Семінар-навчання з охорони праці

На базі Маківського лісництва ДП «Кам’янець-Подільське лісове господарство»   під головуванням заступника начальника   Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства  Володимира Колесника   проведено семінар-навчання з охорони праці з посадовими особами, фахівцями  та вальниками лісу.  Детально розглянуто Правила охорони праці  для працівників лісового господарства та лісової промисловості,  а також  виконання вимог карт технологічного процесу, дотримання вимог безпеки на лісозаготівельних роботах.

              Особливу увагу звернули на  проблемні питання  при експлуатації  механізмів,  при  виконанні вантажно-розвантажувальних робіт і робіт на висоті. Мова йшла й про  забезпечення безпечного перевезення вантажів автомобільним транспортом.   

Директор Кам’янець-Подільського лісгоспу Валерій Пустильний детально розповів, як поставлено охорону праці на підприємстві. Так, організовано кваліфікований нагляд за виконанням робіт та експлуатацією об’єктів з підвищеною небезпекою. Розроблено виробничі інструкції і інструкції з охорони праці та інші нормативні акти з охорони праці, які діють в межах підприємства. Проведено інструктажі з охорони праці, також усім працівникам видано виробничі інструкції та інструкції з охорони праці під розписку. Члени постійно-діючої комісії з перевірки знань з питань охорони праці пройшли навчання і перевірку знань, а працівники пройшли навчання і перевірку знань з охорони праці в комісії підприємства із залученням представників  управління Держпраці у Хмельницькій області.

Захід пройшов на належному рівні й сприятиме підвищенню рівня охорони праці.

Прес-служба Камянець-Подільського лісгоспу.

DSCF8494 DSCF8501 DSCF8507

Ліс потребує захисту

Президент України П.Порошенко підписав 3 жовтня 2018 Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». Згідно з цим Законом, який набуде чинності з 1 січня 2019 року, в декілька разів підвищуються штрафи за незаконну рубку і знищення лісових насаджень. Що означають ці зміни? Чи стануть вони надійним щитом у збереженні лісу? Цікавимося, що думає з цього приводу  головний лісничий державного підприємства «Славутське лісове господарство» Леонід ГРУБОЙ:

- Леоніде Дмитровичу,  чим викликані ці зміни в лісовій політиці нашої держави? Адже їх введення  означає ще й відповідне коригування в цьому плані Кодексу України про адміністративні порушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів.  Заради  чого має бути проведена така кропітка робота: аби не знищувалися ліси?

- Так, масштаби лісозаготівель в Україні подекуди, попри мораторії та заборони, збільшуються швидкими темпами. Доводиться ж додатково вирубувати суцільними санітарними рубками соснові насадження, пошкоджені верхівковим короїдом. Проте, на наш погляд, загальний обсяг заготівель деревини значно менший від обсягу щорічного приросту, що не дає підстав говорити про знищення лісів. У всякому разі, нашим лісгоспом обсяги рубок, пов’язаних із веденням лісового господарювання, та рубок головного користування ніколи не перевищували дозволених, науково обґрунтованих і узгоджених із відповідними природоохоронними відомствами норм.

- Ви говорите про діяльність підприємства, та в українському суспільстві давно побутує думка, що непоправної шкоди лісам заподіюють «чорні» лісоруби. То, може, саме проти них спрямовані оті нововведення до законів держави щодо незаконної порубки ? Чи в нас таких немає?

- Лісова охорона ДП «Славутське лісове господарство»  спільно з працівниками відділу поліції постійно патрулюють лісові насадження. Лише  цього року виявлено більше 10 випадків самовільних рубок. Зрізані дуби  вивезли з лісу. На жаль, встановити злодіїв поки що не вдалося.

Принагідно можу згадати  факт, коли рейдова бригада лісгоспу одного разу (ще в 2016 році) вночі на території Голицького лісництва, в напрямку Славута-Хоровиця, затримала автомобіль «Мерседес-Бенц», завантажений  сортиментами дуба довжиною  3 метри. Тоді було складено акт правопорушення, вчиненого водієм із Сарненського району Рівненської області ( його спільникам, на жаль, вдалося втекти). Після розгляду  факту крадіжки лісу в суді, він заплатив 29 тисяч гривень за самовільну рубку двох дубів та заподіяну матеріальну шкоду. Адже взяв усе на себе, не видав своїх спільників.

- Ось ви згадали про 10 порушених кримінальних справ за фактами вчинення незаконних рубок. Чи можете сказати, скільки кубометрів цінної деревини  було внаслідок таких самочинних дій вивезено безконтрольно з лісу й на яку суму завдано збитків?

- Якщо не підводить пам’ять, маса деревини «потягла» тоді десь майже 90 кубометрів, а збитки – до півмільйона гривень. Звичайно, це суттєві втрати.  Та й у попередні роки нашими лісівниками було виявлено чимало фактів крадіжок дубів, але жоден із них, на жаль, не розкритий правоохоронними органами. А тінь, у такому разі, самі розумієте, падає на працівників лісгоспу, хоч це не має абсолютно ніякого підґрунтя. До речі, лісистість Славутчини на третину вища, ніж в Україні, а це свідчить про наше бережливе хазяйнування в лісах.

- Хто ж, на ваш погляд, зазіхає на дармову ділову деревину?

- Звичайно, це роблять ті, хто займається її збутом  (бо має певні замовлення і адреси постачання!), а також ті, хто утримує пилорами… Лише на Славутчині їх можна нарахувати більше двох десятків. Не знаю, чи перевіряють їх податківці, інші державні структури. Але якусь же деревину вони переробляють?! Ну, а в нас, лісівників,  повноважень, щоби перевірити їх, немає.

- Виходить, тут знову недопрацьовує поліція? Можливо, хоч тепер, коли суттєво зросли штрафи за перевезення, зберігання незаконно зрубаних дерев, поліціянти частіше зупинятимуть на дорогах автомобілі із завантаженою деревиною й перевірятимуть її походження?

- Так, ця картина добре знайома всім. Ліс часто вивозиться різним транспортом, і якщо на колодах немає відповідних чипів (а в лісгоспі давно діє електронний облік деревини!), то це мало би послужити приводом для огляду документів на легальне перевезення лісової продукції. Зупиняти такі автомобілі ми також не маємо права. А от працівники поліції зобов’язані це робити…

Штрафи, дійсно,  відчутно зросли: для громадян – від 255 до 510 гривень, для посадових осіб, причетних до незаконних порубок і пошкодження дерев або чагарників, перевезення чи зберігання їх, знищення або пошкодження лісових культур, навіть молодняка природного походження і самосіву на площах, призначених під лісовідновлення, – від 1275 до 2550 гривень. Відповідні дії, вчинені повторно, збільшують перші штрафи від 510 до 1020, другі – від 1020 до 5100 гривень.

- Крім того, наскільки нам відомо, тепер вводиться ще й кримінальна відповідальність за несанкціоноване  вивезення лісу з України. Дивно, що її досі не було…

- Вочевидь, масштаби переміщення через кордони нашої держави (а кримінальна відповідальність законом передбачена саме тут!) поза митним контролем лісоматеріалів або пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, необроблених матеріалів, або інших, заборонених до вивозу за межі України, сягнули загрозливих масштабів. Це, безумовно, й спонукало Президента підписати Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів». Так, все правильно – порядок потрібно навести, перш за все, на митниці, щоб її службовці не імітували бурхливу діяльність, а вболівали за стан справ і порядок в нашій державі.

- Давайте повернемося все ж до кримінальної відповідальності. То вона тепер передбачена, як мовиться, на всіх рівнях крадіжок лісу?

- Під кримінал тепер підпадають практично всі порушники лісового законодавства, які спробують перемістити деревину поза митним контролем, і ті, хто заподіє істотну шкоду внаслідок незаконної порубки, перевезення, зберігання та збуту лісу будь-де. За такі незаконні дії, наприклад, збут лісу, штрафи становитимуть від тисячі  до тисячі п’ятсот  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 1700 до 25500 гривень. Порушникам може бути також обмежено волю на строк від 3 до 5 років, чи позбавлено волі їх на такий же термін. Особливо це стосується незаконних дій у заповідниках або на територіях  чи об’єктах природно-заповідного фонду. Тут порушення «тягнуть» на покарання з позбавленням волі від 5 до 7 років.

- Леоніде Дмитровичу, чи не здається вам, що усталений вислів «Ліс – наше багатство», відомий  усім з дитинства, тепер багато в чому формує неправильне ставлення до лісових ресурсів, навіть став своєрідним подразником для тих, хто зазіхає на це багатство?

- Саме таким споживацьким настроєм керуються в нашій державі ті лобісти, які прагнуть передати державні лісові ресурси в концесію, – замість того, аби розвивати деревообробну промисловість, меблеве виробництво чи інше. Так, кожен із нас вважає ліс своїм. Бо в цьому домі природи на другий план відходить будь-яка суєта, людина почувається вільно і легко. Дерева щиро діляться з людьми своєю енергією  й водночас потребують їхньої допомоги – в оздоровленні природи, збереженні її від зазіхань та злочинних дій будь-кого.

Думаю, після введення в дію нового закону стан справ у лісовій галузі України значно поліпшиться, а на рівні державних правоохоронних та фіскальних органів буде зупинено масштабні факти контрабанди лісу.

На закінчення нашої розмови наголошу ще раз на тому, що Закон, який вводиться в дію з 1 січня 2019 року, встановлює обмеження й для внутрішнього використання необроблених лісоматеріалів. А також посилює адміністративну та кримінальну відповідальність за незаконну вирубку лісу та його контрабанду.

- Так, це дуже важливий закон! Бо ліси – це дійсно наше спільне багатство, і їх треба усім нам разом берегти та захищати.

Інтерв’ю вела Віра МАЛЬЧУК.

Щоб звірі не відчували скрути

    Звірі, особливо в глибосніжні й морозні зими, відчувають скруту з добуванням корму. Аби вони пережили нелегкі часи, мисливствознавці, єгері та працівники державного підприємства «Хмельницьке лісомисливське господарство»  дбають повсякчас. І до наступної зими вже добре підготувалися.

   З біополів, де росли кормові культури ( по чотири  гектари  кукурудзи,  пшениці й вівса з ячменем, майже три гектари люцерни)  зібрали непоганий урожай. За літньо-осінній період заготовлено зерновідходів майже 2 тонни (овес і ячмінь), кукурудзи в качанах – 3 тонни, сіна близько 3 тонн, віників кормових 500 штук. Корми  викладатимуть у годівниці в міру потреби.

     Найближчим часом також буде придбано майже 0,4 тонни  солі  для вчасного наповнення солонців.

   Усі ці заходи, а також боротьба з браконьєрством сприятимуть збільшенню поголів’я дичини в лісових  угіддях.

Прес-служба Хмельницького ЛМГ.

0-02-05-7fc6b315cf64c3b4e6544891897682c80fc737691bf96b7772609aace9aa5d4a_3277adce 0-02-05-b56bc8b594237295183f0902a7b185804ef3b9bc8fab5f3016fe1fdeff4b942c_7fb917ec

КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ОХОРОНИ ПРАЦІ – ПОСТІЙНИЙ

  У ДП «Летичівський лісгосп» ведеться постійна робота з попередження виробничого травматизму. З 2012 по 2015 на підприємстві жодного нещасного випадку зафіксовано не було. На превеликий жаль, цього року сталося два нещасних випадки: один з тимчасовою втратою працездатності, другий – з важкою травмою і можливою інвалідністю.

  Випадки, що сталися з працівниками, розслідувано, проаналізовано виробничі ризики,  здійснено відповідні заходи для мінімізації ризиків, унеможливлення аналогічних порушень. Зокрема, проведено комплексні та цільові перевірки стану охорони праці в підрозділах,  опрацьовано з персоналом причини та обставини нещасних випадків.

   А днями відбулося роширене засідання комісії оперативного адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці в ДП «Летичівський лісгосп»   під керівництвом директора лісгоспу В.М.Сивуна  і з участю заступника начальника Хмельницького ОУЛМГ В.Г.Колесника.

  Про стан охорони праці на підприємстві інформував головний інженер О.С.Костюк, а про показники виробничого травматизму – страховий експерт з охорони праці В.В.Малінін. Інженер з охорони праці В.В.Войтина довів до відома присутніх наказ  Держлісагенства України «Про стан виробничого травматизму та роботу з питань охорони праці в 2018 році держпідприємствами лісового та мисливського господарства».

   Після засідання комісії  практична перевірка охорони праці перемістилася безпосередньо в ліс та цех. У Вовковинецькому лісництві проводилася валка лісу лісорубами шостого розряду. Лісоруби із завданням справилися відмінно.

    Відвідини Деражнянського лісокомплексу засвідчили, що стан охорони праці тут на належному рівні. Для навальників-штабелювальників  закуплено страхові пояси, які значно убезпечують  в роботі. Страхові пояси – річ не дешева. Проте на виробництві переконані самі й переконують в цьому всіх причетних – здоров’я  і життя – дорожче!

  Варто зазначити, що на заходи з охорони праці на підприємстві не шкодують коштів. На забезпечення спецодягом, засоби індивідуального захисту, навчання з питань охорони праці цьогоріч витрачено 69 834 гривні. Щоденно проводиться медичний огляд водіїв перед виїздом на лінію. Обов’язковий  і щоденний технічний огляд транспортних засобів через оглядову яму.

 На підприємстві у 2018році не трапилося жодної пожежі ні в будівлях, ні в лісовому фонді.  А виявлені незначні недопрацювання будуть усунуті в найкоротший термін.

Прес-служба Летичівського лісгоспу.

viber image2

IMG-8588ba0133a9392c74ebe8d69563e6a3-V

«Зелений гай» став ще ошатнішим

    Для комфортного  сімейного відпочинку працівники ДП «Ізяславський лісгосп» оновили та облагородили рекреаційний пункт «Зелений гай», що   розташований на виїзді з  Ізяслава,  обіч шляху Ізяслав – Славута.

    Лісівники привели до ладу  альтанки, місця для багаття. Споруджено будиночок закритого типу, який може вмістити до 20 осіб. Оновлено та прокладено до новозбудованого будинку мережу доріжок. Не забули подбати й про дозвілля для малечі. Аби хлопчики й дівчатка могла спокійно розважатися на природі, споруджено дитячу гірку, гойдалку та  пісочницю.

    Також замінено інформаційні аншлаги, які нагадують про правила поведінки в лісі. Лісівники сподіваються, що відпочивальники все частіше звертатимуть увагу на зміст стендів,   дотримуватимуться елементарних правил поведінки на лоні   природи і шануватимуть працю лісівників.

Прес-служба Ізяславського лісгоспу.

DSC_0430 DSC_0812 DSC_0814 DSC_0818

“ДОСЛІДЖЕННЯ” ПРО ЛІСОВУ ГАЛУЗЬ РОБИЛИ ЛЮДИ, ЯКІ ЖОДНОГО РАЗУ НЕ БУЛИ В УКРАЇНІ

Тема експорту лісу вже давно вийшла за рамки галузевих чи нішових. Вирубка лісів займає топові місця в українських виданнях, має й політичну, й екологічну, і навіть кримінальну інтерпретації.

Втім, виробничий процес та реальний сектор – справа деколи значно складніша, аніж теоретичні міркування людей, до галузі не дотичних. А тут ще й міжнародні розслідувачі підключилися, які обвинуватили українських чиновників і європейські компанії у контрабанді лісу-кругляка.

Ми вирішили обговорити ці звинувачення з людиною, яка фактично керує галуззю, з заступником голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимиром Бондарем.

- Володимире Нальковичу, наше інтерв’ю проводиться вже після того, як було опубліковане та поширене Дослідження британської неурядової організації Earthsight. Нагадаю, що британці вважають особливістю української лісової корупції причетність до неї держави. Дісталося у висновках Earthsight і європейським компаніям, які купували ліс. Хотілося б знати вашу думку щодо головних тез цього дослідження.

- Я не можу погодитися з тим, що до корупції причетна держава. Абсолютно неправдиве твердження. У який спосіб? Невже держава видає якісь злочинні укази, постанови чи рішення, які спонукають до корупції? Якщо лунають звинувачення, то вони мають бути чіткими і мати конкретного адресата.

У згаданому дослідженні я не зустрів конкретних звинувачень, вони загальні, розмиті й необґрунтовані. Цифри, що наведені там, м’яко кажучи, потребують серйозної корекції. Автори ніколи не були в Україні й не стикалися, як на мене, з українськими реаліями, а свої висновки писали на основі якихось інтернет-статей, бо я дивився список джерел: з більше 400 посилань переважають повідомлення преси чи інтернет-видань. І в самому тексті так званого дослідження дані щодо нелегального експорту навіть не відповідають даним на графіках, які в ньому опубліковані.

- Тобто британці не були в Україні? Особисто не зустрічалися з представниками влади чи галузі?

- Ні. Вони не зустрічалися ані зі мною, ані з представниками наших підприємств. Я так розумію, що вони не контактували з представниками офіційної лісівничої науки.

- Тобто дослідження створене лише за інтернет-публікаціями?

- Так. І це послужило підставою для проведення декількох урядових засідань. Підставою для звинувачення України, як держави, і занесення її до «чорного списку» країн, з якими складно працювати. Це спричинило серйозний міжнародний скандал, бо висновки містили звинувачення всієї галузі. Не когось персонально, а всю галузь звинуватили в непрофесійності, в невмінні працювати.

А ми ж маємо потужну лісівничу науку, історія якої – це сотні років. На чиї думки спираються автори в цих дослідженнях? Може там прозвучали імена, я кажу з ходу –  наприклад, професора Швиденка, який сьогодні займається наукою в Австрії, де викладає у відповідному інституті? Або професора Лакиди чи академіка Туниці, професора Ткача чи професора Медведя?

Я вам називаю корифеїв лісової науки, які все життя служили лісу, які могли підтвердити чи спростувати, чи розказати щось додатково. Хіба можуть існувати серйозні дослідження, в яких не відображено думки науковців даної країни? І хіба тих науковців хтось питав –  чи це правильна система, по якій оцінюється лісова галузь?

Натомість, суспільство, журналісти зробили висновок на основі думок людей, яких ми не знаємо і професійний рівень яких нам не знайомий.

Я не хочу сказати, що лісова галузь – бездоганна та безпроблемна. Але якщо є факти, їх слід озвучувати і давати їм оцінку, в тому числі – й правову. В нас у системі діє майже 400 підприємств. Половина з них працюють із експортом деревини. І сказати, що все відбувається чисто і законно, навіть я не зможу. Тому що проконтролювати це з одного кабінету нереально. Для цього є у нас ціла система правоохоронних органів, митна служба, фахівці, які повинні давати цьому правову оцінку.

Я забила в YouTube слова «ліс-кругляк» і побачила дуже багато телесюжетів про незаконний експорт лісу з України саме такої якості. Що робиться для протидії цьому?

- Давайте будемо говорити відверто. Тобто, звинувачувати, писати або формувати інтернет-простір  –  це робота, і вона може відбуватися з різних причин.

Лісова галузь – це ресурс, у якому зацікавлений бізнес. І як ви гадаєте, бізнес хоче його отримати, відстоюючи інтереси державної політики, тобто – дорого заплатити державі й отримати ресурс відповідної якості? Я вам зразу скажу – ні.

Бізнес зацікавлений отримати якомога дешевше і в обхід юридичних нормативних актів. Така логіка бізнесу. Бізнес хоче максимально спростити умови і максимально здешевити продукт, так бізнес побудований в усьому світі. І коли представники бізнесу зустрічають ускладнення цієї процедури, держава ставить питання щодо вільної конкуренції, аукціонів, росту цін – бізнес на це реагує відповідним чином. Саме такими публікаціями.

Я, наприклад, можу з великою долею вірогідності сказати, що ця стаття (ред. – британське дослідження), як і багато інших статей, – є замовними. Тобто, вони мають когось, хто зацікавлений у виході такого роду матеріалів.

Забивши слово «ліс-кругляк» у пошуковик, ми говоримо, що він вивозиться контрабандою за кордон. Але ліс – це не пачка цигарок, це не телефон, який можна взяти в кишеню. Ліс може «переїхати» через кордон тільки за певною процедурою. І якщо виникла ситуація з начебто порушенням митних правил і вивозом кругляку, то відповідні органи повинні подібні ситуації контролювати.

Я допускаю, якісь поодинокі випадки є. Але я вам професійно можу сказати, що системної серйозної контрабанди, або вивезення лісу одного, скажімо так, ґатунку під виглядом іншого ґатунку  –  немає і бути в Україні не може. Для цього є дуже багато запобіжників.

- А ще, в суспільстві вже склалося певне переконання, що ліси безбожно вирубують десятиліттями, і що Карпати голі…

Карпати вирубувалися та засаджувалися багато разів

- Ліс століттями заготовляють та переміщають. Ви, напевно, здивуєтеся, коли я вам скажу, що практично кожна лісова ділянка Карпат, за невеликим винятком, у певний період була охоплена лісозаготівлями, а потім відновлена повністю. Така сама ситуація  –  в Поліській зоні.

Ліс росте, він у природний спосіб відходить, він втрачає свої ділові якості –  це живий організм  –  він має свій початок, він має свій кінець. На його місці виростає новий ліс. Це, або природний процес, або кропітка робота лісівників, завдяки якій ліси й відтворюються.

Лісове господарство створене для того, щоб у той час, коли відповідний ліс має найбільшу ділову вартість, його забрати. І це не стосується заповідних (охоронних) лісів.

Не дочікуватися, коли він від старості упаде, а просто забрати його, коли він має природну вартість, –  і на його місці посадити новий ліс, який так само буде рости і давати все те, що давав старий ліс.

І тому лісова наука в Україні, яка налічує не десятки –  сотні років, вона планує, як ця процедура має відбуватися. Сотні років визначеної процедури, написані нашими корифеями лісової науки.

Відповідно до закону, ми не можемо садити менше, аніж ми вирубуємо. Кожна територія, кожна лісосіка, яку було суцільно вирубано, – в той самий рік, якщо дозволяють погодні умови, або, максимум, на наступний рік, вона повинна бути засаджена лісом. Крім того, ми створюємо нові ліси, це теж наша програма. Тому я вас маю запевнити, що ми будемо з лісами завжди.

Лісівники про це дуже дбають, вони доглядають за лісовими насадженнями  –  і молодими, й уже у віці. Ми проводимо відповідні заходи для того, щоб дійти до часу, коли можна дерево заготовити і мати з нього економічний ефект. Лісівники проводять основних кілька видів рубок: вони прочищають, вони формують насадження, їх структуру, і, зокрема, основні породи в такий спосіб.

Це регламентується нашими правилами, і кожного лісівника цьому вчать. І думка, яка побутує в суспільстві, що лісівник –  це той, хто рубає, вона неправильна. Лісівник  –  це той, хто доглядає за лісом, той, хто його формує, той, хто його вирощує. А рубка  –  це тільки одна з багатьох наших задач, які є в лісовому господарстві.

 

- А яка динаміка експорту, якщо говорити мовою цифр?

- Ми експортуємо ту частину сировини, яка сьогодні не може бути використана в Україні та на яку існує попит на зовнішньому ринку.

До кінця 2015-го року ми експортували як ділову деревину, так і дрова – тобто те, що купували в нас іноземні партнери. До кінця 2016 року ще  було дозволено експортувати соснову ділову деревину. А з 2017-го року, як ви знаєте, почав діяти мораторій на експорт ділової деревини.

Сьогодні підприємства Держлісагентства заготовляють близько 16 млн кубів ліквідної деревини на рік. А близько 2,5 млн кубів дров’яної деревини (дров) ми не маємо можливості переробити, ми не маємо потужностей в Україні. Багато це чи мало? Для такої країни, як наша, це небагато, притому  –  це 10% від заготовленої частини і десь половина від усієї дров’яної сировини. Тому ми її намагаємося експортувати. У 2017 році ми експортували близько 900 тис. кубометрів дров. У цьому році – трохи більше 500 тисяч кубометрів дров. Зверну увагу, що це в системі Держлісагентства.

Є ще показник заготівлі деревини… Чи багато ми рубаємо, чи ні? Я хочу, щоб і ви, і ваші читачі зрозуміли, як проходить процедура відведення дерев у рубку. Ми не можемо прийти і сказати: оцей, оцей, оцей ліс рубати  –  і він вирубується. Система лісівництва створила певні регламенти.

У нас є науково-виробнича установа, яка називається Укрдежліспроект. Там працюють фахівці, й вони досліджують дані про всі ліси України. В середньому, кожні 10 років фахівці визначають вікову структуру лісу на певній ділянці за допомогою, в необхідних випадках, спеціального обладнання.

Скажімо, ми розуміємо, що в такому-то районі, в такому-то кварталі, в такому-то виділі  –  ліс підійшов до свого віку, коли він може бути реалізований як стиглий. І от кожні 10 років вся лісова мапа України проходить корекцію. Фахівці почергово їздять по всіх лісгоспах, вони складають карти, і  –  відповідно до цих карт та матеріалів лісовпорядкування – ми проводимо нашу основну заготівлю деревини. Тобто, ми рубаємо не там, де захочемо, не так, як захочемо, а згідно з розробленим проектом.

Поряд із тим, ми можемо коригувати цю процедуру тільки в одному випадку – коли насадження хворіють. У такому разі насадження треба терміново забирати і на їхнє місце посадити нові насадження.

Пишуть, що у нас всі рубки відбуваються під виглядом санітарних. Ми маємо багато видів рубок, я не хочу деталізувати. Але йдеться про санітарні рубки, які, нібито, в Україні є поголовно незаконними. Абсолютна неправда. Бо дозвіл на санітарну рубку визначають фахівці – лісопатологи, які мають відповідну освіту. І такі заходи погоджуються комісійно. Це не одна людина вирішує.

Некомпетентні люди, мотивовані на нечесне завдання, подивилися  –  і їм здається, що це хороший ліс, нормальний, живий, а його відводять під санітарну рубку і вирубують. Ми з вами не можемо побачити, не маючи спеціальної освіти і спеціальної підготовки, тих проблем у деревах, які є, –  а вони є. Я запрошую всіх бажаючих поспостерігати за цією роботою.

Але як може діагностувати законність чи незаконність вирубки керівник групи дослідників, який не був в Україні ніколи! Якби він сказав, що в цьому лісгоспі, на такій-то ділянці є незаконно проведена санітарна рубка, тому що там було здорове насадження, це б викликало довіру. Такого сказано не було. Жодної конкретики не прозвучало.

А сьогодні перед нашою зустріччю я відкривав науково-практичну конференцію, де були присутні представники міжнародної організації FSC (Лісова Опікунська Рада), яка сертифікує наші підприємства на предмет відповідності ведення лісового господарства до стандартів сталого лісоуправління.

Це загальносвітова структура, чия робота полягає, власне, у перевірці відповідності державних підприємств, незалежно від форми власності, які займаються лісовим господарством, загальноприйнятим нормам та стандартам. Сертифікату цієї структури довіряють, бо її фахівці перевіряють весь ланцюг ведення лісового господарства: від посадки лісу до догляду за лісовими культурами, за лісовими насадженнями, та до процесу заготівлі  –  як він відбувається, чи правильно, чи у відповідності до вимог національного законодавства й т.ін. Вони одразу відреагували на цю публікацію, прислали незалежних експертів, дві області наших перевірили. Вони перевіряли не лісгоспи, вони перевіряли своїх сертифікаторів, як воно відбувається. Вони викликали незалежних експертів, які ніколи тут не працювали, і перевірили діяльність двох лісгоспів у Львівській, двох лісгоспів  –  у Івано-Франківській області.

Я вам повинен сказати, що вони поїхали з хорошими враженнями про своїх людей, що жоден з фактів не підтвердився і що надання сертифікатів відбувається на досить високому рівні. Я говорив тільки що з їхнім представником.

То скажіть, будь ласка, як ми можемо реагувати на речі, які підривають авторитет держави, але разом із тим –  нічим не обґрунтовані й ніким не підтверджені?

Якщо є якісь факти, ми самі раді будемо їх знайти, оприлюднити, дати оцінку і зробити все, щоб таких фактів не було. Але я сьогодні не маю жодного протоколу про порушення митних правил нашими лісгоспами. Скажіть, будь ласка, на основі чого я повинен приймати рішення?

 

- Чому нема протоколу на митниці?

- Тому, що вони не складені. Тому що ніде не було фактів зафіксовано провезення контрабанди лісу.

 

- Але, коли нема навіть поодиноких випадків, – це підозріло…

Ми перевірили три з восьмиста вагонів із деревиною і не виявили порушень

- А я вас запитую: як, не маючи фактів, мені робити висновок? На підставі слів англійського дослідника, який не був в Україні? Чи на підставі роботи своєї правоохоронної системи?

Ви кажете, підозріло? Добре. Коли прозвучало звинувачення, уряд зайняв жорстку позицію, сказав  –  перевірити. На той час, як прем’єр давав доручення, у нас було в дорозі понад 800 вагонів, завантажених сировиною. Всі вони мали призначення на відповідні станції. Усі вагони можна було оглянути і дати належну оцінку. За участю фахівців розвантажили на вибір три вагони.  І що, ви думаєте, знайшли у всіх інших вагонах?

- Ну, кругляк?
- Нічого.

- Дрова?
- Так. У трьох вагонах  знайшли п’ять кубів технологічної сировини. Техсировина  –  це дрова, це не ділова деревина. І якщо вивантажується три вагони, а це близько 160 кубів, і знайшли там п’ять кубів техсировини, то це не є порушенням митних правил. Жодного куба ділової деревини не було. Якщо з 800 вагонів, які в дорозі були затримані, ми не знайшли жодного випадку контрабанди, як ми з вами маємо на це реагувати? Тож я вважаю, що системної контрабанди немає.

Та й почуйте нарешті лісівників. У нас немає проблем з реалізацією ділової деревини, ми її реалізовуємо в Україні сьогодні. У нас є велика проблема з реалізацією дров’яної деревини. Ми її не переробляємо в Україні. Поясню. Дерево має ділову частину, більшу чи меншу, і має дров’яну частину обов’язково. І коли ми ділову використовуємо, а дров’яну складаємо, складаємо, складаємо, – то ми не можемо далі рубати, тому що нам нема як оперувати з нею. Ми змушені будемо зупиняти заготівлю, відповідно  – реалізацію. І коли в нас іде зараз серйозне затоварення складів по частині дров, і ми маємо людей, які готові купувати за кордоном і платити за це валюту, –  й ми цього не робимо, то скажіть, будь ласка, в цьому є якийсь здоровий глузд чи економічна доцільність?

 

- Який був би плюс для влади, якби вони запустили не лише магазин з Ікеєю, а й поруч із ним – виробництво. Дорогі меблі – з ділової деревини, щось дешеве – з технологічної. Це ж зняло б, напевно, всі питання, так?

- Мені здається, що, якщо кожен буде роботи свою роботу грамотно  – лісівники вирощувати ліс та заготовляти деревину, правоохоронці перевіряти, митники зупиняти, –  все буде добре. Але що ми маємо по виході ось таких текстів: у нас зупинили роботу багатьох підприємств, зупиняють судна, перевіряють, залазять, завдають збитків державним підприємствам, а фактів ми, знову ж таки, не отримуємо.

 

- YouTube – вперто демонструє ролики з контрабандою…

Подивившись у відкриті двері вагона, не можливо зрозуміти якість деревини

- Добре. Давайте поговоримо про сюжети. Якийсь телеканал (не важливо –який саме) показує сюжети, що вивозять ліс. Глядач думає, що це діловий ліс, який вивозять контрабандою, попри мораторій. Я хотів би запитати оцих фахівців, так званих, екологів: як вони, подивившись на вагон, зуміли з першого погляду зрозуміти, що це ліс-кругляк? Дорогі друзі, якщо вам хтось прийде і скаже, що завантажений ліс – ділова деревина, то женіть такого експерта. Бо визначити якість лісу, не розвантаживши вагон, неможливо. Дров’яна деревина визначається по багатьох вадах деревини, серед них: наявність табачних сучків та їхній діаметр, наявність гнилизни у колоді або відсоток її кривизни, – як за сукупністю вад ,так і за наявністю однієї з них. Ви можете в стопці визначити, чи є сучки? Чи може людина, побачивши у вагоні тільки колоду з одного боку, визначити гнилизну стовбура? Вид, кількість та діаметр сучків?

Є й інші показники, по яких ми визначаємо, у відповідності до стандартів або технічних умов приналежність до ділової чи дров’яної деревини. Скажіть, який фахівець може це зробити, не побачивши всієї колоди? А от приходять так звані експерти, що закидають нам свої висновки в You-Tube, кажуть: це повністю ділова сировина. Пробачте, але це не активісти, а аферисти.

На завантаженні більшості вагонів завжди присутній митник, представники вантажовідправника, які так само, як експерти, оцінюють: чи це сировина ділова, чи це сировина дров’яна і весь цей процес проходить під фотофіксацію. І ми маємо висновки Торгово-промислової палати практично по всіх питаннях. Ми за цим достатньо серйозно намагаємося стежити.

- Моя колега, яка боронить рідний ліс на Івано-Франківщині, каже, що штраф за вирубку – лише 200 гривень, тож лісник може рубати наліво і направо, йому нічого не буде, бо 200 гривень – це не покарання.

- Стоп. Давайте розберемося із поняттям «штраф 200 гривень». Дивіться, якщо є якийсь факт незаконної вирубки, то приходить екологічна інспекція, яка оцінює збитки від того факту. Вони враховують і вік дерева, його породу і т.ін. Але рубають не одне дерево, рубають великими площами, відповідно – виноситься відповідний штраф, відповідно до цього є Кримінальний кодекс.

До речі, Верховна Рада затвердила закон, яким посилила кримінальну відповідальність навіть за незаконну заготівлю. І ми дуже підтримали цю частину закону, бо закон складався з двох основних частин. Одна частина посилювала відповідальність за незаконну заготівлю і контрабанду  –  і ми це дуже серйозно вітаємо і підтримуємо, а інша частина забороняла вивезення дров’яної деревини  –  і ми категорично з цим не погоджуємося. І ми дуже дякуємо Президенту і парламенту, що вони дослухалися до думки лісівників і зрозуміли, що цей ліс є в Україні, ми його не переробляємо сьогодні, ми не маємо його куди подіти, ми не маємо потужностей. Нам казали, що енергетики будуть забирати дрова, але вони не забирають. І хіба це правильний шлях –  заборонити і чекати, поки хтось прийде забирати?

Можливо, треба розвивати якусь промисловість, і коли ми вже будемо мати цю промисловість, то не буде сенсу забороняти  –  промисловість сама забере його. Сьогодні є важливою конкуренція. А ми кажемо: хай приходять інвестори, а інвестора не пускають, інвестор не приходить, переробки немає, ми змушені зупиняти свою роботу, тому що не можемо знайти реалізацію нашої сировини.

 

- Про хворі ліси. Наші корупційні «бурштинові республіки» псують видобутком бурштину кореневу систему лісів.

«Бурштинові республіки» – серйозна проблема й лісового господарства

- «Бурштинові республіки», як ви сказали, –  велика проблема і лісового господарства в тому числі. Після видобутку ліс, звичайно, зруйнований, тому що вони підмивають всю кореневу систему. Слід серйозно працювати, щоб потім провести рекультивацію цих площ і висадити там новий ліс. Але це проблема не тільки лісової галузі, це проблема суспільства. Видобувачі працюють, в основному, на лісових ділянках, підійти до цих людей складно. Ви знаєте, що там люди озброєні, організовані й один лісівник порядку з ними не наведе. Ми не маємо таких можливостей, тому ми тільки фіксуємо ті землі, які пошкоджені.

Найбільше пошкоджено сьогодні лісів у Рівненській області. За нашими даними, коли ми проводили дослідження таких земель, то близько 4,5 тис. га було пошкоджено в трьох областях: Волинська, Рівненська і Житомирська. В Рівненській області – близько 4 тис. гектарів, у Житомирській –  близько 300 гектарів, у Волинській  –  16 гектарів. Тобто, найбільша проблема  –  це Рівненська область. У двох інших областях вдалося цю проблему локалізувати і не допустити її розвитку, а от у Рівненській, на жаль, така проблема є.

 

- Повернімося до британських розслідувачів. Чого бракує відомству, щоби зняти подібні обвинувачення: недосконалість законодавства, саботаж на місцях, неможливість протидіяти приватним компаніям?

Громадяни можуть побачити кожну рубку України, просто зазирнувши в нашу базу…

- Нам треба бути почутими і зрозумілими й у суспільстві, й у владі. І ми намагаємося бути максимально відкритими. Ми відкрили всю базу лісорубних квитків і ви, зайшовши на наш сайт, можете по лісорубному квитку визначити, яка рубка де відбувається. Ви бачите, що у вашому лісі рубають дерева. Ці люди вам обов’язково повинні дати номер лісорубного квитка, бо будь-яка заготівля відбувається у відповідності до лісорубного квитка. І ви можете перевірити: хто виписав, коли, яка це вирубка, скільки гектарів вона займає  –  це все є у відкритих даних.

Хочемо, щоб система електронного обліку була запроваджена для всіх лісів

Ми відкрили дані з електронного обліку деревини, але це тільки наших підприємств стосується, 30% підприємств такого обліку не мають.

Поясню, що тільки 73% лісів входять до системи Державного агентства лісових ресурсів. А ще є комунальні ліси, є ліси інших відомств, військового відомства, зокрема, які нам не підпорядковані і не належать. І в них цієї відкритості немає, немає бирок, немає єдиної форми товарно-транспортної накладної, вона не вноситься одразу в базу даних, як у нас.

Ми хотіли, щоб система електронного обліку була запроваджена у всіх лісах, ми підготували проект постанови Кабінету Міністрів, він погоджений усіма відомствами, навіть пройшов урядовий комітет, але чомусь на Уряд не виноситься. А це – величезна дірка в 30% необлікованого лісу. А якби все обліковувалося за єдиною системою, я думаю, ми багато в чому виграли б.

Або про ліси Сходу та Півдня України. Там всі ліси, практично, рукотворні. Але ці ліси та лісосмуги сьогодні не приносять прибутку. Якщо ми в Івано-Франківській чи на Поліссі маємо сьогодні заготівлю, яка через реалізацію приносить прибуток, то робота лісівників на півдні й сході не приносить прибутку – її має фінансувати держава і завжди фінансувала. Ми позбавлені такого державного фінансування вже три роки – і велика кількість лісівників звільнилися. Ми не висаджуємо на півдні й сході країни нові ліси. Такого не було ніколи з часу їх створення. Сьогодні держава, на жаль, не знаходить таких коштів, не фінансує лісоводів півдня й сходу, в результаті ми не маємо можливості вести там лісове господарство.

Дуже прикро, тому що ліси старіють, їх нема кому охороняти, їх вирубують, масово вирубують нелегально ці лісопосадки, а в кінцевому варіанті це буде означати, що ліс там не буде виконувати своїх функцій, він не буде захищати від степових буревіїв, від ерозії, від всього іншого – і буде страждати сільське господарство. Це неминучий процес, а відновити ліс буде ой як складно.

Лана Самохвалова, Київ

Фото Сергія Аніщенка

Є сіянці – буде ліс

     У ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» проведено інвентаризацію та атестацію лісових культур, інвентаризацію посівів у лісових розсадниках і теплицях. За попередніми розрахунками, працівники підприємства виростили близько 600 тисяч штук сіянців основних лісоутворюючих порід для лісовідновлення та реалізації сусіднім лісокористувачам.

     Також проведено оцінку доцільності вирощування корінних лісоутворюючих порід та інтродуцентів, обліковано плантації декоративного посадкового матеріалу.

      Зараз підприємство готове реалізувати всім бажаючим майже 80 тисяч сіянців дуба червоного двох-трьох років вирощування.

Прес-служба Ярмолинецького лісгоспу.

image1 image2 image3

Лісівники Хмельниччини звіряються із сучасними методами створення високопродуктивних та біологічно стійких лісових насаджень

           На базі ДП «Ізяславський лісгосп» відбувся науково-практичний семінар «Сучасні методи створення і формування високопродуктивних лісових насаджень та розвитку лісового насінництва». Основною його метою було проаналізувати набутий досвід зі створення насаджень та звіритися з тим, наскільки він відповідає сучасним передовим методам.

         У семінарі взяли участь головні лісничі підприємств, спеціалісти, які безпосередньо займаються проектуванням та створенням насаджень на початкових стадіях молодого віку лісів, лісничих Ізяславського лісгоспу. У роботі науково – практичного семінару  також взяв участь завідувач кафедри відтворення лісів та лісової меліорації Національного університету біоресурсів України В.М.Маурер. Це придало великого інтересу  учасникам заходу. Адже професор В.М.Маурер  відомий усім спеціалістам лісової галузі України та за її межами і володіє великим досвідом та аналітичними матеріалами лісівничої практики як у різних регіонах нашої країни, так і зарубіжжя.

         Під час практичної частини семінару  оглянуто велику кількість ділянок із різними методами лісовідтворення сосняків після рубок, процесів їх становлення та формування. Детально і зацікавлено на кожній ділянці велось обговорення різних аспектів лісогосподарської практики. Адже лісівники, як ніхто розуміють правила: «Якщо помилки в інших галузях можна відносно швидко виправити, то для виправлення помилок, допущених при відтворенні лісів, потрібні віки…» (Діллінг Гаузен, 1838 р.).

         Також  відбулося ознайомлення з тепличним господарством Ізяславського лісгоспу, комплексом з переробки шишок та іншими об’єктами лісогосподарського виробництва і соціально-виробничої бази.

         Не менш зацікавлено пройшла пленарна частина семінару. Розглядали питання необхідності реалізації концептуальних засад реформування процесу відтворення лісів – тобто необхідність збільшення лісистості, осучаснення традиційного та запровадження екоадаптаційного і трансформаційного підходу до відтворення лісів.

         Усі присутні погодилися, що для їх здійснення потрібні:

-         політична воля керівництва держави – прийняття Державних Програм;

-         осучаснення чинних нормативних і регламентуючих матеріалів відтворення лісів;

-         забезпечення науково – обґрунтованих розробок, спрямованих на активне запровадження нових підходів до відтворення лісів;

-         осучаснення наявної матеріально-технічної бази відтворення лісів з урахуванням пріоритетності природи лісу – насінництва, розсадництва, лісокультурного виробництва;

-         розв’язання проблеми, пов’язаної з виділенням земель та фінансування робіт лісорозведення.

         Перший заступник начальника, головний лісничий облуправління П.С.Золотий, голова Товариства лісівників області В.М.Хоптинець, директор ДП «Ізяславське ЛГ» П.І.Курельчук  подякували учасникам заходу за активну участь у роботі семінару та щирі слова подяки висловили В.М.Мауреру за змістовні інформації,  передовий досвід, які слугуватимуть ще тіснішому зв’язку науки і практики ведення лісового господарства.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

IMG_3829 IMG_3834 IMG_3846IMG_4096IMG_3859 IMG_3867 IMG_3900 IMG_3914 IMG_3928 IMG_3935 IMG_3948 IMG_3962 IMG_3972 IMG_3985 IMG_3992 IMG_4005 IMG_4019 IMG_4022 IMG_4023 IMG_4025 IMG_4046 IMG_4047 IMG_4053 IMG_4058 IMG_4063 IMG_4065 IMG_4069 IMG_4077 IMG_4083 IMG_4086 IMG_4091