Флешмоб #Все_починається_з_насінини підтримали школярі Славутчини

Флешмоб #Все_починається_з_насінини підтримали вихованці гуртка Дитячо-юнацького центру туризму та екологічної роботи м. Славути «Юні лісівники». Разом з керівницею Наталією Захарчук діти висадили кісточки поблизу озера Сажалка.

Нагадаємо, мета флешмобу – виховати в людей почуття екосвідомості. Щороку лісівники Хмельниччини намагалися залучати до висадження лісів жителів краю, та уже кілька років, через пандемію коронавірусу, можливості були обмежені. Цьогоріч, у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну, екофлешмоб вирішили провести онлайн.

Суть флешмобу полягає в тому, аби під час сезону фруктів не викидати насіння чи кісточки з плодів, а збирати його. Висушіть насіння та покладіть у пакетик чи сумку. Подорожуючи, посадіть кісточки у тих місцевостях, де немає дерев. Далі природа сама попіклується про них. Можна саджати кісточки калини, дерену, вишні, сливи, аличі, абрикоси та інших дерев.

Наш флешмоб триває! Долучайтесь і Ви до цієї доброї справи, це зовсім не складно!

Кожен з нас може покращувати цей світ!

Пресслужба Хмельницького ОУЛМГ.

Лісівники Хмельниччини розповідатимуть краянам про найстаріші дерева області

Друзі, ми запускаємо нову рубрику #Найстаріші_дерева_Хмельниччини

Найстаріше дерево на території області зростає в селі Старий Кривин, що на Славутчині, на подвір’ї приватного господарства. Це 600-літній дуб, якого місцеві називають Ольгиним.

Хто і коли посадив цього велетня у селі не знають. Розповідають лишень легенду, що саджали алею молодих дерев вздовж дороги від Острога до Славути, якою мала їхати імператриця Катерина. Однак насправді вік дерева значно більший: у книзі “500 видатних дерев України” йдеться, що йому близько 600 років.

Обхват дерева – 6,3 метри, висота – 30 метрів. Щоб обійняти могутнє дерево знадобиться кілька дужих чоловіків, а в тіні його розлогої крони, кажуть, зможе відпочити з десяток охочих.

Володимир Грубой, на обійсті якого росте дуб, каже: “Восени все подвір’я засипане жолудями, сусіди розбирають на корм свиням”. Чоловік розповідає, що хату під дубом збудував його прадід. Старенька будівля і досі стоїть тут. А неподалік виріс новий будинок пана Володимира.

У 1960-х роках, як розповідає господар, у дуб вдарила кульова блискавка. Однак дерево залишилося неушкодженим. І досі воно стоїть здорове і міцне, немов символ життя.

Найстаріші дерева Хмельниччини можна знайти на онлайн-мапі https://maps.visicom.ua/c/26.99341,49.80077,9/f/ADMUA/po/oldesttreesukraine?lang=uk

Далі буде…

Пресслужба Хмельницького ОУЛМГ.

Маленькі оленята та лісовий фазанарій: чим заворожує Мальованське лісництво?

Понад 6 тисяч гек­та­рів зе­ле­них на­сад­жень та суцільної краси… Са­ме та­ку пло­щу зай­має Мальовансь­ке ліс­ниц­тво Шепетівського лісгоспу. Це лісництво – одне з наймальовничіших в Україні. Воно здобуло третє місце в конкурсі ТЛУ “Краще лісництво-2021”.

Що ж тут цікавого?

1️⃣ На території облаштована зона відпочинку та дитячий майданчик. Також лісівники збудували біотехнічний куточок, де демонструють процес підгодівлі диких тварин взимку.

2️⃣ Поруч – вольєр з оленями, де можна розгледіти цих благородних тварин, а також помилуватися дикими качками. До речі, ми маємо уже перше потомство. Народилося троє оленяток. Тож завдання із зірочкою – вигадати ім’я для трьох благородних оленів. Чекаємо на ваші варіанти у коментарях.

3️⃣ Наступна локація – лісовий фазанарій. На 30 дорослих птахів та маленьких пташенят можуть подивитися зблизька всі охочі.

4️⃣ Чарівне, проте маловідоме місце від­по­чин­ку — «Мер­тве озе­ро». Во­дой­ма роз­та­шо­ва­на за 6 кі­ло­мет­рів від зо­ни від­по­чин­ку, що при в’їз­ді в Мальовансь­ке ліс­ниц­тво.

Начальник Хмельницького ОУЛМГ Петро Пешко розповів: “Розвиток лісового туризму – наше важливе завдання. Над цим уже працюють на Славутчині та Шепетівщині. Лісівники розробляють спеціальні маршрути, якими проводитимуть туристичні походи. Також у перспективі ми хочемо, щоб кожна людина змогла приїхати до лісництва, заночувати тут, спробувала себе у ролі лісівника та побачила унікальні місцини нашого краю”.

Пресслужба Хмельницького ОУЛМГ.

У Хмельницькому ОУЛМГ провели технічні навчання з лісозахисту

Одне з важливих завдань лісівників – забезпечення захисту лісів від шкідників і хвороб, збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів, оздоровлення насаджень та покращення їх санітарного стану.

Тож у Хмельницькому ОУЛМГ провели технічні навчання з лісозахисту.

Спеціалісти ДСЛП “Вінницялісозахист” розповіли головним лісничим підприємств та інженерам із захисту лісу про визначення основних хвоє-листогризучих і стовбурових шкідників, особливості проведення їх обліку.

Далі учасники на підприємствах проведуть відповідні технічні навчання з перевіркою засвоєних знань.

Пресслужба Хмельницького ОУЛМГ.

Чи можна населенню самостійно збирати дрова в лісі?

Чи можна самостійно збирати дрова у лісі?

У Лісовому кодексі статті 69 зазначено: використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом – лісорубним квитком або лісовим квитком.

Лісовий кодекс України, стаття 66. Громадяни мають право в лісах державної та комунальної власності, а також за згодою власника в лісах приватної власності вільно перебувати, безоплатно без видачі спеціального дозволу збирати для власного споживання дикорослі трав’яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, гриби тощо, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України.

Відповідно, використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання.

  • Загальне використання – це право населення на безоплатний та без видачі спеціального дозволу збір для власного споживання дикорослих трав, квітів, лікарської сировини, горіхів, ягід, грибів та інше.
  • Спеціальне використання лісових ресурсів закріплює виключне право на заготівлю деревини за постійними лісокористувачами, яка проводиться на підставі спеціального дозволу.

Сухі, мертві чи повалені дерева, стовбури дерев або їхні частини, які лежать на поверхні ґрунту через буревій, вітер, сніголам – все це лісові ресурси, які належить державі. Тому вони використовуються виключно власниками лісів або постійними лісокористувачами шляхом спеціального використання лісових ресурсів, тобто заготівлі деревини. На визначених ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси й лише в тому об’ємі, що передбачені лісорубним квитком.

Тому збирання громадянами сухостою, відмерлих сухих гілок чи інших частин дерев на території лісового фонду України вважається незаконною самовільною заготівлею лісових ресурсів. Таке кримінальне правопорушення, що вказано у ст. 185 Кримінального кодексу України, карається штрафом та сплатою завданих збитків.

Крім того, лісогосподарські підприємства НЕ можуть давати дозвіл громаді без спеціального дозволу займатися заготівлею дров. Такі роботи вважаються особливо небезпечними та становлять реальну загрозу життю людини. Лісівники попереджають, що, перебуваючи в лісі, насамперед треба дотримуватися правил безпеки.

Також погляньмо на ситуацію з екологічної точки зору. Ліс – це природній ресурс, так само як і нафта, газ, кам’яне вугілля, але ресурс, який на відміну від попередніх, має один суттєвий нюанс – він відновлювальний. Ліс потрібно розглядати не лише як сировинну базу, а й як складний біоценоз, в якому одночасно співіснують та доповнюють один одного деревні рослини, трави, ссавці, безхребетні, гриби, мохи та лишайники.

Потрібно усвідомити, що «мертва деревина» у лісі – це невід’ємний обов’язковий елемент складного біоценозу, який повинен були в лісовому середовищі на всіх етапах розвитку лісу. Окремо звертаємо увагу, що в лісах країн Європейського Союзу передбачено залишати в лісі мертву деревину різного ступеня розкладу.

Пресслужба Хмельницького ОУЛМГ.

Лісівники Хмельниччни озеленили зону біля озера у мікрорайоні Дубове

У Хмельницькому до Дня міста висадили пів сотні дерев. Озеленили зону біля озера у мікрорайоні Дубове. Сосни виростили працівники Хмельницького лісомисливського господарства. А до висадки долучилась небайдужа молодь. Про це розповів журналістам телеканалу МТРК МІСТО начальник Хмельницького ОУЛМГ Петро Пешко.

Пресслужба Хмельницького ОУЛМГ.

Своєчасний систематизований догляд за культурами – це майбутнє лісу

У рубриці “Професія ЛІСІВНИК” Держлісагентство продовжує знайомити вас із лісівниками.

Сьогодні випуск про роботу інженера лісового господарства. Про це розповідає Антоніна Діхтяр – працівниця ДП “Славутський лісгосп”.

Любити та поважати ліс її навчив батько. Вони разом працювали у рідних лісах Запорізької області. Але зараз лісгосп під окупацією. Батько Антоніни боронить країну в лавах ЗСУ, а вона переїхала працювати на Хмельниччину.

Посада інженера лісового господарства включає в себе різні напрями роботи. В тому числі, догляд за лісом від початку його створення до віку стиглості.

Своєчасний систематизований догляд, особливо перші 5 років, – це майбутнє лісу. Догляди бувають механізовані та ручні.

Механізований догляд відбувається за допомогою:

  • Подрібнювача. Він перебиває скошену рослинність на маленькі фракції, які потім перегнивають і дають поживні речовини ґрунту.
  • Трактора із дисковим культиватором. Він розпушує землю і перебиває рослинність. Це дає освітлення та “повітря” для рослини.
  • Мотокущорізу. Він також скошує рослинність, яка заважає головній породі, не дає рости і забирає світло.

Ручний догляд – це просапування рядка, щоб молодий дуб міг “дихати” і йому нічого не заважало для подальшого розвитку.

Дивіться нові випуски на YouTube.

Працівники НПП “Мале Полісся” провели еко-екскурсію для юних природолюбів

Напередодні Всесвітнього дня туризму працівники НПП «Мале Полісся» провели екскурсію для вихованців гуртків «Світ навколо нас» та «Юні охоронці природи» Славутського Дитячо-юнацького центру туризму та екологічної роботи.

  • Під час екскурсії еколого-просвітницькою стежкою діти дізналися про тваринний і рослинний світ нашої місцевості;
  • З’ясували, які птахи поширені на території Парку;
  • Згадали про їстівні та отруйні ягоди, як правильно орієнтуватися в місцевості та які можуть бути небезпеки в лісі.
  • Поринули у невеличку віртуальну подорож територією Національного природного парку «Мале Полісся», переглянувши відео про прекрасні краєвиди, види рослин та тварин, які занесені до Червоної книги України і потребують охорони.

Пресслужба Хмельницького ОУЛМГ.

До дня міста у Хмельницькому посадили сосновий бір

Хмельницькому – 591 рік. Символічно до дня міста біля озера у мікрорайоні Дубове висадили пів сотні дерев. Сосни виростили працівники Хмельницького лісомисливського господарства.

Садили сосновий бір разом із цвітом нашої нації – молоддю. Власне, сосну обрали не випадково. Вона – символ життєвої сили, сильного характеру та стійкості. Цього ми і бажаємо нашому місту.

Хмельницький – комфортний, динамічно розвивається, має чудовий туристичний потенціал, впевнено взяв курс на євроінтеграцію та є сучасною візитівкою краю. Тут проживають прекрасні люди. А з початком повномасштабного вторгнення місто стало потужним волонтерським хабом та забезпечило надійний тил.

Хмельницький, продовжуй міцніти, розвиватися і крокуй тільки вперед! У нашого міста ще все попереду, як і в нашої рідної України. Перемог нам!

Лісівники Хмельниччини активно готуються до осінньої лісокультурної кампанії. Скоро всі разом будемо садити ліси та виконувати програму Президента “Зелена країна”.

Пресслужба Хмельницького ОУЛМГ.

Які функції виконують коні у лісовому господарстві?

– Здавна кінь був вірним товаришем, помічником, другом й братом людини. Тим більше, для лісівників. Ще до 80-х – середини 90-х років минулого століття у держлісгоспах Хмельниччини тримали коней. Друзі людини возили на роботу працівників. Кіньми лісівники охороняли угіддя, доглядали молоді дерева на розсадниках, де неможливо було застосувати трактор. Коней використовували й для трелювання деревини, – розповідає директор ДП «Летичівське лісове господарство» Ігор Сивун. – Коли наш лісгосп очолював Василь Сивун, то у нас було близько 60 коней. В основному коні породи українська верхова. Були й могутні ваговози, які трелювали зрізані дерева не гірше, аніж тогочасні трактори.

За службовими кіньми доглядали лісівники. Стайня функціонувала у нашому кожному лісництві. Пам’ятаю, як я змалечку зі своїм батьком завжди з радістю спілкувалися з цими розумними та гарними тваринами. Незабутні емоції на все життя!

Коні особливо стали нам у нагоді під час першої половини «буремних 90-х», кризи з паливом, гострою нестачею запачстин для техніки. Тварини тягнули на собі в прямому й переносному розумінні слова великий відсоток лісогосподарських робіт. А вже в другій половині 90-х та з початком 2000-х років сталеві коні замінили живих у лісгоспах нашої області. А от ми своїх вірних чотириногих помічників й друзів таки зберегли, якби важко це не було. Чи не єдині в області. І сподіваємось, примножити цей добрий спадок лісівників минулих поколінь.

Нині у ДП «Летичівське лісове господарство» нараховується двадцять двоє коней. Є жеребці й кобили, народжуються й лошата.

У Бохнянському лісництві коней доглядає лісник Василь Бурлаченко. «Паливом» у вигляді свіжого сіна, овочів й вітамінів друзі людини завжди забезпечені. Та й сама стайня розташована у мальовничому куточку Бохнянського лісництва, де воля людям й тваринам.

– Наші коники не байдикують. Хлопці їздять ними до лісу, а при потребі виконують необхідні господарські роботи. Можливо, будемо збільшувати поголів’я, аби знову використовувати чотириногих друзів задля патрулювання й охорони лісових угідь, де через густі чагарники, болотисту місцину або яри та балки не проїде техніка. У нас такого пересіченого рельєфу вистачає, а особливо у Вовковинецькому та й в Козачанському лісництвах. Те, що треба для коня, – пояснює Ігор Сивун. – Можна із впевненістю сказати, що навіть в інноваційному, моторизованому й комп’ютеризованому ХХІ-му ст. у коня в лісовому господарстві країни – є майбутнє.

За матеріалами газети “Природа і суспільство” .