Об’єднатися і діяти заради спільної мети

У Києві відбувся IV з’їзд лісівників України. На нього прибуло 442 делегати із різних регіонів нашої держави. Проходив з’їзд під гаслом “Люди для лісу, ліс для життя”. Брали участь в його роботі окремі народні депутати, голови обласних державних адміністрацій Закарпатської, Івано-Франківської, Київської областей, керівники лісової галузі попередніх періодів, делегації зарубіжних країн, запрошені особи, які тісно співпрацюють із лісівниками.

Хмельниччину представляли 14 делегатів. Після вирішення організаційних питань, на з’їзді з доповіддю “Про стан та перспективи розвитку лісового господарства України” виступив голова оргкомітету з’їзду, заступник голови Держлісагентства Бондар В.Н.

Тези доповіді з’їзду друкувались у попередніх матеріалах.

В обговоренні доповіді взяв участь делегат з’їзду, учасник АТО, директор ДП “Ярмолинецьке ЛГ” Кирилюк Іван Іванович.

Він сказав:

Маю честь звернутись сьогодні до Вас із промовою, від імені лісівників Хмельниччини.

        Не в простий час для Українського лісу ми зібрались сьогодні тут, у столиці. На жаль, нас загнали на політичний майданчик і хочуть втопити в політичному болоті.

        Доля нашої галузі  сьогодні – це як доля міцного дуба, що виріс на узліссі. Хоч би які вітри його не ламали, а він не падає. Стоїть і росте – аж поки не постане несхитною міццю лісової величі, окрасою землі.

      Лісова галузь стала предметом торгів, цькувань, політичного галасу.

      Сьогодні певні олігархічні угрупування ставлять державне лісове господарство на край великих перемін, які можуть обернутися черговою бідою не тільки для галузі, але і для всього суспільства.

      Сумнівні реформи зводяться, по суті, до одного простого питання – кого поставити пиляти і продавати Український ліс?

      Для цього, так звані реформатори, збираються зруйнувати існуючу виробничу структуру лісового господарства і на місці ліквідованих ними держлісгоспів, запустити з бензопилами в наші ліси приватні компанії, на умовах концесії.

     Практично за галузь почалась війна…

     Відкрився «другий фронт»…

     Спробували напряму – не вийшло – піднялись люди і сказали – НІ!

        Пішли іншим шляхом – економічної блокади. Почали «тоненько» обставляти законами, як мінами на законодавчому полі. Чого вартує останній витвір мистецтва «наших народних законотворців», яких ми з Вами туди делегували – Закон України №2497-VIII, так званий фермерський закон.

      Нас практично зіткнули лобами з територіальними громадами, з простими сільськими людьми, які і так на межі виживання.

     А тут такий «подарунок»…

     Але і з ними ми знайшли порозуміння – бо народ наш мудрий і знає ціну цієї «кістки».

     Хочу підкреслити ще одну проблему в цьому аспекті – це деревообробна промисловість. Вони теж в глухому куті, тому, що прийдеться піднімати ціну на лісопродукцію, на дрова і т.д.

     Ланцюгова реакція… Маємо стояти пліч-опліч.

     Це що, виклик? Ми його приймаємо…

     Але попереджуємо – не робіть глобальних помилок, панове!

      Лісівники – це велика, потужна, зорганізована, загартована у праці команда працівників лісової галузі, які готові захистити свою честь і честь держави.

      З нами можна здобути, можна перемогти…

      Але можна і втратити…

      Наша лісова галузь виконує не тільки економічну, але найперше, важливу екологічну та соціальну роль. Вона має свою історію, традиції, вагомі надбання, врешті, матеріальні активи, створені не одним поколінням трудових колективів держлісгоспів.

      І ось сьогодні замість розвитку нас хочуть поставити на коліна і знищити…

       Держава воює з державним сектором економіки – держлісгоспами!     Де і коли таке було?!

      Наша робота надзвичайно потрібна в цілому для суспільства. Вона має величезне значення для економіки держави, для екології. Бо ліс – це дійсно легені планети. І створюючи ці легені, ми не будемо бачити результатів своєї праці. Пожинати плоди буде наступне покоління. Ми ж сіємо нашу лісову пшеницю, садимо лісові буряки, ми плекаємо ліс, творимо гарне, позитивне майбутнє для наступних поколінь українців.

     Так – ми не говоримо, що ми білі та пухнасті, що в лісовій галузі немає недоліків. Але ми готові до діалогу, конструктивної критики і в кінці – кінців до реформування.

    - Але на холодну голову…

Шановні колеги!

    Від імені лісівників Хмельниччини вношу пропозицію:

  1. Четвертому з’їзду лісівників України виступити з пропозицією до Президента України Кабінету Міністрів України, щодо створення Міністерства лісового господарства та деревообробної промисловості України;
  1. Створити власний політичний проект на базі громадських об’єднань Товариства лісівників України і взяти участь у виборах до Верховної Ради 2019 року – як політична сила лісівників України;
  2. Створити робочу групу представників Держлісагенства, ЦК профспілки лісової галузі, Товариства лісівників України, обласних управлінь, обласних профспілок держлісгоспів та інших щодо проведення робочих зустрічей на рівні Президента України, Кабінету Міністрів, Верховної Ради України, стосовно негайного прийняття рішень по реформування лісового господарства та шляхів виходу із кризової ситуації у короткостроковій перспективі.
  3. Виступити з ініціативою перед Верховною Радою України щодо відміни Закону України №2497-VIII в частині пункту 273/3, відповідно до статей 274 та 277 Податкового Кодексу України;
  4. Створити державний фонд розвитку лісового господарства, який має наповнюватись з рентної плати за користування лісовими ресурсами, частини доходів держлісгоспів та інших джерел, спрямувавши 60% цих коштів на розвиток територіальних громад.

І най головніше – зняти політичну блокаду галузі!

В цьому здобудуть усі – і в першу чергу народ України.

Слава Україні!

Делегати з’їзду схвально і оплесками підтримали змістовний виступ І.І. Кирилюка.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ

P.S. Інші матеріали з’їзду будуть представлені в наступних повідомленнях.

DSC09994 DSC09990IMG_4900 42629600_1372981972837788_5959723059748274176_n 42576475_1372982092837776_7376329056381304832_n

Першочергове завдання – лісовідновлення

Кожне посаджене, дбайливо вирощене та збережене лісівниками дерево – це, без перебільшення, – цінний вклад у зелену скарбницю Хмельниччини і дарунок майбутнім поколінням, справжня ціна якого визначається через десятки років.

Першочерговим за своєю вагомістю залишається питання  лісовідновлення. В ДП “ Старокостянтинівський ЛГ” на всіх зрубах після підготовки ґрунту відбувається садіння молодих саджанців та висівання. Так, у 2016 році в процесі лісовідновлення створено 117,3 га лісових культур дуба звичайного й червоного, модрини європейської, бука лісового, клена гостролистого, вільхи чорної, ялини європейської та сосни звичайної. Під природне поновлення ясена звичайного залишено 13,3 га. Торік створено 130 га лісових культур дуба звичайного, модрини європейської, вільхи чорної, горіха Зібольда. Під природне поновлення залишено 13,4 га площ. Цьогоріч створено 89,9 га лісових культур дуба звичайного й червоного, модрини європейської, вільхи чорної. З них заліснених зрубів 2018 року є 7,3 га.

Для задоволення власних потреб лісгосп щорічно вирощує стандартний посадковий матеріал в кількості 700 тис. шт. головних лісоутворюючих порід. Така кількість забезпечує власні потреби та дозволяє проводити реалізацію посадкового матеріалу.

Прес-служба Старокостянтинівського лісгоспу.

І для краси, і для комфорту

Зовнішній вигляд контори лісгоспу – візитна картка підприємства. Це розуміють і про це дбають в ДП “Ізяславський лісгосп”.

Нещодавно закінчено роботи з благоустрою території перед головною адмінбудівлею. Перш за все – встановили  нову загорожу. Очистивши територію від старих елементів озеленення та висаджених рослин, спланували нову мережу доріжок, які вимощені кольоровою бруківкою. У вільних від твердого покриття зонах  заклали композиції з хвойних та декоративно-листяних видів з використанням  інших декоративних елементів.

Тепер тут зростають самшит вічнозелений, різні види ялівців, туй, барбарис оттавський, бирючина декоративна, а найбільше милуватимуть око відвідувачів штамбові  та стрижені форми. Для  композицій використано різноманітний природний та декоруючий матеріал, такий як кора дерев, шишки сосни, а також різного кольору кам’яна крихта. Для комфортного перебування відвідувачів та працівників підприємства встановлено малі архітектурні форми (лавки, ліхтарі), а також оновлено існуючі альтанки біля магазину «Лісовичок», який розташовується поруч з  адмінбудівлею. Заключним акордом оновлення став висів газонної трави. Щоб утримувати в належному стані газон та декоративні рослини, зробили регульоване дощове та  крапельне зрошення.

Прес-служба Ізяславського лісгоспу.

DSC_0760 DSC_0766 DSC_0767 DSC_0774 DSC_0777 DSC_0781

На з’їзді лісівників України запропоновано альтернативу задумам створення єдиної компанії, концесії та приватизації лісів

Задекларований окремими силами рух до приватизації лісів, до створення єдиної компанії, до передачі лісового господарства у концесію – це рух, який в кінцевому своєму варіанті означає знищення українських лісів. На цьому наголосив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар під час IV з’їзду лісівниківУкраїни.

Він зазначив, що це не лише його думка, це думка фахівців галузі, науковців, представників об’єднаних територіальних громад. «Проти висловивились і одностайно учасники національного діалогу з питань реформування лісової галузі, який  був проведений у липні цього року за сприяння Європейської економічної комісії ООН та ФАО», – сказав Володимир Бондар.

Стосовно наслідків можливого створення єдиного суб’єкта господарювання у лісовому господарстві заступник Голови відомства зазначив: «У Словенії, Литві чи Австрії існування єдиної компанії є цілком можливим у наслідок невеликої – до 20% частки державних лісів. В Україні ж діє 381 лісогосподарське підприємство і за умов стовідсоткової державної власності на ліси приватизувати їх простіше, «схлопнувши», як казав класик в одне. Ми дуже вдячні, що проти цього хибного рішення виступили депутати місцевого й загальнодержавного рівня».

Без названия

Володимир Бондар розповів, що необхідно зробити задля того, щоб врятувати лісову галузь.

«Лад може навести прийняттям Закону про національну лісову політику, який би визначав бачення держави щодо основоположних, пов’язаних з лісом питань, як на національному, так і на регіональному рівнях», – підкреслив він.

Заступник Голови Держлісагентства наголосив, що такий документ дійсно потрібен, однак, враховуючи всеохоплюючий характер та необхідність врахування думки всіх зацікавлених сторін, його розробка вимагатиме певного періоду часу: «Вихід є – застосувати перехідні моделі з поетапною апробацією на практиці, з подальшим усвідомленням та виправленням можливих помилок».

Так, протягом одного року необхідно реалізувати структурно-організаційну та функціональну перебудову ведення лісового господарства з наступних ключових напрямів:

- розмежування функцій контролю за дотриманням лісового законодавства від господарської діяльності та користування лісовими ресурсами шляхом реформування системи державної лісової охорони;

- самоокупність та самофінансування лісової галузі за умов створення фонду розвитку лісового господарства та вирішення проблеми подвійного оподаткування лісової галузі.

- запровадження прозорого ринку деревини, орієнтованого на стимулювання поглибленої переробки та забезпечення ефективного використання лісових ресурсів.

- проведення національної інвентаризації лісів.

Без названия (1)

«Останні 3 роки Держлісагентство активно виступає з ініціативою запровадження в Україні національної інвентаризації лісів, яка б вирішила раз і назавжди спекуляцію у суспільстві щодо надмірної вирубки лісів. Держлісагентством із допомогою фахівців з Німеччини підготовлені проекти всіх необхідних нормативно-правових документів, але ми до цього часу не впевнені, що зможемо розпочати польові роботи у 2019 році, оскільки проектом бюджету такі роботи знову не передбачені», – зазначив Володимир Бондар.

За його словами, після виконання вищезазначених заходів, необхідно узагальнити результати і надати пропозиції про внесення змін до відповідних нормативно-правових актів, гармонізації їх з законодавством ЄС та розпочати процес розробки національної лісової політики із залученням всіх зацікавлених сторін.

Без названия (2)

Володимир Бондар назвав три пріоритети, які необхідно терміново реалізувати у лісовій галузі

Сьогодні відбувся IV з’їзд лісівників України, в якому взяли участь майже 500 делегатів з усіх областей України, науковці, народні депутати України.

Під час виступу заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів Володимир Бондар звернувувагу на три пріоритети, які необхідно реалізувати, щоб лісова галузь змогла повноцінно функціонувати та розвиватися.

«По-перше, це вирішення питання фінансового забезпечення ведення лісового господарства в різних географічних зонах, сприяння довгостроковим інвестиціям в лісове господарство. По-друге, це забезпечення стабільності лісового, податкового і природоохоронного законодавства на довгостроковий період. Особливо це стосується термінового вирішення питання оподаткування земельним податком лісових земель. По-третє, це вдосконалення лісоуправління та зміна ставлення суспільства, громадськості, можновладних структур до представників лісівничих професій, до самого лісового господарства, як до соціально важливого сектору економіки, що робить надзвичайно важливу і корисну справу», – зазначив Володимир Бондар.

За його словами, відсутність протягом трьох останніх років фінансування лісового господарства фактично призвело до втрат професійних кадрів на півдні та сході країни, деградації систем лісовпорядкування та ефективного захисту лісів, до неможливості запровадження новітніх технологій та оновлення застарілої техніки та засобів виробництва.

З повними тезами виступу можна ознайомитися тут

Прес-служба Держлісагенства

Без названия (2) Без названия (1) Без названия

Тези доповіді та презентаційні матеріали заступника Голови Держлісагентства Володимира Бондаря на IV з’їзді лісівників України

25 вересня 2018 року відбувся IV з’їзд лісівників України. Пропонуємо ознайомитися з тезами доповіді та презентаційними матеріалами заступника Голови Держлісагентства Володимира Бондаря.

Тези доповіді

Презентаційні матеріали

Також матеріали доступні за посиланням: http://dklg.kmu.gov.ua/forest/control/uk/publish/article?art_id=166328&cat_id=113360

Прес-служба Держлісагенства

Звинувачення лісівників у контрабанді лісу надумані, – Володимир Бондар

«У контексті всихання лісів, а це за даними обстеження майже 400 тисяч га, важко втриматися, щоб не порушити питання звинувачення лісівників у контрабанді лісу. Звинувачення надумані і доволі образливі», – наголосив заступник Голови Держлісагентства Володимир Бондар під час IV з’їзду лісівників України.

Річ у тім, що при розробці сухостійних насаджень левова частина стовбуру йде на дрова, які, і особливо соснові, поки-що просто нікуди дівати. Щорічний надлишок дров’яної деревини становить 2,9 млн куб метрів.

«Лісгоспи, підпорядковані Держлісагентству, дотримуються мораторію і експортують виключно дозволену до вивозу дров’яну сировину довжиною до 2 м, заробляючи валюту, так необхідну державі. Звісно, за відомим висловом «хто безгрішний, нехай перший кине в мене камінь» не варто стверджувати це однозначно, але навіть можливі порушення ні в якій мірі не можуть мати ні масштабних ознак, ні відчутної шкоди», – зазначив Володимир Бондар.

Він також прокоментував твердження з «дослідження» британської неурядової організації, в якій сказано, що контрабанда лісу виросла на 1 мільярд євро в порівнянні з минулими роками.

«Завважте, що вся економіка лісогосподарських підприємств Держлісагентства за рік становить близько 15-17 мільярдів гривень – це півмільярда євро. Тобто вся сировина, якби вона була реалізована за кордон, становила б тільки півмільярда євро. Ви розумієте, наскільки неспівставні речі», – підкреслив Володимир Бондар.

Прес-служба Держлісагенства