Захистимо український ліс та людей, які плекають його

Я віддав служінню лісу кращі роки свого життя. Пройшов у галузі службовими щаблями від техніка-лісовода до директора спершу Ізяславського, а згодом – Шепетівського лісгоспів. Зараз – на пенсії, але з лісом не пориваю. Завжди із задоволенням даю поради шепетівським колегам, вникаю в роботу підприємства. Радію перетворенням у лісовій галузі Хмельниччини. Особливо вони помітні з приходом на посаду начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Петра Пешка. Це – новатор, який активно впроваджує європейський досвід вирощування лісу й переробки деревини. Лісогосподарські підприємства краю, образно кажучи, ростуть, міцніють, виходять на новий рівень. Вони  – серед флагманів економіки Хмельниччини.

Добре працюють лісівники і в  більшості регіонів держави. Планово ведеться відтворення лісів, з’являються десятки тисяч гектарів нових лісів.  Завдяки вартовим зелених шат піднімається вітчизняна деревообробна галузь. Як тут не порадієш успіхам! На жаль, останнім часом виливається багато бруду на галузь. Лісівників безпідставно звинувачують у нещадному вирубуванні й контрабанді лісу. Звичайно, диму без вогню не буває, але огульно обпльовувати всіх – несправедливо, нечесно.

Сказав – несправедливо, нечесно й задумався. А,може, це – далекосяжний крок, аби показати, що галузь неефективна, в занепаді? Торік деякі високопоставлені чиновники уряду наполегливо рекомендували віддати українські ліси в концесію, тобто приректи їх на нещадне вирубування. Тоді колективи лісогосподарських підприємств України, підтримувані місцевою владою, народними депутатами, висловили рішучий протест на мітингах і це дало результат – питання концесії відклали.

Та, очевидно, ініціатори нажитися на лісі не вгавають, далі ведуть брудну гру. Останнім часом соціальні мережі держави рясніють повідомленнями про катастрофічні вирубки лісів, особливо у Карпатах. Активно поширюються фейкові відео російських та румунських телеканалів із різного роду коментарями. Потім з’явився звіт маловідомої британської неурядової організації про неконтрольований експорт деревини в Європу. Наводилися вражаючі цифри про обсяги контрабанди та незаконної вирубки лісів в Україні. Цю «сенсацію» поширили вітчизняні ЗМІ.

Згодом з’ясувалося, що ця організація   складається … з однієї людини – директора, який не є фахівцем лісового профілю. Розслідування побудовано на припущеннях, здогадках, висловлюваннях неофіційних осіб, які ніяких доказів не наводять. Та й самі українські громадські активісти говорять, що дані, які в них взяли, – перекручені, не відповідають дійсності, отож сфальсифіковані. Більше того, виявилося, що скандал навколо розслідування був кимось інспірований, і комусь безпосередньо вигідний.

Сподіваємося, що наші лісогосподарські підприємства зможуть довести свою невинуватість і що вони працюють абсолютно в законній площині, і якщо відбувався експорт, то він був за всіма законами України. Про це заявив заступник голови Держлісагентства України Володимир Бондар.

 

Я навів би ще інші факти дискредитації нашої лісової галузі, але й так ясно, що на неї йде системна і серйозна атака. Як вже говорилося вище, це не перший наступ. Він відбувається поетапно. Великі фінанси задіяні в тому, аби приватизувати ліси, або запровадити концесію, а потім знищити галузь. Більшість країн відмовилась від концесії. Тільки в Росії та Канаді – величезних лісових державах – є своя концесія. В інших вона показала себе досить негативно.

Та я оптиміст і вважаю, що лісівники, все українське суспільство дадуть справжній бій купці ініціаторів прихватизації національного багатства – лісу, і він надійно служитиме людям.

Карл БАЧИНСЬКИЙ,

Заслужений працівник лісового господарства України.

За шість місяців площа лісових пожеж збільшилася на 80% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року

За перше півріччя 2018 року в лісах, підпорядкованих Держлісагентству, виникло та ліквідовано 632 пожежі на площі 934,5 га. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року площа пожеж збільшилася на 80%. Про це повідомили під час засідання колегії відомства.

Найбільшу кількість пожеж зареєстровано у Херсонському (104 випадки), Луганському (102) та Дніпропетровському (90) обласних управліннях лісового та мисливського господарств (ОУЛМГ).

Найбільша площа пожеж – у Херсонському (704 га, з них лісова пожежа в Раденському та Олешківському лісництвах ДП «Олешківське ЛМГ», яка сталася 28 травня – 2 червня 2018 року на площі 592 га, у т.ч. верхової – 226 га.), Луганському (87 га), Дніпропетровському (30 га), Запорізькому (23 га) та Чернігівському (22 га) ОУЛМГ.

Одним із факторів, який впливає на своєчасне виявлення та ліквідацію лісових пожеж є оперативність державної лісової охорони. Однак, у зв’язку з вже трирічною відсутністю державного фінансування лісового господарства, зокрема на протипожежні заходи для південних та східних областей України, лісівники в цих областях не отримували заробітної плати та масово звільнялися.

Не допущено жодного випадку пожеж у Вінницькому, Волинському, Івано-Франківському, Кіровоградському, Тернопільському та Чернівецькому ОУЛМГ.

Працівниками державної лісової охорони проведено 11 тисяч рейдів, за порушення вимог пожежної безпеки в лісах притягнуто до адміністративної відповідальності 786 правопорушників на суму 74,5 тис. гривень.

Більшість пожеж в екосистемах виникають через людський фактор: кинутий недопалок, непогашене багаття та ін. Лісові пожежі – це найбільше лихо для лісу. За лічені хвилини вони можуть знищити або пошкодити лісові насадження, що вирощувалися десятиріччями на сотнях, а інколи й тисячах гектарів. При цьому знищується не тільки лісова рослинність, гинуть також дикі тварини, птахи, комахи.

Держлісагентство закликає громадян України дотримуватися правил пожежної безпеки, рекомендує відмовитися від відвідування лісів у зв’язку із підвищенням температурного режиму та зростанням кількості лісових пожеж.

Прес-служба Держлісагентства

У мисливців – свято

У першу суботу серпня постріли з рушниць сповістять про те, що у нашому краї відкрито сезон полювання на пернатих. Як поінформував головний мисливствознавець Шепетівського району Руслан Танчук, полювання на пернату дичину розпочнеться з 16-ї години 4 серпня й триватиме по 30 грудня включно. Протягом цього терміну мисливці зможуть полювати на лисок і качок (крім рідкісних гоголя, черні білоокої, савки, огара галагаза, гаги звичайної, лутка, крохалів, черні червонодзьобої, нерозня, креха середнього, каменярки, казарок білощокої та червоноволої). Зможуть вони добути й куликів (крім кулика-сороки, ходуличника, шилодзьобки, кроншнепів, чайки, лежня, дерихвостів, поручайника, крем’яшника, чорниша, перевізника, фіфі, зуйків — морського та малого великодзьобого, галстучника, пісочників, плавунців, баранця великого) та голубів (окрім голуба-синяка).

Днями полювання на пернатих є субота та неділя, а крім того й середа, але лише до 1 листопада.

Щодо норми добування одним мисливцем протягом дня полювання, то вона не повинна перевищувати трьох гусей, п’яти качок, десяти куликів, десяти голубів та шести лисок.

Зрозуміло, що кожен мисливець має знати правила поведінки під час полювання та про те, як і де поводитись із мисливською зброєю.

Як наголошує головний мисливствознавець Шепетівського району Руслан Танчук, заборонено видачу ліцензій, відстрілювальних карток мисливцям, які не мають відповідних посвідчень, або не отримали контрольні картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання на 2018 рік з відміткою про сплату державного мита. Крім того, необхідно пам’ятати і про заборону полювання на всіх територіях природно-заповідного фонду, у зонах відтворюючих ділянок та на усіх інших заборонених територіях і в 200-метровій зоні навколо них.

Тож, ні пуху, ні пера вам, шановні мисливці! А ще — приємного спілкування з природою!

Прес-служба Шепетівського лісгоспу.

Мед з лісової пасіки

Працівники ДП “ Старокостянтинівське ЛГ” ставлять за мету  не лише  вирощувати високопродуктивний ліс, а й використовувати безцінний дар природи – недеревні ресурси лісу. Одним з важливих напрямків є розвиток бджільництва. У Грицівському лісництві завели пасіку.

Підприємство закупило 50 вуликів. Зараз на пасіці є 42 бджолосім”ї.  В кожній з них налічується від 80 до 120 тисяч особин. Наразі  розпочато викачування меду власною медогонкою. Різноманіття  трав і цвіту дерев забезпечує хороший медозбір.
Лісовий мед – має досить цілющі та смакові властивості,  екологічно чистий. Фахівці відносять цей солодкий продукт до елітних сортів. Регулярне вживання такого меду сприяє  зміцненню здоров’я. Він підвищує рівень гемоглобіну, добре впливає на роботу кровоносної, нервової, травневої, імунної систем. Лісовий мед є антибактеріальним, протизапальним та противірусним засобом.

Прес-служба Старокостянтинівського лісгоспу.

DSCN0343 DSCN0340

Держлісагентство: НА 25,5 ТИСЯЧАХ ГЕКТАРІВ ВІДТВОРЕНО ЛІСІВ У І ПІВРІЧЧІ 2018 РОКУ

Лісгоспи, які підпорядковані Державному агентству лісових ресурсів, чітко виконують завдання з лісовідтворення. На всіх зрубах, після підготовки ґрунту, відбувається садіння молодих саджанців та висівання. Про це йшлося під час колегії відомства за підсумками роботи лісової галузі у першому півріччі 2018 року, яка відбулася 2 серпня.

Варто зазначити, що Держлісагентству належить 73% всіх лісів України. І саме на цих територіях, де відбувається планова заготівля деревини, можна констатувати, що лісівники забезпечують відновлення лісу.

Так, за півроку садіння і висівання виконано на площі 25,5 тисяч гектарів. У тому числі, було створено 1,2 тисячі гектарів нових лісів.

Невелика кількість створення нових лісів, а саме цей показник впливає на збільшення лісистості, пояснюється складною та неунормованою процедурою виділення додаткових земель під заліснення. Інша проблема полягає у відсутності фінансування лісового господарства. Наприклад, збільшення лісистості України можливе за рахунок заліснення південних і східних областей України. Однак, лісгоспи цих регіонів вже третій рік поспіль позбавленні державного фінансування.

Окрім того, для подальшого відтворення лісів у лісових розсадниках посіяно насіння дерев на площі понад 226 га, що дасть змогу забезпечити потреби підприємств в якісному садивному матеріалі восени та навесні наступного року.

«Для збереження новостворених лісів необхідно звернути особливу увагу на своєчасне проведення доглядів за ними, з врахуванням погодних умов у кожній лісорослинній зоні», – підкреслив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар.

Нагадаємо, за останні 5 років відтворено лісів на площі більше 260 тисяч га

Прес-служба Держлісагенства

Офіційний сайт: http://dklg.kmu.gov.ua

Сторінка в Facebook: https://www.facebook.com/forestUKR