Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації про маніпуляцію фактами британської неурядової організації Earthsight

У доповіді британської неурядової організації Earthsight, яка вивчає проблеми незаконного вирубування лісів в усьому світі, вказано, що Україна є лідером за обсягом контрабанди лісу в країни ЄС. Зазначена організація робить висновок, що ліс в Україні рубають і вивозять великими обсягами. Тому за чотири роки його експорт у країни ЄС зріс на 75 % і оцінюється у понад мільярд євро у 2017 році. Водночас навіть стосовно структури лісового фонду та лісистості країни надано некоректну інформацію.

Автори “доповіді” посилаються на 412 джерел, зокрема 131 повідомлення преси чи посилання на інтернет видання. Серед 13 наведених посилань на судові справи 10 мають або помилки у назві, або незрозуміле походження, 32 джерела являють приватне листування та матеріали особистих розмов. Зі всього списку джерел лише 13 статей (або 3 %) мають прізвище автора, а 23 (або 6 %) є нормативними офіційними відповідями та офіційними документами. Слід зауважити, що, незважаючи на наведене у джерелах, працівники системи лісового господарства запитів від Earthsight не отримували і особисто не спілкувалися. Це може бути ознакою замовлення цього матеріалу лише з метою зганьбити діяльність лісової галузі України.

Виникає питання, як компанія Earthsight, яка перереєстрована у 2015 році, встигла так швидко дослідити діяльність лісової галузі не лише в Україні, але й у Парагваї та Конго. Автори вказують, що працювали у 18 місцях у чотирьох західних регіонах України. Водночас конкретні дані, що свідчать про ці дослідження, компанія не наводить. Крім того, у порівнянні до загального обсягу лісового фонду України та ділянок, охоплених різноманітними лісогосподарськими заходами (рубками головного користування, формування та оздоровлення лісів, зокрема санітарними рубками), для масштабів такого дослідження ця вибірка не є статистично достовірною.

Для проведення подібних досліджень представники іноземної держави мають бути обізнаними із законодавством України, чинними галузевими нормативними актами й документообігом, мати карти й бази даних щодо лісового фонду окремих підприємств тощо. Отже, неможливо здійснити будь-яку перевірку, зокрема щодо дотримання актів законодавства стосовно контролю за експортом деревини, без офіційних запитів стосовно надання відповідних фінансових документів, без залучення представників підприємств для проведення досліджень у лісовому фонді. Це не лише порушує професійну етику, але й нівелює всі результаті, отримані під час розслідування. Викликає велике здивування, що автори так званого «розслідування» не зверталися ані до лісогосподарських підприємств, ані до інших фахівців лісового господарства, що не відповідає міжнародним практикам щодо прозорості та неупередженості під час проведення подібних робіт. Це наводить на думку про замовницький характер досліджень з наперед визначеними негативними результатами.

Зазначимо, що на сьогоднішній день значна частина українських лісів перебуває на різних стадіях ослаблення й розладу та має критично низьку опірність проти шкідників і збудників хвороб, зумовлену розбалансованістю їхньої вікової структури (оскільки переважну більшість лісів було створено у повоєнні роки), а також наявністю на великій площі чистих за складом деревостанів. Масове всихання лісів, пов’язане зі змінами клімату, в останні роки відмічено також у багатьох країнах Європи – Білорусії, Польщі, Росії, Німеччини, Чехії, Угорщини, Словаччини, Румунії, Італії, Австрії і навіть у країнах із більш холодним кліматом – у Канаді, країнах Скандинавського півострову. Згідно з прогнозами науковців у найближчі 50 років придатна для вирощування лісу площа зменшиться ще більше. Отже обсяги санітарних заходів в Україні лише збільшуватимуться, і це пов’язано з природними чинниками та антропотехногенним навантаженням. Обсяги сухостою, що складаються переважно із дров’яної деревини, необхідно переробляти, водночас наразі в Україні відсутні відповідні виробничі потужності.

Оскільки в Україні є чинним ГОСТ радянських часів, є відмінності за класами якості деревини у розумінні Україні, яка має 3 класи якості деревини, та ЄС, що має 4 класи. Та деревина, яка підпадає в Україні під класифікацію дров паливних, у Європі може перероблятися, а в Україні – ні.

Дрова паливні, які йдуть на виготовлення плити та щепи після експорту, забезпечують валютні надходження до підприємств лісової галузі, які позбавлені фінансової підтримки держави, необхідної для створення нових насаджень, на догляд за існуючими, на їхній захист від пожеж, шкідників і збудників хвороб.

Отже, у матеріалах доповіді британської неурядової організації Earthsight видно ознаки маніпулювання та підтасування даних із метою надання гучного висновку. Викликає сумнів легальність роботи з оцінювання законності місць рубок громадянами іншої країни та перевірок легальності продажу деревини. Дослідження не підтверджені відповідними статистичними даними та офіційними документами, не зазначено конкретні лісогосподарські підприємства, в яких нібито збирали інформацію. Тому факт проведених досліджень взагалі підлягає сумніву. Автори користуються переважно матеріалами жовтої преси, що не дає наукового та законного підґрунтя для зроблених висновків і ставить під сумнів незалежність компанії, що проводила «розслідування».

Н. Ю. Висоцька,
перший заступник директора з наукової роботи УкрНДІЛГА

Привітали ювіляра – Заслуженого лісівника України

Відсвяткував свій сімдесятирічний ювілей Гуменюк Василь Іванович

Василь Іванович -справжній професіонал та великий спеціаліст  лісової галузі, якій віддав  45 років. Трудову діяльність розпочав у Старокостянтинівському лісгоспі  в листопаді  1971 року. Працював майстром,  старшим майстром лісу Грицівського лісництва. В 2016 році вийшов на заслужений відпочинок.

За багатолітню  сумлінну працю неодноразово відзначався нагородами різних рівнів, а в 2015 році йому присвоєно звання «Заслужений лісівник України». Свій досвід ювіляр передав молодим колегам, які й сьогодні продовжують справу з охорони, догляду й вирощування лісу.

Директор Старокостянтинівського  лісгоспу Юрій Грачук  вручив  імениннику  вітальну листівку і  Почесну Грамоту Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства  та озвучив щирі вітання від усього колективу.

З днем народження, шановний  Василю Івановичу! Нехай доля буде прихильною до Вас, бажаємо Вам здоров`я міцного та мирного неба над головою!

Колектив Старокостянтинівського  лісгоспу.

У Хмельницькому ЛМГ впіймали крадіїв лісу

У ніч з 29 на 30 липня 2018 року працівники державної лісової охорони ДП «Хмельницьке ЛМГ» виявили незаконну рубку, що здійснювалася невідомими особами в  кв. 56 Пархомівського лісництва. На момент виявлення злочину  було зрізано 11 дерев та 2 дерева пошкоджені до ступеня припинення росту, всього – 13 дерев твердої породи,  з них  7 – дуби, сортименти з яких готували для навантаження на  фургон марки  Iveco державний номер АС 8296 АС.

З боку лісопорушників на адресу працівників державної лісової охорони  пролунали погрози. Маючи значну чисельну перевагу, крадії покинули місце вчинення лісопорушення на вантажному фургоні. Працівники підприємства спільно з  поліцією   затримали автомобіль  поблизу с.Прибузьке Хмельницького району. Машина доставлена на територію відділу поліції. Загальний обсяг самовільної рубки склав 17,27 кубометра ліквідної деревини, а розмір завданої державі шкоди – 136 867,00 грн.

Наразі матеріали справи спрямовані в правоохоронні органи. За фактом скоєння злочину відкрито кримінальне провадження.

Прес-служба Хмельницького ЛМГ.

20180730_034441 20180730_034906 20180730_051410

Вітаємо з ювілейним днем народження провідного адміністратора системи Васильцова Олександра Борисовича!

Майже уся трудова діяльність Олександра Борисовича нерозривно пов’язана з лісовою галузю. У Старокостянтинівському лісгоспі працює з 1991 року на посаді провідного економіста, а з лютого 2017 року призначений на посаду провідного адміністратора системи.

На якій би посаді не працював наш ювіляр , яке б завдання не виконував , він завжди виявляє свій професіоналізм і дивовижну працездатність. Діловий, відповідальний, сумлінний , ініціативний,   уважний до людей, справедливий. Усе це забезпечило йому високий авторитет і повагу серед колег .

 

У день ювілею зичимо Вам, шановний Олександре Борисовичу , невичерпного оптимізму й міцного здоров’я, вірних друзів й надійних колег , нових творчих злетів!

Колектив Старокостянтинівського лісгоспу.

 

Шепетівські лісівники вже заготували 1,3 тонни аронії

Ліс – безцінна комора природи, скарбниця, в якій є велика кількість недеревних  ресурсів:  харчових, лікарських, технічних, декоративних та інших.

Працівники апарату ДП «Шепетівський лісгосп» разом з працівниками Климентовицького, Шепетівського, Рудня-Новеньського лісництв на чолі з головним лісничим О.В. Заблоцьким розпочали   збір плодів горобини чорноплідної (аронії) на плантації площею 7,5 гектара в Климентовицькому лісництві. Спільними зусиллями заготували 1.3 тонни цілющих плодів.

З чорноплідної горобини  виготовляють вітамінні соки,  харчові барвники. Широке використання вона має в народній медицині та фармакології.

Прес-служба Шепетівського лісгоспу.

viber image DSC_0620 DSC_0613

Турбота про дикорослі лікарські ресурси – справа кожного

На календарі літо – період дозрівання дикорослих  плодів, цвіту лікарських трав, а отже – пора їх  заготівлі. Переважна частина дикорослих рослин, що мають велике народногосподарське значення, росте у лісах.

 

Лісовим законодавством (ст.66 Лісового Кодексу України) передбачено право  громадян безкоштовно збирати в лісах для власного споживання ягоди, гриби, горіхи й лікарські трави за умови, що це не завдає шкоди  лісу. Громадяни зобов’язані дотримуватися правил пожежної безпеки, не знищувати рідкісних представників лісової флори й фауни і т.д.

Зрозуміло, немає нічого поганого в тому, щоб зібрати  ті чи інші рослини. На жаль, люди не завжди звертають увагу на їх унікальність, красу та цілющість. Перш ніж збирати лікарські рослини, потрібно добре вивчити їх. Це допоможе відрізнити рослини зникаючих та рідкісних видів, виділити справжні від схожих на них, отруйних або тих, що не володіють потрібними цілющими властивостями.

Збір лікарської сировини набрав масовості. Люди беруть їх для себе або на продаж в аптеки. У зв’язку з цим і починають зникати цінні види.

Слід додати, що в У країні понад 150 видів рослин занесено до Червоної книги. Це ті рослини, які можуть зовсім зникнути, якщо не вжити термінових заходів.

Щоб зберегти запаси сировини лікарських рослин спеціалісти ДП «Летичівський лісгосп» радять дотримуватися певних правил:

-          не варто заготовляти рослини з року в рік на одних і тих же масивах до повного їх виснаження;

-          залежно від видів рослин, особливо коли заготовляють підземні частини, для місць збору необхідно давати «відпочинок», тобто припиняти заготівлю на них на кілька років для зміцнення і розмноження рослин і відновлення їхніх запасів;

-          залишати не менше ніж 25-30 % листків на пагонах, якщо листки є лікарською сировиною;

-          при збиранні трав – стебла зрізують на деякій відстані від землі, не вириваючи рослини з корінням, кореневищами і цибулинами, тому що це призводить до швидкого винищення рослин;

-          при заготівлі плодів, листків чи суцвіття з дерев і чагарників не зрізати і не спилювати великих гілок і, тим більше – не ламати їх.

Здійснення такого регулювання на окремих ділянках і територіях  значною мірою залежить від правильного планування заготівель і виділення щорічно певних масивів і районів для збору лікарських рослин.

Деякі види лікарських рослин залишилися в Україні в таких невеликих кількостях, що промислової заготівлі їх сировини проводити взагалі не можна, тому екземпляри рідкісних та зникаючих видів слід залишати для їх збереження.

Дикорослі лікарські рослини – це загальне всенародне багатство, а тому його треба цінувати, а не експлуатувати без міри. Наші ліси багаті на скарби, і серед них чи не найважливішими є лікарські рослини. Тому, необхідно зробити все можливе, щоб зберегти їх від зникнення.

Піклуйтеся про природу і вона подбає про вас!

Прес-служба Летичівського лісгоспу.

Ехо британських «досліджень», Або як український ліс не пускають на європейський ринок

Земля, бурштин і  ліс. Цих три взаємопов’язаних слова були і залишаються ласим шматком природного багатства України. Деревина як лісова продукція – перспективна та прибуткова експортна галузь , що дає роботу 350 тисячам чоловік і становить майже 4% ВВП. Ліс і його багатства завжди були в сфері зацікавленості влади, бізнесменів та закордонних інвесторів. Всі хочуть контролювати лісову галузь, а дехто – ще й «робити» на цьому гроші. Хоча могла б заробити держава…

Інформаційних приводів навколо українського лісу вистачає: санітарні вирубки, засилля короїду, експорт, мораторій, тощо. Незважаючи на те, що лісівникам вдається чимало робити для розбудови галузі, в суспільстві акцентують увагу на проблемах, а інколи – їх підкріплюють видуманими фактами.

Напевно, диму без вогню не буває і справді в лісовій галузі проблем вистачає. Зрештою, не сперечаються з цим і самі лісівники, які всіляко намагаються вирішувати проблемні питання. Однак «хранителі лісу» часто стають заручниками несприятливого інформаційного фону, який формує критичні настрої в народі і навіть коли звинувачення голослівні, нічим не аргументовані і просто «висмоктані з пальця» – у суспільстві їм вірять.

Розглянемо приклад із вирубкою лісу і подальшою його контрабандою. Представники галузі не заперечують, що така проблема існує і справді часто кошти за лісову продукцію ідуть не в держбюджет, а в кишені недобросовісних псевдохранителів лісу. Окрім цього, варто зазначити, що вирубки та подальший продаж деревини здійснюють не лише державні підприємства, але мова не про те. Заради правди варто відзначити, що чимало публікацій та досліджень про український ліс –  ретельно сплановані «писульки», що мають на меті не об’єктивно оцінити реальність, а правдами і неправдами виконати певну мету, лобіюючи чиїсь інтереси.

Ситуація, що може підтвердити цю тезу трапилася нещодавно. Фактично, тиждень тому в багатьох всеукраїнських та регіональних ЗМІ з’явилася серія публікації із заголовком  «Україна на першому місці з незаконних поставок лісу в ЄС». Сама по собі назва публікації хоч і достатньо категорична та радикальна, однак не виникає стільки дискусій як зміст цих матеріалів. І справді, пересічний читач, який лише зверне увагу на заголовок і не читатиме текст вкотре себе переконає, що «корупціонери масово експортують український ліс і наживаються на цьому».  Під впливом згаданим вже нами інформаційного фону цей читач ,скоріш за все, не буде навіть читати матеріал і сформує ще одну стереотипну думку. Якщо ще не всі українці звикли читати лише заголовок і на основі цього робити висновок, а є ще такі люди, які мають терпець прочитати текст і проаналізувати його, то тоді може наше суспільство і навчиться відділяти мухи від котлет.

Коротко про те, які ж факти подаються в цих публікаціях. В основі них – нібито звичайнісіньке дослідження британської неурядової організації Earthsight. Відповідно до  висновків Earthsight, під час дії мораторію на вирубку лісу, в обхід не тільки національного законодавства, а й регламентів і сертифікацій ЄС, український ліс рубають і вивозять такими темпами, що за чотири роки його експорт у країни ЄС зріс на 75%, перевищивши позначку в мільярд євро у 2017 році. Дослідження 18 лісозаготівельних ділянок у чотирьох найбільших лісозаготівельних регіонах України, яке буцімто виконане на замовлення Earthsight, показало, що від 67 до 78% рубок є невиправданими і, отже, незаконними.

Надибали британці і на ще одну цікаву штуку. У дослідженні йдеться, що колишній голова Держлісагентства Віктор Сівець, який зараз переховується від слідства десь в РФ, побудував цілу схему передачі “санітарного” лісу безпосередньо ринковим компаніям через мережу офшорних юрисдикцій. Earthsight стверджують, що схема, яка працювала із 2011 року, діє до цього дня.

Аби засумніватися в істинності цього дослідження достатньо всього декілька раз перейти за посиланнями на першоджерела та, власне, на сам сайт організації, яка проводила «розслідування». Компанія Earthsight зареєстрована в 2015-му році, а сайт і взагалі з’явився у 2017-му. Далі – цікавіше:  згідно з даними, які пропонують самі ж Еarthsight в їх організації працює аж одна людина! Дослідження-доповідь, до якої так активно апелюють українські ЗМІ опублікована в розділі «Розслідування» під кричущою назвою «Причетні до корупції. Як компанії-мільярдери й уряд ЄС не справляються із проблемами українських лісів». Окрім дослідження лісів України, в розділі є ще два «розслідування»: перше – присвячене парагвайським лісам Чако, друге – руйнування лісів басейну Конго.  Невже три дослідження нехай навіть присвячені схожій проблематиці, але держав з різних континентів, а відповідно – з різними природними та кліматичними особливостями проведено однією людиною? Та ще й в достатньо короткий часовий проміжок.  До того у «розслідуванні» щодо українських лісів немає жодних статистичних розрізів, на основі яких було сформовано детальні цифри. Принаймні, нам їх віднайти не вдалось.  Аби з’ясувати істину та дізнатися, чи відповідає дослідження реальному стану справ звертаємось з коментарем до заступника голови Держлісагентства України Володимира Бондаря.

 

Володимире Нальковичу, британська неурядова організація Еarthsight опублікувала дослідження, в якому наводить дані від 67 до 78% рубок лісу в Україні незаконними. При цьому, організація розповідає про корупційну складову і навіть наводить приклади. Наскільки це дослідження можна вважати реальним відображенням справ?

  • Ви знаєте, до всього треба ставитися з належною увагою, якщо факти викладені правильно, коректно і вони відповідають дійсності. Давайте почнемо з того, що собою являє ця організація, де вона взялася і чи можна вважати коректними її так звані дослідження. Організація зареєстрована в 2015-му році у Великій Британії і складається з однієї людини – директора. Інших людей в ній немає. Вони самі пишуть, що до 2015-го року діяли підпільно в Британії, а потім нібито діяли вже офіційно. Знову ж таки, організація стверджує, що цих два роки цей директор, очевидно один, займався дослідження українських лісів. Знаєте, якщо організація створюється в Британії і два роки займається дослідженням українських лісів, у мене викликає сумніви для чого таку організацію створювати, ну, але ж диваки різні є. Я думаю, що це їхнє право. Але як може громадська організація британська, спираючись на якісь дані статистичні, стверджувати таку фахову і серйозну річ, що саме 67 % лісу заготовлено неправильно. Для цього треба мати досить серйозні дані, щоб будь-які цифри довести до такої точності. Ми прочитали це дослідження в оригіналі, адже в ЗМІ є лише витримки з нього. Я можу вам сказати декілька позицій. Перше – дослідження готувалося не англійською мовою. Я не знаю,чи українською, але не англійською. Фахівці, які його перекладали говорять, що це поганий переклад, а не текст написаний в оригіналі англійською мовою. До того ж, електронний переклад, який не відповідає стилю написання англійської мови. Друге – там абсолютно немає ніякої конкретики і пояснення звідки беруться такі дані. В досліджені посилаюся на джерела в українській пресі. Знаєте, посилатися можна на різні джерела, але робити з них системні висновки такого характеру не треба. Жодного конкретного дослідження на місці немає. Це ж очевидно, бо і немає людських ресурсів в цієї організації і не було жодного відповідного звернення.

Невже нічого конкретного Ви та працівники лісової галузі, які вивчали це дослідження так і не знайшли?

  • З конкретики там написано, що вони працювали на 18 локаціях в чотирьох західних регіонах України. Навіть якби все було правдою, то я наведу конкретний приклад. На сьогоднішній день в Україні видано близько семи тисяч лісорубних квитків за півроку. Тобто сім тисяч ділянок різних, великих і маленьких на сьогодні знаходяться в обробці. Вони присутні на вісімнадцяти. Скажіть, на скільки коректне таке дослідження і правдиве?

Тоді, напевно, це взагалі не можна називати дослідженням…

  • Так отож. За таких умов не можна провести точне дослідження. Я сумніваюся і в тому, що вони відвідали цих вісімнадцять. Не могла це зробити одна людина, і взагалі навряд цей директор був в Україні. Вони можуть спиратися на думку інших людей, а мета цих людей може бути зовсім інша.

Для чого ж тоді публікувати таку річ?

  • Давайте подивимось на час, коли з’явилось це дослідження. Великі виробники, такі як ІКЕА, оголосили про вхід на український ринок. Вхід ІКЕА завжди характеризується тим, що вона не працює в корупційних схемах і її вихід на чийсь ринок вивчається досить таки довго. Там системно вивчається інформація, тоді приймаються відповідні рішення. Безперечно, те що ІКЕА буде працювати на нашому ринку може не подобатися комусь з конкурентів, тому що це буде пов’язано з тим, що великий переробник може бути в Україні. Тому ситуація склалася наступним чином. Як на мене, знайшлися люди, які почали застосовувати всі засоби, щоб великі компанії, такі як ІКЕА, на український ринок не заходили.

Чому ж стільки людей звертає увагу на це дослідження, не вникаючи у суть?

  • Мені теж дивно, що дуже багато людей звертають увагу на такі дослідження. В нас в Україні є набагато серйозніші і ґрунтовніші дослідження, що стосуються лісової галузі. Вони чомусь не беруться до уваги. Натомість англійська громадська організації з добре проплаченою розкруткою зробила такий галас. Я вважаю, що це все минеться, ніякої конкретики тут немає і не може бути, тому що ніякими серйозними дослідженнями ця організація не займалася. А проблем багато в Україні залишається. Є проблема відсутності уніфікації тарифів.  Цікаво, чому розмитнюється деревина по одному коду в Україні, а в Європі замитнюється по іншому: в Європі рахують по одному, в Україні – по-іншому. Тому і ми маємо такі недоліки, про які я постійно говорю. Мало хто розуміє і знає, що ми сьогодні живемо за гостами 80-х років і це абсолютно неприйнятна ситуація, але замість того, щоб уніфікувати ці речі подібно до Європи, ми слухаємо такі організацію

Кому і для чого може бути вигідно така дезінформація? Наробити шуму чи є якась глобальніша мета?

  • Думаю, що мета глобальна є одна – давно деякі ділки придивилися до того, щоб запустити приватизацію і безжально вирубати ліс, користуючись недосконалістю українського законодавства та низькою правовою культурою. Глобальна мета така і це не перший випадок, є дуже багато цьому підтверджень. І галузь з цим бореться вже не перший десяток років. Це якщо говорити про глобальну мету, коли ж згадати про тактичну мету, то сьогодні, попри все, нікого не цікавлять наші економічні інтереси. Наших партнерів, друзів чи колег, чи сусідів завжди цікавлять власні інтереси, розвиток власної економіки та бізнесу, розвиток власної лісопереробки і надання Україні негативного іміджу корумпованої країни, або створення такого іміджу для певної галузі. В тому числі, лісової. Створення такого іміджу не додає можливості виходу на експортні позиції будь-якій царині, ні царині круглого лісу, ні продукції глибокої переробки. Якщо ви помітили, то фабула звучить так: з «корумпованого» лісу робить продукція, а вона не повинна робитися. Значить треба заборонити можливості використання українського лісу в будь-якому вигляді, не тільки у круглому вигляді, а й пиломатеріалів та в іншому вигляді. Тобто, це далекоглядна політика, політика системна. Продукцію українського лісу не хочуть пустити на європейський ринок, захищаючи свої ринки.  Мені дуже прикро, що ми ведемось на такі дослідження і робимо галас, коли варто було свою промисловість підтримати. Погоджуюся, що там де є проблеми – їх треба вирішувати, де є корупційні схеми – їх треба закривати. В конкретному випадку , цьому немає жодних підтверджень, це голослівне звинувачення на адресу всієї галузі і створено нам проблему. Ці звіти понаправляли в багато іноземних представництв. Ми вже маємо відгуки від них, від багатьох європейських компаній. Я думаю, що це не буде сприяти тому, щоб європейські компанії працювали з продукцією української переробки. Це не може не відобразитися на нашій економіці. Така-от непроста історія.

Чи розглядаєте, що це сплановане псевдодослідження може бути замовлене проти Вас особисто або ваших колег-лісівників?

  • Я не думаю, що моя скромна персона була в основі цього псевдодослідження. На моє переконання, мета – глобальніша, хоча, безперечно, це може зачепити і мене персонально, і моїх колег. Причина – ми боремось з тим, аби українські ліси не були пущені ні під приватизацію, ні під концесію. Ми розробили і запропонували свою концепцію розвитку лісової галузі, яка поки не приймається. Можливо, і це частково є каменем спотикання. Але я ще раз хочу сказати, що б’ють  не по мені. Люди не є стратегічною метою. Це є удар по економіці держави.

 

Коментар Володимира Бондаря лише підтверджує те, що дослідження британської організації є досить сумнівними. Зі слів лісівника, можна зробити висновок, що метою доповіді організації є недопущення виходу українського лісу та його продукції на європейський ринок і бажання певних осіб приватизувати ліс для подальшого його експорту.

Хто ж така ІКЕА і чому комусь так «муляє», що ця компанія може вийти на наш ринок? IKEA —  транснаціональна корпорація, заснована у Швеції, яка розробляє та реалізує швидко-збірні меблі, кухонну техніку та аксесуари для дому. Штаб-квартира розташована в Нідерландах. З 2008 року вона є найбільшим у світі меблевим продавцем.

 

Станом на листопад 2017 року IKEA володіє та керує 411 магазинами в 49 країнах. У 2016 фінансовому році корпорацією  було продано товарів на 36,4 млрд євро. Веб-сайт IKEA містить приблизно 12 000 одиниць товарів. З вересня 2015 року до серпня 2016 року веб-сайт  відвідало понад 2,1 мільярда інтернет-користувачів. Компанія відповідає за приблизно 1 % світового споживання деревини серед комерційної продукції, що робить її однією з найбільших  користувачів деревини в секторі роздрібної торгівлі.

Історія з ІKEA в Україні тягнеться достатньо давно. Корпорація заявила про намір вийти на український ринок на початку 2005-го року і планувала відкрити перший торговий центр в Києві восени 2006-го, проте цей процес затягнувся через проблеми з виділенням відповідних земельних ділянок. На початку вересня 2007-го року гендиректор підрозділу IKEA в Росії і СНД Пер Кауфман повідомив, що компанія отримує першу земельну ділянку під Одесою   Були також чутки про будівництво під Києвом в Борисполі . В червні 2010-го компанія оголосила про припинення пошуку земельних ділянок і будівництва першого магазину в Одеській області.

Прогресу вдалося досягнути лише через 8 років. У лютому 2018: в ЗМІ з’явилось повідомлення, що магазин IKEA в Україні відкриють до кінця року. На початку липня IKEA офіційно заявила про пошук персоналу для роботи в першому в Україні магазині.

Цілком очевидно, що корупційні скандали та негативні інформаційні повідомлення, навіть якщо вони голослівні та видумані, не сприятимуть укладенню такої бажаної угоди із міжнародною компанією. Якщо угода, що готувалася вісім років вкотре зірветься, то Україна може втратити мільйони, які могла б отримати внаслідок її підписання.

Український ліс не хочуть відкрито пустити на європейський ринок. Принаймні, так щоб за нього отримувала гроші саме держава, а не люди зі «схеми».  Імовірно, що метою досліджень та інформаційного шуму є бажання кадрових змін, які дадуть змогу усунути неугодних і привести на посади тих, хто буде не проти приватизації, а «сяде» на схему й долучиться до «приватного» експорту лісу.

 

Яка б насправді не була мета дослідження Еarthsight, але не треба бути великим спеціалістом в лісовій галузі, щоб зрозуміти, що в ньому багато недопрацювань та дивних збігів. Наскільки реально може ілюструвати ситуацію дослідження, яке проводилося на 18 ділянках із 7000? Звісно, якщо воно справді проводилося. Чи міг один працівник неурядової організації у Великобританії встигнути менш ніж за три роки дослідити лісову галузь Конго, Парагваю та України і чи робив він це взагалі? Чому «дослідження» з’явилось саме в той час, коли нарешті може втілитися у реальність довгоочікувана угода з ІКЕА.

Сумнівних питань багато, а висновок один: поважні експерти, міжнародні компанії та ЗМІ не повинні робити глобальних висновків на основі доповіді Еarthsight. Без сумніву, проблема незаконних вирубок, подальшого експорту та корупції у лісовій галузі існує, але з нею потрібно боротися системно на основі ґрунтовних досліджень з врахування ситуацій на тисячах ділянок, де вирубується ліс. Для того, щоб вирішити цю проблему вкрай необхідним є й впровадження закону про мораторій на експорт необробленої деревини, який Президент України ветував і повернув на доопрацювання. Окрім політичної волі та законодавчого підґрунтя, потрібна й стабільність в лісовій галузі, яка не може бути забезпечена при кадровому лобізмі та постійних дискредитаціях лісівників.

Лісівники Хмельниччини дбають за майбутній ліс ще з його молодого віку

Рубки догляду за лісом – важливий захід  формування бажаного складу насаджень. Підприємства Хмельницького ОУЛМГ у першому півріччі ефективно забезпечували виконання важливого лісогосподарського заходу, спрямованого на вирощування високопродуктивних лісостанів – рубок догляду. Вони передбачають періодичне вирубування дерев для поліпшення породного складу насаджень, підвищення їх якості, продуктивності й біологічної стійкості, скорочення строків вирощування технічно стиглої деревини, посилення водоохоронних функцій та інших факторів.

У процесі формування насаджень особливо важливе місце займає створення умов для дерев молодого віку. В перші роки на ділянках закладених культур розростаються різного роду рослини, утворюючи густі зарості, в яких активно розвиваються чагарникові та малоцінні породи. Густі насадження відчувають нестачу світла, води, поживних речовин. Щоб забезпечити сприятливі умови для головних порід, під час рубок догляду вилучаються  небажані дерева.

Усі відомчі підприємства успішно справилися із завданнями шести місяців. При плані 996 такі рубки проведено на площі 1220 гектарів. Важливо також, щоб виконуючи цей захід, забезпечити високу якість робіт. І в першу чергу звертається увага на формування бажаного складу насаджень шляхом догляду за господарсько-цінними  або головними породами та часткове або повне вирубування другорядних порід. Так цілеспрямовано формується потрібний склад деревостану.

В сукупності з іншими заходами це допоможе в майбутньому створити продуктивні насадження.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

IMG_3434 IMG_3449 IMG_3455 IMG_3690 IMG_3722

У Славутському ЛГ обстежили нові осередки шкідників лісу в соснових насадження

Після завершення «періоду тиші», під час якого були заборонені роботи в лісах, працівники  Славутського ЛГ разом із спеціалістами ДСЛП «Вінницялісозахист»   обстежили нові осередки шкідників у соснових насадженнях.

Виявлено розладнаних насаджень,  насамперед соснових, з причини всихання на площі 929,1 га. Тут рекомендовано провести вибіркові санітарні рубки на площі 886,1 га та суцільні санітарні рубки – на площі 43 га. На них є погоджений Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів на 2018 рік.

Останніми спостереженнями, що тривали з 3 по16 липня за виставленими  в соснових насадженнях феромонними пастками,  встановлено розвиток наступної генерації шкідників соснових деревостанів (верхівковий короїд, шестизубий короїд). Про це також свідчать нові всихання сосни. Зараз  державна лісова охорона підприємства проводить облік нових осередків всихань.

Прес-служба ДП «Славутський лісгосп».

DCIM100MEDIADJI_0022.JPG DCIM100MEDIADJI_0029.JPG

 

Дбають про природне багатство лісів

У  ДП “Кам’янець-Подільське  лісове господарство» багато   мальовничих куточків, що мають  велику наукову та естетичну цінність. Згідно з поділом   на категорії  16,7 тисяч  гектарів лісів (67%)  віднесено до об”єктів природно-заповідного фонду.

Щоб зберегти   рослинний світ, поліпшити умови зростання  рідкісних  та червонокнижних видів рослин, забезпечити охорону заповідних об’єктів,  підтримати загальний екологічний баланс,  на цих об’єктах не ведеться господарська діяльність та заборонено полювання.

Наразі   спеціалісти лісгоспу   обстежують ділянки, щоб     привести їх у відповідність до вимог     «Положень про території та об’єкти природно – заповідного фонду»  для  подальшого затвердження та оформлення охоронних зобов’язань.

Прес-служба Кам»янець-Подільського лісгоспу.

IMG-7e542c6446303bbf096f88e5add504a8-V панівецька дача