Указом Президента України від 22 січня 2021 року   ЗНАКОВСЬКОМУ Михайлу Федоровичу  – майстру лісу Зіньківського лісництва державного підприємства “Ярмолинецьке лісове господарство” – присвоєно почесне звання «Заслужений  лісівник України».

   У  системі лісового господарства ветеран працює  43 роки,  а на посаді  майстра лісу – 40 років. Став умілим, знаним  спеціалістом. Завжди забезпечує виконання у встановлені терміни завдань і обсягів лісокультурних, лісогосподарських робіт. Чітко організовує підготовку виробництва. Слід зазначити, що на його лісомайстерській дільниці відсутня плинність кадрів. Під керівництвом Михайла Федоровича лісники працюють вже понад 30 років. Воно й не дивно, бо колектив дружний, створено гарні умови праці, яка добре винагороджується.

      На дільниці лісозаготівельні бригади забезпечені всіма необхідними засобами індивідуального захисту, а на всіх лісосіках є побутові вагончики для відпочинку та обігріву робітників в час складних погодних умов.  М.Ф. Знаковський на належному рівні здійснює заходи із захисту лісу від шкідників та хвороб, охорони його від пожеж, незаконних рубок.

      Досвідчений спеціаліст не тільки втілює в життя свої знання і вміння в щоденній трудовій діяльності, а й щедро ділиться досвідом з молодими колегами. За сумлінну працю одержав чимало нагород. Так, відзначений  нагрудним знаком «За бездоганну службу в державній лісовій охороні» (2008 р.), Почесною грамотою Держлісагентства та ЦК профспілки працівників лісового господарства України (2011 р.), Почесною грамотою Хмельницької облдержадміністрації з врученням цінного подарунку (2013 р.), Почесною грамотою Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства (2010 р., 2015 р., 2017 р.), Подякою Прем`єр-міністра України (2014 р.).

   Звання «Заслужений лісівник України» – нова вершина ветерана. Лісівники області щиро вітають Михайла Федоровича Знаковського  із почесним званням, бажають йому міцного здоров’я, наснаги, нових здобутків на благо рідної Вітчизни.

Пресслужба Ярмолинецького лісгоспу.

У ДП «Шепетівський лісгосп» відбулася розширена виробнича нарада.

Головну увагу приділено заготівлі й сортуванню дров’яної деревини промислового використання хвойних порід для подальшої її переробки на корувальному верстаті і реалізації цієї лісопродукції для виробництва целюлози.

– Реалії сьогодення змушують  шукати нові підходи для збуту низькосортної деревини. Одним з шляхів  є переробка такої деревини на підприємстві, – зазначив директор лісгоспу В.М. Сасюк, – Саме тому напри- кінці минулого року ми придбали корувальний верстат ОС-180L, який дасть можливість переробляти низькосортну, тонкомірну деревину та реалізовувати її українським споживачам.

Пресслужба Шепетівського лісгоспу.

      Колектив ДП «Шепетівський лісгосп» на чолі з директором Володимиром Михайловичем Сасюком щиро привітав з днем народження керівника шкільного лісництва «Пліщинське» Миколу Андрійовича Зведенюка, який присвятив  Пліщинській школі 36 років. Він  не просто вчитель хімії та біології, а педагог, який прищеплює учням любов до природи, лісу зокрема.

     Завдяки його ентузіазму, наполегливості стало широко відоме  шкільне лісництво, котрим опікується понад 20 років. Воно займало призові місця на міжнародних та всеукраїнських конкурсах. З ініціативи Миколи Андрійовича у навчальному закладі створено дендропарк.
       Лісівники щиро бажають ветеранові педагогічної ниви  міцного здоров’я, щастя, благополуччя, подальших успіхів у благородних починаннях, щоденних справах. Хай доля збагачує Вас, імениннику, життєвою мудрістю, енергією, натхненням. Нехай усе хороше, зроблене з душею та натхненням, повертається до Вас сторицею. Родинного Вам тепла і Божої ласки!

Колектив ДП «Шепетівський лісгосп».

Зимова пора для диких птахів  – складний період в їхньому житті. Морозна погода та сніговий покрив практично позбавляють пернатих можливості самостійно добувати собі їжу. Саме в цей час їх найбільше гине. В такий період наша допомога у вигляді підгодівлі стане дуже доречною. Отож працівники державної лісової охорони ДП «Ізяславський лісгосп» в кожному лісництві проводять підгодівлю диких птахів.

 Зокрема, зараз працівники Плужненського лісництва, що межує з водоймою Хмельницької АЕС, опікуються лебедями, які щозими знаходять тут притулок, адже  плесо не замерзає.

 Зачувши людську голоси, білі лебеді-красені пливуть до берега, бо знають, там їх чекають кукурудзяна та пшенична смакота, якою пригощають  лісівники Ізяславщини.

Лісівники закликають жителів Хмельниччини теж підгодовувати зимуючих птахів. Вивісити годівничку в саду чи парку – не важко. Не полінуйтеся, проявіть милосердя. І птахи віддячать нам за це навесні та влітку, збираючи шкідників саду і полів.

Пресслужба Ізяславського лісгоспу.

 Зимова пора – сезон заготівлі насіння шпилькових порід. У Кам’янець-Подільського лісгоспі  зараз припасають насіння модрини європейської, сосни чорної кримської, які не тільки збагачують біорізноманіття лісів, а й відрізняються посухостійкістю та підвищують продуктивність насаджень. Треба заготувати незначні обсяги, але збір шишок – дуже трудомісткий процес, який потрібно провести в стислі терміни, щоб не висипались насінини із шишок. Заготівля проводиться на об’єктах лісонасінневої бази.  Із заготовлених шишок при оптимальній температурі будуть вилученні насінини. 

    Минулоріч в умовах контрольованого середовища виростили сіянці модрини, сосни та ялини , які навесні висадять на лісокультурні ділянки. А на їхнє місце буде висіяно цьогорічне насіння для майбутнього лісу.

  Взимку також кипить  роботи в розсадниках, де формують саджанці для озеленення, архітектурних форм. Звільняються від снігової кірки однорічні посіви хвойних, ведеться постійний контроль за насінням, яке  перебуває на зберіганні та в стратифікації.

Пресслужба Кам’янець-Подільського лісгоспу.

У січні-лютому проводиться зимовий облік мисливських тварин. Він є обов’язковим для всіх користувачів мисливських господарств і здійснюється щорічно з метою визначення видового складу, встановлення місця проживання тварин, їх міграції, територіального розміщення, чисельності в різних угіддях тощо.
Мисливське господарство в області ведуть 34 користувачі угідь.
Загальна площа закріплених за ними мисливських угідь складає 1,4 мільйона гектарів, з них лісових – 272 тисячі гектарів, польових – 1,1 мільйона гектарів, водно-болотних – 49 тисяч гектарів.
Підрахунок ведеться шляхом спостереження на підгодівельних майданчиках, обліком слідів на сніговому покриві, шумовим прогоном та в інші способи.
Лісгоспи, райради УТМР, інші користувачі мисливських угідь залучають до важливої справи природоохоронців, екологів, громадських активістів.

Пресслужба Хмельницького ОУЛМГ.

З метою забезпечення працівникам лісогосподарських підприємств, природознавцям, природолюбам, керівникам і вихованцям учнівських лісництв та гуртків юних лісівників області вільного доступу до змістовних джерел знань про природу й цікаві місця, події і відомих людей рідного краю, Хмельницьким ОУЛМГ спільно з місцевими науковцями, освітянами і педагогами-натуралістами Хмельницького ОЕНЦУМ створено електронну бібліотеку літератури лісогосподарського, природничо-краєзнавчого, інформаційно-довідкового, науково-популярного і навчально-методичного змісту у цифровому форматі.

 Електронна бібліотека лісівників Хмельниччини (kmlis.gov.ua)   розміщена на головній сторінці сайту обласного УЛМГ «Ліси Хмельниччини» окремою рубрикою з відкритим доступом для всіх бажаючих користуватись її літературою. В ній є ряд книг, створених спільними зусиллями лісівників і освітян, оцифрованих та надрукованих за допомогою фахівців місцевого видавництва ТОВ «Поліграфіст» (м. Хмельницький). 

Тематична література бібліотеки творилася за підтримки керівництва й участі наукових працівників Національної академії педагогічних наук України, Національного університету біоресурсів і природокористування, Інституту лісового і садово-паркового господарства Національного лісотехнічного університету України (м. Львів), Хмельницького й Кам’янець-Подільського ім. Івана Огієнка національних університетів та Хмельницького ОІППО. Ці видання відзначені високими нагородами національного й міжнародного ґатунків і користуються попитом юних та дорослих читачів у шкільних і громадських бібліотеках, а віднині доступні в оцифрованому варіанті широкому загалу в мережі Інтернету ще й для забезпечення потреб дистанційного режиму навчання учнів та студентської молоді в умовах протиепідемічного карантину. 

Літературу електронної бібліотеки лісівників Хмельниччини можна знайти й скачувати, чи відкрити і читати на сторінці сайту Хмельницького ОУЛМГ за посиланням:  https://kmlis.gov.ua/  або використовуючи її окремі гіперпосилання на книги: 

    Народився Володимир Гутік в с.Осикове Деражнянського району.

Здобув середню освіту. Чекаючи повістки на службу, не відсиджувався вдома, працював на цегельному заводі. Армійську службу проходив у Естонії. Потім навчався в Київському ГПТУ. Працював шофером в Київміськбуді. Одружившись,  жодного разу не пошкодував про це, бо його добра й віддана дружина була того варта. (Вірно чекала його з армії, навчання і роботи в Києві, була мудрою порадницею у важкі хвилини. У них з Валентиною Михайлівною двоє  дітей: дочка й син. Мають п’ятеро онуків, а минулого року діду в день його народження внуки подарували правнучку Меланію).

   Та повернімося до трудової біографії ветерана. Вже одруженим Володимир Гутік працював в Летичівській райспоживспілці, по селах району розвозив хліб.   Потім  влаштувався на завод «Термопласт». Слюсарував би там, мабуть, і досі, але  «Термопласт» «прихватизували»…

    З бензопилами «Дружба» й «Урал»  ще змолоду був «на ти», допомагав часто родичеві на заготівлі деревини. Але одна справа допомагати різати й зовсім інша – нести відповідальність за зрізане, а ще за посаджене. Тому й вагався, коли запропонували опанувати нову професію – лісника. Однак успішно закінчив школу лісників у Березнянському лісогосподарському технікумі.

Володимир Григорович Гутік – найстарший у Летичівському лісгоспі лісоруб. Нещодавно йому виповнилося 70 років. «Гутіка знають і люблять у кожному лісництві, хоч працював і досі працює в Козачанському. Він нам, як батько, – каже Євген Похила, лісничий Козачанського лісництва. –  Завжди знайде час, щоб допомогти, слово, щоб підтримати, пісню, якою звеселить, гумор, щоб підняти настрій. З роками не втрачає ні принциповості, ні привітності. Йде по життю з оптимізмом, цінує те, що має, вірить в те, що все найкраще попереду».

   А з16 січня 1996 року Володимир  Гутік зарахований на роботу у Летичівський держлісгосп  лісником Козачанського лісництва. З цього часу ліс став його другою домівкою. 

   Вітаючи ювіляра, директор підприємства І.В.Сивун під час урочистостей сказав ветеранові: «Ви багато зробили, багато досягли. Є досвід, бо перейшли в ранг «життєвих професорів», діліться досвідом і вмінням».

   Сергій Одійчук, начальник відділу лісового господарства, розпочинав свою трудову біографію старшим майстром теж у Козачанському лісництві. Він розповів на ювілейному заході, що дуже поталанило йому, маючи двох славних наставників: В.Г.Гутіка та В.І.Криськова (до речі, летичівські лісівники вітали обох з ювілейними життєвими датами в один день).

  «Обоє були лісниками, – говорив Сергій Іванович, – Обоє – в роботі перші, відповідальні, в обох – дисципліна і порядок на всіх лісогосподарських роботах. Уміють і попрацювати, і відпочинок організувати. Позитивні у всьому. Особливо дивувала організація праці Володимира Григоровича. При терміновому відвантаженні деревини інші метушаться,  все бігом, а не встигають. З Гутіком і пообідають хлопці, і все встигають. Кожен водій лісовоза бажав вантажитися у Володимира Григоровича.

   Високих результатів домагалися летичівці й на змаганнях вальників лісу. Всі свої уміння Гутік передав Криськову . Керівництво господарства було впевненим: коли на обласних  змаганнях  лісоруби з Козачок – соромно не буде. Й справді: серед останніх вальники ДП «Летичівський лісгосп» ніколи не були. Часто – першими, були й на третьому, але нижче п’ятого – жодного разу.

   Лісоруб шостого розряду В.Г.Гутік трудиться, як і раніш, завзято. Ні хворобам, ні вікові підкорятися не збирається. Та й працювати зараз із бензопилами «Хускварна», «Штіль»,  на яких раніше мало не молилися, легше. І роботи вистачає та й робота таких любить, аби руки витримували.

Пресслужба Летичівського лісгоспу.