На старому багажі далеко не заїдеш, потрібні новітні технології й сучасні підходи до господарювання. Саме так працюють лісівники Хмельниччини. Прийнявши програму стратегічного розвитку лісового господарства області, вони переходять на європейський рівень вирощування лісу й переробки деревини.

       Зупинимося лише на переробці. Ізяславський лісгосп, маючи обладнання відомих зарубіжних фірм,  найефективніше працює в цьому напрямку, поставляючи вітчизняним й зарубіжним споживачам не деревину, а готову продукцію. Це приносить чималі додаткові кошти. Курс на первинну переробку деревини взяли й  Старокостянтинівський, Кам»янець-Подільський і Летичівський  лісгоспи. Вони закупили сучасне імпортне деревообробне обладнання й  почали нарощувати випуск і асортимент продукції.

       Ринок диктує свої умови. Приміром, зараз у споживачів є велика потреба в сухій продукції переробки – ясенових і соснових дошках. Особливо ціняться дошки з ясена, що йдуть на виробництво меблів. За кордоном їх беруть, як кажуть, з руками і ногами, за високу ціну. Аби підняти вартість пилопродукції шляхом зменшення показника вологості, а також  забезпечити стабільну реалізацію дошки ясенової, що, як уже наголошувалося, користується попитом лише у сухому вигляді, в Старокостянтинівському лісгоспі розпочали реконструкцію приміщення під сушильну камеру місткістю 75 кубометрів пиломатеріалів.

      Для виготовлення, встановлення та введення в експлуатацію  обладнання підприємство уклало договір з ТзОВ «Нівіт» – офіційним представником польської компанії «AMSelektronik». Обладнання  компанії дозволяє сушити пиломатеріали в автоматичному режимі завдяки мікропроцесорному блоку управління сушильною камерою MS-201.  Сучасна й технічно досконала, повністю автоматизована мікропроцесорна система контролює процес сушіння пиломатеріалів в камері.  дозволяє вимірювати вологість деревини в п’ятьох точках, а також вимірювати вологість і температуру повітря. Блок управління  регулює температуру і вологість сушильного агента в камері та керує реверсивними вентиляторами. В блоці керування є програми для створення режимів сушіння  всіх промислових порід деревини, що використовуються в Європі.

     Щоб обслуговувати сушильну камеру, на підприємстві побудують котельню й встановлять твердопаливний котел вітчизняного виробництва. Котельня працюватиме на відходах, отриманих від власної деревопереробки, а також на деревній трісці.

    У державному підприємстві «Кам»янець-Подільське лісове господарство» теж постійно модернізують виробництво та впроваджують нові технології для збільшення випуску продукції з доданою вартістю. Зараз на території Дунаєвецького лісозаготівельного комплексу розпочато будівництво та монтаж сушильної камери місткістю 90 кубометрів з автоматичною програмною системою управління. Завдяки їй ефективніше займатимуться  переробкою низькосортної деревини та лісоматеріалів. Випуск нових видів продукції забезпечить високу рентабельність виробництва, сприятиме відкриттю нових робочих місць.

   Летичівський лісгосп, який останнім часом докладає багато зусиль для модернізації діючого й закупівлі нового обладнання, теж встановлюватиме сучасну сушильну камеру місткістю майже 70 кубометрів. Її монтуватимуть на Деражнянському лісокомплексі, де уже готують приміщення.

 Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

Відбулася двадцять перша сесія Хмельницької обласної ради, на якій розглянуто низку важливих питань сьогодення. Зокрема, йшлося й про майбутнє лісової галузі. Депутат обласної ради, директор Ярмолинецького лісгоспу Іван Кирилюк за дорученням лісівників Хмельниччини звернувся до депутатського корпусу з приводу загрозливої ситуації, що може виникнути в лісовому господарстві в зв’язку з прийняттям Верховною Радою Закону   «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», що передбачає земельний податок на всі лісові землі України.

   Депутати підтримали лісівників краю і просять скасувати зміни до статті 273 Податкового кодексу. З цього приводу вони прийняли звернення до керівництва держави, яке публікуємо.

ЗВЕРНЕННЯ

депутатів Хмельницької обласної ради

до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, голів об’єднаних територіальних громад, міських, селищних та сільських рад стосовно внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду податку за використання лісових земель

З 15 серпня 2018 року набрав чинності Закон України від 10 липня 2018 року №2497-УШ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств», яким внесено поправку, що передбачає земельний податок на всі лісові землі України.

Цим законом було фактично винесено вирок лісовому господарству України, деревообробці, мисливському господарству і всім пов’язаним з ними галузям.

За попередньою системою оподаткування податок на лісові землі справлявся як складова рентної   плати. Об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів була заготовлена в деревостанах деревина та другорядні лісові матеріали, побічні лісові користування та використання корисних властивостей лісів (рекреація, спорт, оздоровлення тощо). При цьому сума оподаткування лісових земель Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства в середньому щорічно становить майже 30 млн. грн., з яких 50% вноситься до державного бюджету, а 50% – до місцевого.

Зміни внесені до п. 273.1 статті 273 Податковогокодексу України. При застосуванні нових норм, окрім рентної плати, передбачається на всі лісові землі ще один податок (фактично – це подвійне оподаткування).

При обсязі реалізації продукції майже – 650,0 млн. грн. за 2017 рік,
фонді заробітної плати працюючих – 300,0 млн. грн., загальній сумі сплачених
податків та інших обов’язкових платежів – 240,0 млн. грн. та інших витратах
на виробництво – більше 100 млн. грн., додатковий земельний податок в сумі
майже 300,0 млн. грн., призведе до збитків по управлінню в сумі 290,0 млн.
гривень.

Нарахування та сплата цього податку матиме багато негативних наслідків, а .саме:

- збільшиться собівартість лісопродукції щонайменше у півтора-два

рази;

• через високу вартість деревини підприємства, які займаються її переробкою, змушені будуть зупинитися. Відповідно припинять свою роботу і лісогосподарські підприємства. Тільки на підприємствах управління під загрозою звільнення опиняться майже дві тисячі працівників і це, в основному, в сільській місцевості;
• місцеві бюджети недоотримуватимуть щорічно майже 150 млн. грн. місцевих податків;
• зупинка лісогосподарських підприємств призведе до негативних соціальних наслідків в районах та територіальних громадах (зменшення рівня заробітної плати, недоотримання податків, соціальна напруга через звільнення працівників);
• виникнуть ризики збільшення інтенсивності рубок, що може негативно вплинути на підвищення їх продуктивності, поліпшення якісного складу лісів і збереження їх біорізноманітгя;
• збільшаться випадки самовільних рубок, адже через звільнення лісничих, майстрів лісу, лісові масиви залишаться без охорони. Лісівники Хмельницької області змушені будуть відмовитись від користування таохорони земель лісового фонду, а це майже 50,0 тис. га, які віднесені до територій природно-заповідного фонду та захисних лісових насаджень, які створені у 2005-2010 роках на землях, непридатних для ведення сільськогосподарського виробництва;
• значно зросте вартість утримання мисливських господарств.

Такої системи оподаткування, яку передбачено даною поправкою, з урахуванням решти податків, що вже сплачуються, немає в ЄСтарозвинених країнах світу.

Від імені майже десятитисячного колективу працівників лісогосподарських підприємств управління, їх сімей та родин, деревообробників області, просимо Вас сприяти виключенню із зазначеного Закону норми встановлення земельного податку за лісові землі шляхом внесення змін до Податкового кодексу України.

Разом з тим, просимо сприяти внесенню змін в Бюджетний кодекс України щодо порядку розподілу і перерахунку рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів від всіх видів рубок, шляхом направлення її в розмірі 70 % до бюджетів сільських, селищних рад та об’єднаних територіальних громад і 30 % – до обласного бюджету.

Схвалено на пленарному засіданні двадцять першої сесії обласної ради

 27 вересня 2018 року