Петро ПЕШКО: «Задумане реалізуємо неодмінно»

IMG_3760Кращий світовий та європейський досвід буде впроваджено в лісовій галузі Хмельниччини вже найближчим часом. Таке амбітне завдання стоїть перед підприємствами краю.

Про це, а також про те, яких результатів досягли лісгоспи торік, розмовляємо з ініціатором нововведень і перетворень ― начальником обласного управління лісового та мисливського господарства Петром Пешком.

― Спершу зупинюся на результатах лісогосподарської діяльності, ― почав розмову Петро Степанович. ― Як і в попередні роки, підвідомчі підприємства, очолювані знаними лісівниками, торік працювали стабільно, прибутково. Річний план з лісовідновлення виконано на 114 відсотків ― посаджено 1431 гектар лісу.  Під природне поновлення залишено 283 гектари площ. Сприяння природному поновленню здійснено на площі 68 при річному завданні 32 гектари. Також створено 7 гектарів плантацій новорічних ялинок і 3,3 гектара шкілок декоративного садивного матеріалу.

Хочу особливо підкреслити, що майже вдвічі збільшено площі вирощування садивного матеріалу в розсадниках, які зараз становлять 9,35 гектара. Заготовлено понад 45 тонн лісового насіння. Отож маємо великий потенціал для успішної роботи власних підприємств у держлісфонді, а також для збільшення лісистості краю.

― А який доробок у лісопромисловій діяльності?

― Ліквідної деревини торік заготували 609 тисяч кубометрів. Це дещо більше, ніж попереднього року.

Низькосортну деревину переробляли на власних потужностях, які поступово нарощуємо. Пущено в первинну переробку понад
20 тисяч кубометрів деревини, з якої виготовлено продукції  на суму 34,8 мільйона гривень.

Торік лісгоспи управління побудували більше 13 кілометрів лісових автомобільних доріг. На це використали 4,3 мільйона гривень власних коштів.

― Розкажіть про економічні та фінансові показники.

― Обсяг реалізації продукції торік зріс на 106 мільйонів гривень і склав  більше 627 мільйонів гривень. На внутрішній ринок її поставлено  на суму 585 мільйонів гривень ― 146 відсотків у порівнянні з попереднім роком. Задовольняючи попит вітчизняних товаровиробників, також відправляли деревину на зовнішній ринок. Її поставлено зарубіжним партнерам на суму 42 мільйони гривень.

До бюджету всіх рівнів внесено майже 170 мільйонів гривень ― на 35 мільйонів гривень більше, ніж у 2016 році. Єдиного соціального внеску перераховано 52 мільйони гривень ― на 12 мільйонів гривень більше, ніж позаторік.

З приємністю зазначу, що середньомісячна заробітна плата штатних працівників значно зросла й склала 13454 гривні.

― Петре Степановичу, презентуючи в жовтні минулого року Стратегічну програму розвитку лісової галузі краю, Ви поставили перед підвідомчими підприємствами амбітні завдання. Що вдалося зробити за короткий період і що буде зроблено вже цього року?

― Передусім взялися за вирощування сіянців із закритою кореневою системою, що дасть можливість садити лісові культури протягом усього вегетаційного періоду. В Старокостянтинівському й Шепетівському лісгоспах уже започаткували новації. Енергійно взялися за справу в Ізяславському лісгоспі, де ще раніше почали вирощувати декоративний посадковий матеріал із закритою кореневою системою.

Детально вивчивши досвід поляків, найближчим часом створимо два потужних центри з вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Один зосередиться на твердолистяних породах, інший ― на хвойних. Тут більшість процесів буде автоматизовано.

Взнавши про величезні потреби ринку України в декоративних рослинах для озеленення територій, енергійніше беремося за вирощування саджанців, які будемо реалізовувати через власну торгову мережу.

На новий рівень піднімаємо переробку деревини. Летичівський лісгосп щойно задіяв у роботу високопродуктивну пилораму «Мебор», яка забезпечить значне збільшення випуску продукції з низькосортної деревини. Плануємо цьогоріч придбати сучасні пилорами американської фірми «Вуд-Майзер». Їх встановимо в Летичівському й Старокостянтинівському лісгос-
пах. Постійно нарощує технічний парк наш лідер у переробці низькосортної деревини ― Ізяславський лісгосп.

Одним з пріоритетних завдань для наших підприємств є переробка сухо-
стійної сосни, яка не користується попитом на ринку лісопродукції.

Ще один проритетний напрям діяльності ― виробництво енергетичної тріски з лісосічних відходів. Великий досвід тут нагромадили Ярмолинецький та Славутський лісгоспи. Незабаром візьмуться за прибуткову справу Летичівський та Кам’янець-Подільський лісгоспи.

Нарощуватимемо побічне користування. Адже практика довела, що садівництво, ягідництво ― перспективна справа. Отож практично всі підвідомчі підприємства управління займуть свою нішу в побічному користуванні.

Крім того, відновимо підсобні господарства з вирощування тварин.

Все це разом узяте дозволить успішно використовувати потенціал екосистем для задоволення соціальних потреб населення та залучити додаткові кошти на розвиток лісового господарства області.

 Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

Держлісагентство: GPS-трекери допоможуть посилити контроль за роботою рейдових бригад у лісі

Надано доручення посилити контроль за роботою рейдових бригад щодо попередження незаконних рубок та оперативного виявлення правопорушників у лісі.  Про це повідомив заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час засідання колегії.

«Ми проаналізували, що в цілому рейдові бригади працюють добре. Однак, інколи, звітуючи до Держлісагентства про велику кількість проведених рейдів з охорони та захисту лісу, виявляється дуже низька їх ефективність. Тому у 2018 році, щоб посилити контроль, ми будемо встановлювати GPS-трекери на автомобілі державної лісової охорони з метою відстеження їх пересування», – зазначив Володимир Бондар.

Також заступник Голови відомства повідомив, що кількість незаконних рубок почала зростати з 2014 року.

«За 2017 рік обсяг незаконних рубок склав трохи більше 26 тис. куб. метрів,  кількість випадків – 7 тисяч. Сума заподіяної шкоди склала 157,5 млн грн. Однак, варто зазначити, що у порівнянні з 2016 роком обсяг незаконних рубок зменшився на 1,7 тис. куб. метрів», – сказав Володимир Бондар.

За його словами, найбільші обсяги незаконних рубок виявлені в лісах Рівненської (3,1 тис. куб. м), Херсонської (2,7 тис. куб. м), Львівської (2,4 тис. куб. м), Харківської (2,2 тис. куб. м), Закарпатської (2,1 тис. куб. м) та Житомирської (1,8 тис. куб. м) областей.

«Звертаюся до начальників обласних управлінь та директорів лісгоспів: питання боротьби з незаконними рубками стоїть на контролі у керівництва держави. Тому, цю роботу необхідно забезпечити на належному рівні. В іншому випадку, Держлісагентство прийматиме відповідні організаційні рішення», – наголосив заступник Голови відомства.

Окрім того, він звернув увагу на те, що значно зросла частка незаконних рубок, скоєних невстановленими особами.

«Найбільший такий відсоток у південних та східних областях України. У Миколаївській, Запорізькій, Херсонській та Донецькій областях він складає 93-98%. Це можна пояснити тим, що у зв’язку з відсутністю державного фінансування немає коштів на утримання необхідного штату працівників державної лісової охорони», – зазначив Володимир Бондар.

Однак, є декілька західних областей, в яких частка незаконних рубок, скоєних невстановленими лісопорушниками, також більше 70%. «Це говорить про не зовсім задовільну роботу, та відсутність співпраці з правоохоронними органами. Необхідно посилити оперативну роботу відомчих рейдових бригад з охорони лісів за участю працівників поліції та природоохоронців», – наголосив заступник Голови Держлісагентства.