Вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні

20 лютого ми відзначаємо День Героїв Небесної Сотні, згадуємо всіх борців за нашу свободу.

Ще в квітні 2014 року в рамках всеукраїнської акції  «Зелені шати пам`яті» в ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» під керівництвом директора Івана Кирилюка  в кожному лісництві  посадили лісові культури  та встановили пам`ятні знаки «Ліс пам`яті Небесної Сотні».

Колективи лісництв дбають про чистоту та порядок навколо пам’ятних знаків, а 20 лютого тут завжди палахкотить вогонь лампадок і лісівники покладають живі квіти. Так  було і цього разу. Лісівники на чолі з директором підприємства І.І.Кирилюком   вшанували пам’ять загиблих в  лютневі дні, поклали квіти до Пам’ятного знака. Учні шкільних лісництв теж поклали квіти, читали  вірші про любов до рідної землі та боротьбу за українську національну ідею.

Пройдуть роки і посаджені молоді культури стануть могутнім лісом, який нагадуватиме нашим нащадкам про ті лютневі події, коли гинула Небесна Сотня.

Слава живим героям  і світла пам’ять тим, хто відійшов у вічність!

Прес-служба Ярмолинецького лісгоспу.     

2 1

Профспілкова конференція славутських лісівників

У  ДП «Славутський лісгосп» відбулася профспілкова конференція з підбиття підсумків виконання колективного договору за 2017 рік та укладання колдоговору на 2018 рік. У конференції взяли участь начальник Хмельницького обласного  управління лісового та мисливського господарства П.С.Пешко, голова обкому профспілки працівників лісового господарства В.М.Лісовий, директор ДП «Славутський лісгосп» В.В.Сапожнік, голова первинної профспілкової організації М.Н. Остапчук, делеговані члени профспілки та керівники виробничих підрозділів підприємства.

Присутні заслухали звіт директора та голови первинної профспілкової організації про виконання виробничої програми за 2017 рік та колдоговірних зобов»язань в минулому році.

Звітувати було про що. Протягом звітного року адміністрацією згідно з колективним договором було надано:

  • матеріальної допомоги працівникам і пенсіонерам лісгоспу на суму 438,1 тисячі гривень;
  • при виході на пенсію була надана одноразова матеріальна допомога на суму 74,5 тисячі гривень;
  • премія до професійного свята – Дня працівника лісу – 701, 2 тисячі гривень;
  • матеріальна допомога до ювілейних дат – 26, 5 тисяч гривень;
  • матеріальна допомога при одруженні та при народженні дитини

– 50,0 тисяч гривень.

Із профспілкових коштів було використано:

  • на культурно-масову роботу  – 285,0 тисяч гривень;
  • надано  матеріальної допомоги на суму 63,0 тисячі гривень.

Начальник обласного управління Петро Пешко в своєму виступі акцентував увагу на практичних діях профспілки та адміністрації щодо належного соціального захисту працюючих.  Він також зазначив, що до державного бюджету за 2017 рік підприємства ХОУЛМГ перерахували 113,1 мільйона гривень – на 32,1 мільйона гривень більше, ніж у попередньому році, до місцевого бюджету – 71,4 мільйона гривень – на 17,6 мільйона гривень більше. Єдиного соціального внеску сплачено 58,5 мільйона гривень – на 18,5 мільйона гривень більше, ніж за попередній звітний період. Разом до зведеного бюджету спрямовано 243 мільйони гривень – на 68,2 мільйона гривень більше, ніж у 2016 році.

Підвідомчі підприємства активно взялися за виконання програми стратегічного розвитку лісового господарства. Зокрема, будуть створені  Славутський та Хмельницький центри вирощування посадкового матеріалу, які  працюватимуть за світовими стандартами. Треба ще енергійніше трудитися, нарощувати темпи, щоб уже в найближчій перспективі посадка й вирощування лісу, переробка деревини велися так, як у провідних європейських країнах.

У ході конференції було укладено Колективний договір на 2018 рік, затверджено план відповідних заходів, обговорено соціальні гарантії та виплати працівникам підприємства.

Прес-служба Славутського лісгоспу

02 01

У центрі уваги – охорона праці

У  ДП “Кам’янець-Подільський лісгосп”  постійно дбають про створення належних умов праці:  вдосконалення  технологічних процесів, оновлення технічних засобів, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, медичними оглядами, проведення якісного та  безперервного навчання всіх працівників, особливо відповідальних за охорону праці.

Тільки торік  на  охорону праці використано 849,6 тисячі гривень. Приємно зазначити, що  за останні    роки нещасних випадків, пов”язаних з виробництвом, на підприємстві не зафіксовано.

Відповідно до Положення  про навчання та перевірку  знань з питань охорони праці  наразі у  підрозділах  підприємства йде навчання та перевірка знань усіх працівників по 30-годинній програмі, розробленій службою охорони праці. Навчання та перевірку знань проводять керівники підрозділів разом  з головними спеціалістами та провідним інженером  з охорони праці  А.А.Сушарником. Також залучаються експерти з охорони праці  Кам”янець-Подільського відділення фонду   соціального страхування від нещасних випадків.   Перевіряються знання не тільки із  загальних питань охорони праці, а  і відповіді   на конкретні ситуації, безпосередньо пов’язані з виробництвом, вміння правильно оцінювати ризики та керувати ними.

Прес-служба Кам’янець-Подільського лісгоспу.

1

Завершився облік мисливської фауни в ДП «Шепетівський лісгосп»

Після завершення мисливського сезону проведено облік  диких парнокопитних та хутрових тварин в угіддях ДП «Шепетівський лісгосп». Ним було охоплено 26,5 тис. га мисливських угідь, закріплених за лісгоспом. Облік проводився в сніжний період працівниками лісової охорони та єгерської служби підприємства.

Чисельність лосів, кабанів, козуль, зайців, вивірок, норки, куниці, видри визначали анкетним методом по кожному лісовому обході, а бобра, борсука, ондатри та лисиці – згідно з наявних хаток та нір.

Аналіз динаміки чисельності диких звірів показує, що з основних видів, на які проводиться полювання (кабан, козуля, бобер), чисельність поступово збільшується.  Зокрема кількість кабана зросла з 113 голів в минулому році до 118 у поточному. Приріст чисельності козулі  склав 68, бобра – 17 особин. Радує позитивна тенденція із зменшення кількості лисиці, яка є основним розповсюджувачем сказу у регіоні. Так, у мисливських угіддях підприємства зараз налічується лише 36 лисиць.

Прес-служба Шепетівського лісгоспу.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

 

Підгодовують дичину, знищують хижаків

Ярмолинецький лісгосп завершив облік основних мисливських тварин в угіддях господарства.

На вимоги мисливського впорядкування, згідно з кількістю звірів робляться розрахунки необхідної кількості кормів для підгодівлі строком на 100 днів в сезон полювання 2018-2019 років.

Проводиться відстріл хижих та шкідливих тварин. В 2018 році відстріляно 8 лисиць. За 2017 рік працівниками Ярмолинецького лісгоспу складено 23 протоколи на порушників правил полювання.

Прес-служба Ярмолинецького лісгоспу.

1

Дбають про примноження дичини

Сезон полювання 2017-2018 років у ДП “Новоушицьке лісове господарство”  завершився. Працівники лісової охорони  провели в цей період 59 рейдів з виявлення порушників полювання. Складено 6 протоколів, накладено 2550 грн. штрафів, що були оплачені добровільно і в повному обсязі.

Зараз лісівники займаються підгодівлею  звірів. Виставляти в годівниці є що. Підприємство в 2017 році припасло 1500 кг сіна, 3 тонни зерна ячменю, 3,8 тонни коренеплодів, 1100 гілячкових віників з листяних порід. Корм викладають в годівниці постійно, в міру необхідності. Також у солонці уже викладено 90 кг солі.

Після завершення мисливського сезону мисливцезнавець підприємства І.А.Горпинюк спільно із лісовою охороною провели облік диких тварин.

Працівники лісгоспу також ведуть профілактичну роботу серед мисливців. Цьому також слугує наочна агітація. ДП “Новоушицьке лісове господарство” закупило та встановило в мисливських угіддях 6 нових інформаційних знаків “Відтворювальна ділянка” і 3 знаки – “Браконьєрство – це зло” та 1 панно – “Карта-схема мисливських угідь”.

МисливознавецьДП Новоушицьке лісове господарство І. А. Горпинюк

3 1 2

Володимир Бондар розповів про удосконалення нормативної бази лісового господарства

Під час виїзного засідання аграрного Комітету Верховної Ради України, яке відбулося 13 лютого у Львові, заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар розповів про удосконалення нормативно-правової бази лісового господарства.

«Проект Стратегії Держлісагентства містить перелік нормативно-правових актів, які регламентують різні аспекти ведення лісового господарства та потребують термінової розробки чи удосконалення. І такі проекти змін ми розробили», – зазначив він.

Зокрема, за словами Володимира Бондаря, потребує внесення змін до Лісового кодексу щодо врегулювання питань проведення національної інвентаризації лісів, функціонування державної лісової охорони; нормативне врегулювання функціонування електронного обліку деревини в лісах постійних лісокористувачів, які не належать до сфери управління Держлісагентства. Це питання стоїть на порядку денному вже протягом довгого періоду часу, але до сих пір не врегульоване.

Також заступник Голови Держлісагентства звернув увагу на те, що проблема нелегальних рубок останніми роками посилилась у зв’язку з погіршенням економічного становища в державі, низьким рівнем зайнятості населення та можливістю збуту незаконно заготовленої деревини.

«Збільшилась кількість злочинних груп обладнаних останніми технічними новинками. Вони діють зухвало, переважно в нічний період та скоюють напади на лісову охорону», – підкреслив Володимир Бондар.

За його словами, необхідно забезпечити належне розслідування справ про незаконні рубки та посилити контроль за діяльністю суб’єктів господарювання, що займаються переробкою деревини, а також посилити функції державної лісової охорони.

«Держлісагентство вже стало на заваді тіньовому обігу деревини. Ми повністю запровадили електронний облік деревини у своїх лісгоспах – від заготівлі до реалізації. Однак, є чорна діра (третина лісів України) – комунальні, військові, інших міністерств – в яких взагалі невідомо, що відбувається. Тому необхідно запровадити облік для всіх лісгоспів», – наголосив він.

Окрім того, заступник Голови відомства зазначив, що потребує прийняття законопроект про ринок деревини, який удосконалить діючі механізми продажу деревини у відповідності до європейської практики.

Окрему увагу від приділив питанню боротьби зі шкідниками лісу та масовим всиханням.

«Сьогодні надшвидкими темпами йде поширення «біологічної пожежі» в соснових лісах, які масово всихають. На Поліссі у 2017 році зафіксовано 150 тис. га пошкоджених насаджень. Потрібно робити рішучі, кардинальні кроки з оздоровлення насаджень, інакше ми їх втратимо у недалекому майбутньому. Нам терміново потрібне внесення змін до Санітарних правил в лісах України. Держлісагентством вже підготовлено обґрунтовані матеріали щодо внесення змін до Санітарних правил в лісах України. На даний момент документ знаходиться на розгляді зацікавлених центральних органів виконавчої влади», – повідомив Володимир Бондар.

Також, за його словами, існує необхідність внесення змін до законодавства в частині переведення самозалісених земель до лісових угідь; внесення змін в Кримінальний та Адміністративні кодекси України в частині посилення відповідальності за підпали на природних ландшафтах, змін до Закону України «Про тваринний світ» щодо урегулювання дій в сезон тиші тощо.

Прес-служба Держлісагентства

Володимир Бондар на Львівщині розповів депутатам про стан лісового господарства в Україні

13 лютого у Національному лісотехнічному університеті (м. Львів) відбулося виїзне засідання парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, на якому розглянули питання реформування лісового господарства України.

У засіданні взяли участь народні депутати України, заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар, заступник Міністра екології та природних ресурсів Василь Полуйко, голови облдержадміністрацій, представники місцевих органів влади, науковці та інші.

Володимир Бондар розповів, що в Україні ліси зростають у трьох природних зонах в межах рівнинної частини (Полісся, Лісостеп, Степ), в Карпатах та гірських районах Криму, які мають різкі відмінності щодо лісорослинних умов. Якщо в Карпатському регіоні лісорослинні умови дозволяють вирощувати високопродуктивні насадження (наприклад по ялині в середньому приростає в рік 5-6 кубометрів на 1 гектарі), то в степових умовах ми маємо не тільки низьку лісистість території, а й більш сповільнений приріст – в рік по сосні не більше 3-3,5 кубометрів.

«Порівняно із загальною площею земель процент вкритих лісами невеликий – 15,9. Він варіює від 3,7% в Запорізькій до 51,4% в Закарпатській областях. Тому екологічна цінність лісів та їх значення для економіки різних регіонів різна. Крім того, необхідно враховувати факт, що, незважаючи на невеликий процент лісистості, Україна займає 9-те місце у Європі за площею лісів та 6-те місце за запасами деревини», – поінформував заступник Голови Держлісагентства.

Він наголосив, що лісове господарство є багатофункціональним. «Ми не тільки вирощуємо садивний матеріал, створюємо нові насадження, доглядаємо за ними, забезпечуємо їх комплексне використання та сталий розвиток. Природоохоронна складова в наших лісах є визначальною – на сьогодні в половині українських лісів є суттєві природоохоронні обмеження та не проводяться рубки головного користування, а відсоток заповідних лісів Держлісагентства складає 16,5%. Крім того, не потрібно забувати за соціальну складову – підприємства лісового господарства є основними роботодавцями та платниками податків в сільських територіях. У той же час, за останні роки в середньому ліси дають до 16-18 млн кубометрів деревини. Ягоди, гриби, лікарські рослини, є основним елементом зеленого туризму», – сказав Володимир Бондар.

Заступник Голови відомства також звернув увагу на те, що в Україні історично склалась ситуація із наданням державних лісів у постійне користування різних міністерств та відомств. «На сьогодні Держлісагентство опікується 73% лісів, інші знаходяться у підпорядкуванні інших міністерств і відомств та місцевих органів влади. Така ситуація ускладнює здійснення єдиної державної лісової політики», – зазначив він.

Прес-служба Держлісагентства.

5 6

Держлісагентство: При реформуванні лісової галузі не можна допустити передачу лісів у концесію чи приватні руки

Заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар під час виїзного засідання парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин поінформував народних депутатів про стан реформування лісового господарства.

«В Україні наразі відсутній документ лісової політики як Закон України, який би визначав бачення держави щодо основоположних пов’язаних з лісом питань, зокрема, розподілу власності на ліси, ролі держави у збалансованому лісоуправлінні, напрямків та цілей розвитку лісового господарства як на національному, так і на регіональному рівнях. Такий документ дійсно потрібен, але ми розуміємо, що, враховуючи його всеохоплюючий характер та необхідність врахування думки всіх зацікавлених сторін, – його розробка вимагатиме значного періоду часу», – зазначив Володимир Бондар.

За його словами, деякі норми лісового господарства України застарілі та вимагають удосконалення. На ситуацію впливає і відсутність бюджетного фінансування лісогосподарської діяльності з 2016 року.

«Це вимагає рішучих кроків щодо створення механізму фінансового забезпечення сталого лісоуправління. Тому за пропозицією Громадської Ради при Держлісагентстві було розпочато роботу з підготовки Стратегії сталого розвитку та інституційного реформування лісового господарства, яка є рамковим документом та передбачає шляхи виходу із кризової ситуації у короткостроковій перспективі. При розробці Стратегії Держлісагентства ми мали нагоду врахувати точку зору різних зацікавлених сторін», – повідомив заступник Голови відомства.

Володимир Бондар також розповів, що Держлісагентство прописало в проекті Стратегії основні беззаперечні принципи/запобіжники, на яких повинне базуватись лісове господарство.

Окрім того, він прокоментував питання щодо альтернативного проекту Стратегії реформування. Як зазначив Володимир Бондар, він не містить таких принципів і тим самим не виключає негативний для лісового господарства України розвиток подій, таких як концесія чи передача лісів державної власності у приватні руки.

«Пропозиція щодо створення єдиного господарюючого суб’єкта далеко не нова. Сьогодні в Європі такі компанії створені та працюють в невеликих за площею країнах, таких як Латвія, Австрія, і які мають лісовий фонд на рівні наших областей. Запропонований схваленою Стратегією варіант створення єдиного господарюючого суб’єкту матиме для України лише негативні наслідки. І в першу чергу, це призведе до масового скорочення працівників», – наголосив заступник Голови Держлісагентства.

Зокрема, він підкреслив, що всі лісогосподарські підприємства сьогодні захищені державою від приватизації, а захисту від приватизації акціонерної компанії немає і не буде.

Ще однією проблемою, яка постане при запровадженні схваленої Стратегії, є зупинка лісогосподарської діяльності після ліквідації лісгоспів щонайменше на 2-3 роки. Оскільки буде необхідно одночасно провести нове планування лісогосподарської діяльності для всієї країни. Тому зупиниться заготівля деревини, що призведе до зупинки деревообробки.

Окрім того, як наголосив Володимир Бондар, передача повноважень щодо надання лісів для ведення лісового господарства з місцевого на центральний рівень протирічить загальнодержавній реформі децентралізації і створює монополіста, що негативно впливатиме на розвиток деревообробної галузі, соціальний розвиток сільських територій.

«Схвалена Стратегія, на відміну від пропозицій Держлісагентства, не містить напрямків удосконалення саме лісового господарства та протирічить положенням Указу Президента України», – підкреслив заступник Голови Держлісагентства.

У свою чергу, Володимир Бондар представив варіант розподілу функцій управління лісовим господарством, запропонований робочою групою Держлісагентства.

«Для відокремлення господарської функції пропонується створення Держлісагентством об’єднань державних лісогосподарських підприємств на обласному рівні з делегуванням їм частини повноважень лісогосподарських підприємств. При цьому державні лісгоспи залишаються юридичними особами державної власності, що відповідає вимогам Указу Президента України. Створення таких об’єднань допоможе у координації діяльності підприємств та знизить ризик втручання у господарську діяльність. Делегування повноважень включатиме, серед іншого, розробку та реалізацію проектів будівництва, в тому числі лісових доріг; координацію діяльності підприємств, зокрема щодо проведення лісогосподарських заходів (створення розсадників, запобігання великим пожежам, боротьби з вітровалами тощо), охорони та захисту лісів, реалізації деревини; впровадження інвестиційних проектів», – повідомив заступник Голови Держлісагентства.

Народні депутати – члени Комітету підтримали пропозиції щодо недопущення передачі лісів у концесію та створення єдиної корпорації. Також народні депутати висловилися за необхідність збереження за лісгоспами статусу юридичних осіб.

Прес-служба Держлісагентства.

3 1 2

Пізнавальна екскурсія для учнівської молоді Славути

Минулого тижня науковці-орнітологи природничого факультету Кам’янець-Подільського національного університету М.Д.Матвєєв і М.О. Тарасенко  спільно з працівниками Національного природного парку «Мале Полісся» організували та провели пізнавальну орнітологічну екскурсію для учнів  Славутської ЗОШ І-ІІІ ступенів №7; НВК «СЗОШ, ліцею «Успіх» та НВК «ЗОШ, гімназії» №5.

Маршрут екскурсії пролягав стежками лісопаркової зони  Славути. Протягом години спостережень школярі мали змогу ближче познайомитись із орнітофауною рідного міста, дізнатися чимало цікавого про спосіб життя та харчування зимуючих пернатих. Учасники заходу  прослухали змістовну розповідь директора НПП «Мале Полісся» А.В.Сасюка  про злісних шкідників-короїдів, які є однією із головних причин всихання місцевих соснових насаджень. Після завершення зустрічі школярі отримали на згадку сувенірні календарі та висловили побажання зустрітися із екскурсоводами ще раз навесні.

Прес-служба НПП «Мале Полісся».

3 2