УВАГА ! ДОДАТКОВІ ТОРГИ.

16 листопада 2018 р.


будуть проведені додаткові торги з продажу необробленої деревини  заготівлі
4 кварталу 2018 р. що виставляється  лісовими господарствами Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства

Заявки на участь у торгах приймаються за адресою:
Товарна біржа „Подільська” (29000 м. Хмельницький вул. Театральна, 10

т. 65-05-13, 70-20-73, 70-22-10, 70-22-11 ,т./факс 795-801),

Більш детально – на сайті біржі: http://birzha.km.ua/unprocessed/42

Шануймо природу і людську працю!!!

Ось і завершився сезон літнього відпочинку та екскурсій. Співробітники Національного природного парку «Мале Полісся» провели цьогоріч десятки екскурсій теренами Парку. Сотні школярів та дорослих мали змогу пройтися мальовничими куточками, відвідати екологічну стежку та інші об’єкти природо-заповідного фонду, а також збагатитися знаннями про природу Поліського краю.

Оскільки погодні умови погіршилися, то для збереження в належному стані інформаційних стендів, які розміщенні на маршруті екологічної стежки «Перлина Славутчини», працівники Парку днями їх демонтували.

Нагадаємо, що екологічна стежка на території гідрологічного заказника Голубе озеро створена колективом Національного природного парку «Мале Полісся» за фінансової підтримки громадської організації «Інститут солідарності громад Романа Мацоли».

Під час демонтажу стендів ми із сумом спостерігали наслідки діяльності відпочивальників – гори сміття, поламані стенди, понівечені столи і лавки.

До того ж нам було дуже неприємно, проводячи екскурсію екологічною стежкою, говорити допитливим школярам: «Дітки, а ось тут мав бути стенд під назвою «Історія рідного краю», але, на жаль, його знищили». Можливо завтра і ваша дитина прийде на екскурсію і побачить, чи точніше не побачить того, що було зроблено для наочного пізнання нею природи.

Працівники НПП вкотре закликають відвідувачів бережно ставитися до об’єктів  туристично-рекреаційної інфраструктури Парку; не руйнувати те, що  зроблено для  комфортного відпочинку людей та не залишати після себе сміття, різний непотріб!

О.МНЮХ, 

старший науковий співробітник НПП «Мале Полісся».

DSC_6918 DSC_6924 viber image2 viber image3 viber image5

Лісівники, представники місцевої влади та громади разом відновлювали ліс

У ДП «Проскурівське лісове господарство» до акції створення лісових культур долучилася влада Хмельницького району.  Участь в ній взяли: голова районної ради Юрій Мельник, голова райдержадміністрації Леся Коменда, заступник головиадміністраціїСергійЯнчук, працівники ДП «Проскурівськийлісгосп» і Олешинськоїоб»єднаноїтериторіальноїгромади на чолі з головою Віталієм Осядлим.

 Директор лісгоспу Вадим  Бурковський  провів для присутніх  короткий екскурс: показав ділянки лісових культур минулих років, розказав про  догляд за лісом, які є види рубок, коли потрібно заготовляти деревину тощо.

 А садили лісові культури в Хмельницькому лісництві, поблизусела Черепівкана зрубі 2018 року. З метою відновленнялісового фонду висаджено майже  3 тисячі сіянців дуба звичайного на площі 0,9 га.

Для громадськості це  була гарна можливість долучитися до життєдайного світу природи й відчути причетність до величної справи лісівників, а для працівників ДП «Проскурівське лісове господарство» — одна з  нагод показати свою роботу й привернути увагу до потреб галузі та проблем навколишнього середовища.

Прес-служба Проскурівського лісгоспу.

20181106_111713 20181106_112240 20181106_112650 1541505573_1541504903_3 IMG-9937328bf202208288bc380b1f68de4b-V

Лісівники це люди, які доглядають за лісом, – Володимир Бондар в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD

Проблема нелегальних рубок в Україні в певній мірі існує. Однак, вона не така велика, як її подають деякі громадські експерти. Загалом, незаконні рубки в Україні складають менше одного відсотка від загальної кількості заготовленої деревини. Про це заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар розповів в інтерв’ю німецькому телеканалу ARD.

«Ми вживаємо всіх необхідних заходів, щоб з цією проблемою боротися. Боротися з нелегальними рубками дуже складно на Сході та Півдні України. Тому що там лісові масиви дуже розкидані на великих площах. І обходи в одного лісівника досить великі. У західних областях лісова охорона більш потужніша, адже вона краще забезпечена належними засобами. Часто трапляються випадки, коли незаконними рубками займається не звичайне населення, а досить серйозно озброєні особи. Однак, у цьому році динаміка до зменшення незаконних рубок більш позитивна, ніж у попередні роки», – зазначив Володимир Бондар.

Обсяг незаконних рубок за 9 місяців ц.р. значно знизився у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Він склав 14 тис. куб. м,  що становить 58% від обсягу за цей період 2017 року (24 тис. куб. м).

«В Україні не зовсім гарна економічна ситуація, і тому деякі особи вдаються до нелегальних рубок. Але з цим працює державна лісова охорона, правоохоронні органи. І ці питання значною мірою вирішуються», – сказав заступник Голови відомства.

Володимир Бондар також прокоментував питання щодо незаконного експорту деревини.

«Мені не відомі зафіксовані випадки незаконного експорту дров’яної сировини. В Україні діє мораторій на експорт лісоматеріалів необроблених (ділової деревини). І випадків перевезення через кордон зафіксовано не було. Принаймні мені вони не відомі. Якщо ж такі речі існують, то їм мають давати відповідну правову оцінку митні, правоохоронні, судові органи», – зазначив він.

Окрім того, журналісти запитали і про позицію Держлісагентства стосовно так званого дослідження британської неурядової організації Earthsight.

«Вони проводили дослідження, не маючи можливості особисто перевірити ті дані, про які вони говорять. На цьому тижні ми врешті побачили цих людей, коли вони вперше після свого дослідження приїхали в Україну. І мені дивно, що вони навіть не володіють лісовими термінами. Не говорячи вже про те, що вони чітко не розуміють предмет того, про що вони говорять», – підкреслив Володимир Бондар.

Він також розповів, повідомлялося про те, що британська організація проводила своє дослідження за якісь грантові кошти. Виявилося, що грантів вони не отримували і працюють за кошти, очевидно, приватні.

Більше того, за словами Володимира Бондаря, існує думка, що ці кошти заплатили їм люди, які безпосередньо мають стосунок до лісової галузі в Україні.

«Отже, їхню позицію, як експертну, оцінювати за таких обставин досить складно. Тим більше, професійного дослідження ними проведено не було. Вже українські активісти говорять, що їхня інформація у цьому дослідженні була перекручена, вона не відповідає дійсності. І тому, як основа для якихось серйозних висновків це дослідження служити не може», – зазначив заступник Голови Держлісагентства.

Стосовно законності чи незаконність рубок, Володимир Бондар сказав, що це можуть визначати особи, які мають відповідні повноваження та освіту.

«Якщо люди, які не перебувають в Україні, стверджують, що якісь санітарні рубки незаконні, то в мене виникає питання: на основі чого вони таке стверджують? Earthsight не навів жодних конкретних даних, які рубки мали порушення. Ми б їх перевірили, і тоді я б міг говорити предметно. Якщо про це говорять некомпетентні люди, то як ми можемо оцінювати ці факти. Наприклад, по вигляду дерева ви можете визначити хворе воно чи здорове? Ви можете сказати, яка в нього хвороба, чи є там шкідники під корою? Непідготовлена люди цього знати не може. Тому говорити про те, що в Україні є велика проблема з нелегальними санітарними рубками я би на сьогодні не став. Чи збільшилися санітарні рубки в останні роки? Так, збільшилися. Але не тільки в Україні. Вони збільшилися і в Польщі, і в Білорусі. Це відповідь на загальносвітову тенденцію змін клімату. І безперечно, проводити санітарно-оздоровчі заходи ми зобов’язані. До речі, зобов’язані відповідно до закону. Лісівники, які здійснюють такі заходи, вони не те, що мають право – вони зобов’язані провести санітарні заходи, якщо вони потрібні, і на тому місці висадити новий ліс», – підкреслив він.

Також заступник Голови Держлісагентства розповів, що більшість лісів у державі на сьогодні потребують догляду за ними, уваги людини. Тому що антропогенний фактор вже раніше був присутній у цих лісах. І без людини, без лісівника, ці ліси або не виживуть, або ж не будуть приносити ту користь, зокрема екологічну, яку б вони мали приносити людям.

«Тому захист лісу, догляд за ним сьогодні набуває колосального значення. І лісівники це якраз ті люди, які доглядають за лісом», наголосив Володимир Бондар.