбиваючи її підсумки, П.С.Золотий закликав присутніх взяти до неухильного виконання висловлені рекомендації.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

1 2

Про нас пишуть

Браконьєрам і хижакам не дамо спуску

Загальна площа мисливських угідь області складає 1,5 мільйона гектарів, з них лісових – 277 тисяч, польових – 1,2 мільйона та водно-болотних – 50 тисяч гектарів. Мисливське господарство на Хмельниччині ведуть 34 юридичні особи: 9 державних підприємств, 21 організація УТМР, товариство військових мисливців, “Клуб мисливців Поділля”, “Подільський бройлер” та “Стар-єгер”.

Минулої суботи відкрито полювання на хутрових та парнокопитних тварин.  Нинішнього сезону в угіддях області мисливці на законних підставах можуть вполювати 145  кабанів, 171  козулю, 10  оленів плямистих, 25 бобрів та майже 7,5 тисячі зайців-русаків.

Нещодавно пройшло перезакріплення мисливських угідь в 11 користувачів  строком до 31 грудня 2032 року. Надано у користування мисливські угіддя новому товариству «Стар-єгер», площею 3,2 тисячі гектара. До речі, користувачі, у яких змінилася площа  угідь, зобов’язані забезпечити створення єгерської охорони, проведення мисливського впорядкування, виділити не менше 20 відсотків території  угідь під відтворювальні ділянки. Це має посприяти підвищенню ефективності господарювання, зростанню поголів’я звірів.

Охорона мисливських тварин –  один з основних напрямків діяльності кожного господарства, від якого залежить якість послуг, що надаються під час  полювання. Мисливці хочуть добувати звірів, і за це готові платити значні кошти.  Держлісагентство України зобов’язало територіальні органи лісового господарства у співпраці з територіальними органами поліції, державними екологічними інспекціями в областях, користувачами мисливських угідь організувати та здійснювати постійні рейдові патрулювання з охорони державного мисливського фонду.

У Хмельницькому обласному управлінні лісового та мисливського господарства створено спеціальні підрозділи, що забезпечені прохідним автотранспортом та паливно-мастильними матеріалами. Як це не прикро, але в нашому краї простежується тенденція до збільшення випадків браконьєрства в заборонені для полювання дні та особливо в нічний час. Хапуги використовують  для вистежування дичини прилади нічного бачення, тепловізори, квадрокоптери та інші засоби. Не секрет, що переважна частина поголів’я кабанів та козуль зараз перебуває  на плантаціях кукурудзи, де  браконьєри і влаштовують незаконне полювання. Тому користувачі мисливських угідь спільно з працівниками державної лісової охорони та поліції  нині приділяють більше уваги саме цим угіддям.

Щоб дичини було більше, недостатньо тільки її охороняти й підгодовувати взимку. Треба непримиренно боротися з бродячими собаками, лисицями. Щільність останніх у наших угіддях в кілька разів вища допустимої норми. Лисиці винищують молодняк зайця й навіть копитних. А ще вони – перенощики смертельно небезпечного для людей і тварин сказу. Райради УТМР останнім часом дещо ефективніше борються з хижаками. І все ж цього недостатньо. Треба створювати мобільні бригади з відстрілу лисиць. Варто повернутися до практики матеріального заохочення мисливців за добутих хижаків. Кошти треба акумулювати в місцевих бюджетах громад.

Тільки спільними зусиллями мисливців, лісівників, громад зможемо примножити кількість дичини в нашому краї.

М. Коваль.

(Хмельницька обласна газета “Подільські вісті”, 7.Х1.2017 р.)

ДУГЛАСІЮ – НА МАЛЕ ПОЛІССЯ

Славутський лісгосп почав вирощувати дугласію зелену, що походить з Північної  Америки (США та Канада). Підприємство закупило 3,5 тисячі однорічних сіянців у ДП «Вигодське лісове господарство» Івано-Франківського ОУЛМГ, яке має досвід вирощування дугласії. Днями в Славутському лісництві створено лісові культури з головною породою дугласією зеленою на площі два гектари. Садили за схемою: ряд дугласії, два ряди модрини європейської, яка допоможе кращому росту головної породи.

Дугласія належить до інтродукованих лісових культур, тобто це вид за межами своїх природних ареалів.  Три різновиди дугласії (зелена, сиза та блакитна) представлені в різних кліматичних умовах України, здебільшого в лісовій, лісостеповій зонах, Передкарпатті та в Карпатах, переважно в ботанічних садах, дендропарках та, зрідка, розсадниках. Вона скрізь добре акліматизувалася, а в Карпатах навіть натуралізувалась у лісових насадженнях   часів Австро-Угорської імперії, створених ще 90 років тому (там під покривом лісу діє самосів).  Плодоносити  починає з 10-15 років, блакитна форма раніше, потім – сиза і останньою починає плодоносити  зелена, найбільш високоросла, яку використовують переважно як лісову культуру, рідше в озелененні.

Дугласія невибаглива до грунтів як на батьківщині, так і в Україні, до 10-15 років росте на рівні сосни звичайної, потім набирає сили і обганяє її щорічним приростом у висоту, за сприятливих умов зволоження – навіть удвічі, накопичуючи чималий запас деревини (від 500 кбм/га у Карпатах). Досягає на батьківщині висоти 60-120 м та діаметра 6-8 м. Висота сучасних лісів сягає 40-60 м, товщина стовбура – 1-2 метри.

Деревина міцніша за соснову та трохи м»якша за  модринову, при розпилюванні червоніє на повітрі, нагадуючи деревину кедра сибірського чи зникаючого кедра європейського. ЇЇ використовують у будівництві,  виробництві шпал для залізниць, огорож, у виготовленні меблів та облицювальних матеріалів.

На противагу сосні звичайній дугласія легко пересаджується навіть у віці до 15-20 років, зменшуючи приріст на перші два роки, доки не виростуть нові корінці. Не реагує навіть на струшування землі з коріння, приживається навіть без грудки землі, достатньо лише невеликої кількості землі для розвитку мікрофлори в периферійній частині кореня для подальшого  симбіозу (співжиття) коренів та мікробів. Мікроорганізми впливають на  поживні речовини, що містяться у грунті, перетворюючи їх на форми, які легше засвоюються деревом, натомість отримуючи від нього «дар» – органічні сполуки.     Дугласія  стійкіша до кореневої губки, ніж сосна звичайна завдяки  більшій смолистості деревини. У багаторічних насадженнях дугласії на території України кореневої губки не виявлено.

Враховуючи всі плюси й переваги дугласії перед іншими породами, її будуть вводити в культуру на Хмельниччині.

Прес-служба ДП «Славутський лісгосп».

Дугласія Дуглас Дугласі