Школярі дізналися багато

Фахівець з екологічної освіти НПП «Мале Полісся» Юрій Лукащук  провів інформаційно-ознайомче заняття про Парк та його значення в Ізяславському НВК «ЗОШ 1-ІІІ ст № 2, ліцей» імені  О.Кушнірука.

Учні  ознайомилися з історією створення та становлення Парку, його основними завданнями, взнали про рослинний й тваринний світ, червонокнижні види рослин і тварин, про інші види, що охороняються на території НПП.  Хлопчики та дівчатка також взнали про наукові досягнення й відкриття, що відбулися на  території «Малого Полісся».

Прес-служба НПП «Мале Полісся».

2 1

ІНТРОДУКЦІЯ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН В ДП «ЛЕТИЧІВСЬКИЙ ЛІСГОСП»

Територія  ДП «Летичівський лісгосп» розташована в лісостеповій зоні, яка характеризується багатими лісорослинними умовами. Це дає змогу широко використовувати інтродукцію деревних рослин як один із методів збільшення видового багатства природи, підвищення продуктивності та біологічної стійкості лісів.

На території підприємства зростає низка інтродукованих деревних видів, введення яких  в насадження розпочалося ще в минулому столітті. До прикладу, найбільшу частку інтродуцентів займають насадження дуба червоного, які зростають на площі більше 500 га. Саме дуб червоний  чудово зарекомендував себе в умовах лісостепу і зростає разом з дубом звичайним та іншими корінними деревними видами. Відрізняється швидкістю росту, стійкістю до патогенів та більшою родючістю, ніж аборигенний вид.

Також в лісових насадженнях ДП «Летичівський лісгосп»  широко використовується модрина європейська, яка нині займає площу близько 80 га. В сучасних умовах змін клімату модрина європейська  зарекомендувала  себе як досить стійкий деревний вид, з  непоганими темпами росту в молодому віці і кращими таксаційними характеристиками, ніж аборигенні види. Тому її насадження формують перший ярус і домінують, переважаючи у рості інші породи. Разом із зазначеними породами в інтродукції на території  підприємства використовуються такі інтродуковані деревні види, як тополя канадська та бук лісовий. Вони теж зарекомендували себе як високопродуктивні та біологічно стійкі види відносно аборигенів.

Природні умови території, на якій ведеться лісове господарство, а також набутий досвід  стимулюють працівників ДП «Летичівський лісгосп» шукати нові методи і способи введення більшої кількості і видового різноманіття інтродукованих видів.

Прес-служба Летичівського лісгоспу.

2 1

КОРИСНИЙ, ПОВЧАЛЬНИЙ СЕМІНАР

Відповідно до Закону України «Про державну службу» відбувся короткостроковий семінар на тему: «Практичні аспекти діяльності Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства в сучасних умовах». У центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій зібралися працівники апарату облуправління лісового та мисливського господарства, представники держлісгоспів.

Відкрила семінар заступник директора Центру,  доцент  Т.В.Гаман. З доповіддю про основні функції та повноваження управління як територіального органу Держлісагентства  виступив начальник обласного управління лісового та мисливського господарства П.С.Пешко. Начальник загального відділу апарату облдержадміністрації Л.С.Гудловська зупинилася в своєму виступі на основних вимогах до ведення діловодства в органах виконавчої влади.

Лекцію з елементами тренінгу про електронний документообіг прочитала доцент Хмельницького університету управління та права Л.П.Требик. Начальник відділу контролю апарату облдержадміністрації Г.В. Матковський розповів, як чітко налагодити контроль за виконанням вхідних та розпорядчих документів.

Зацікавлення викликало актуальне для лісогосподарських підприємств питання «Правове регулювання земельних відносин. Надання земельних ділянок у постійне користування. Зміна цільового призначення  земельних ділянок лісового призначення (лісових та нелісових ділянок). Представник Держгеокадастру в Хмельницькій області вичерпно розкрив тему.

Наступного дня програма семінару теж була насичена. Начальник відділу з питань персоналу та нагород апарату облдержадміністрації озвучив зміст та новели Закону «Про державну службу». А завідувач сектору головного територіального управління юстиції в Хмельницькій області Ю.А.Жураковська  зупинилася на  е-декларуванні, деяких аспектах закону «Про запобігання корупції».

Про цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність у сфері порушення лісового та мисливського господарства розповіла відповідальний працівник прокуратури області О.В.Русецька.

Насамкінець відбулося анкетування й підбиття підсумків семінару. Його учасники були одностайні в думці: захід був корисним і повчальним.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

IMG_0005 IMG_0016 IMG_0019IMG_0023

ХМЕЛЬНИЦЬКЕ ЛМГ ПРОЙШЛО АУДИТ З ЛІСОВОЇ СЕРТИФІКАЦІЇ

Державне підприємство «Хмельницькелісомисливськегосподарство» 15-16 листопада  2017року  пройшло  основний аудит з лісової сертифікації, який проводиланезалежнааудиторськакомпанія «NEPCon». Аудит здійснювався з метою підтвердження рівня ведення лісового господарства принципам та критеріямFSC (Лісової спостережної ради).
Вимоги стандарту FSC дають оцінку дотримання підприємствами екологічних, соціальних та економічних вимог при здійсненні господарської діяльності, забезпечення невиснажливого та відповідального лісокористування.

Аудиторською компанією під час проведення основного сертифікаційного аудиту було проаналізовано роботу Хмельницького лісомисливського господарства за наступними напрямками:

  • співпраця з третіми зацікавленими сторонами (екологічними, громадськими організаціями та органами місцевого самоврядування);
  • стан соціального захисту працівників на підприємстві, створення безпечних умов праці згідно з вимогами міжнародної конвенції з основ безпеки та охорони праці ILO, ратифікованої Україною;
  • дотримання принципів та критеріїв підприємницькими структурами, які залучаються до виконання лісогосподарських робіт на підприємствах;
  • дотримання вимог національного законодавства при здійсненні лісозаготівельних та інших лісогосподарських робіт;
  • збереження червонокнижних видів рослинного і тваринного світу, рідкісних та зникаючих видів під час виконання лісогосподарських заходів тощо.

Прес-служба Хмельницького ЛМГ.

02 01

КОЛЕКТИВ ІЗЯСЛАВСЬКОГО ЛІСГОСПУ ПРОТИ ЗАПРОПОНОВАНОЇ УРЯДОМ СТРАТЕГІЇ РЕФОРМУВАННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА

Сьогодні, 20 листопада 2017 року, в ДП «Ізяславський лісгосп» відбулася виробнича нарада під керівництвом директора П.І. Курельчука. На ній були присутні керівники підрозділів, головні спеціалісти та інші  працівники апарату управління. Розглядалися питання, що заслухано минулої п»ятниці на виїзній колегії  Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства,  а також інші поточні питання. Обговорено таємно ухвалену 15 листопада  Кабінетом Міністрів України Стратегію реформування лісового господарства.

Голова профкому ДП «Ізяславський лісгосп» В.І. Кравчук детально ознайомив присутніх з положеннями Стратегії та озвучив зауваження до неї. Після активного обговорення   було прийнято рішення звернутися до районної державної адміністрації, обласної державної адміністрації, обласного комітету профспілки працівників лісового господарства  з проханням не допустити реалізації Стратегії реформування лісової галузі в існуючій редакції, бо вона  негативно  позначиться на лісовій галузі та матиме згубні економічні й соціальні наслідки.

Прес-служба Ізяславського лісгоспу.

2 1

ВИЇЗНА КОЛЕГІЯ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОУЛМГ

На базі виробничих об’єктів ДП «Кам’янець-Подільське лісове господарство» відбулася виїзна колегія Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства. Відкриваючи її на Дунаєвецькому лісокомплексі, начальник управління Петро Пешко зазначив: «Висока ефективність господарювання, зокрема заготівлі й переробки деревини, – це запорука економічного зростання, раціонального використання ресурсів, а, значить,  і гарантія високих зарплат, впевненість у завтрашньому дні. Кожне з підприємств нашого управління має свої набутки чи то у вирощуванні лісу, чи то в переробці деревини. Сьогодні ми приїхали вивчити й впровадити на інших підприємствах досвід раціонального розкряжування деревини».

Забігаючи наперед, скажемо, наочний показ процесу розкряжування викликав бурхливий обмін думками директорів та головних інженерів лісгоспів, спеціалістів, що переріс у предметну розмову про розробку лісосік, раціональне використання  деревини, стосунки з покупцями. Висловлено чимало цікавих пропозицій, які будуть узагальнені й рекомендовані для впровадження.

Потім  директор лісгоспу Валерій Пустильний провів екскурсію лісокомплексом. Учасники колегії ознайомилися з процесами виготовлення дров колотих з низькосортної деревини та їх сушки в сушильних камерах. До речі, ця продукція користується попитом не лише на внутрішньому ринку, а й експортується за кордон.

Учасники колегії також відвідали знаменитий на Поділлі Миньковецький дендрологічний парк, оглянули різновікові лісові культури дуба в Дунаєвецькому лісництві.

Потім відбулося пленарне засідання колегії. Заступник начальника управління Олександр Семенець проінформував про підсумки господарсько-фінансової діяльності підвідомчих підприємств ХОУЛМГ за дев»ять місяців.   Він зазначив, що   за звітний період вдалося досягнути збільшення обсягу реалізації продукції на 18 відсотків  до відповідного періоду минулого року і вона  склала 455 млн. грн. Хмельницьке облуправління сьоме  по Держлісагентству  з темпів росту реалізації.

За звітний період усі підприємства спрацювали без збитків. Фінансовий результат (чистий прибуток) склав 14255,0 тис. грн.     Сплачено відрахувань частини чистого прибутку до державного бюджету в сумі 10298,0 тис.грн.

На ведення усього комплексу  лісогосподарських робіт підприємствами управління використано майже 161,6 млн. грн., з них лише 1,5 млн. грн. з державного бюджету, що становить менше  відсотка від загальних витрат.

Лісопродукція реалізовувалась в основному на внутрішній ринок. Так, за звітний період вітчизняним товаровиробникам відпущено продукції на суму майже 424 млн.грн. – 148 % до   відповідного періоду минулого року. Також підприємства управління відправили на експорт лісопродукції  на суму 31 млн. грн.   Вартість знеособленого кубометра реалізованої деревини склала 1009 грн.

Це один із найкращих показників серед підприємств лісової галузі держави.

Середньомісячна заробітна плата одного  штатного працівника збільшилася за звітний період на 3616 грн. і склала 12870 грн. при середній по Держлісагентству України 8255 грн.  Хмельницьке ОУЛМГ з цього показника друге  в галузі після Черкаського ОУЛМГ  (12951 грн).Серед  25 колективів галузі, що мають найбільшу заробітну плату, – п’ять підприємств нашого управління.

Реалізація продукції на одного штатного працівника (продуктивність праці) по управлінню збільшилася за звітний період на 48 тис.грн. (+ 21%) і склала 273 тис. грн.  Хмельницьке ОУЛМГ з цього показника на четвертому місці, а Славутське ЛГ  - на сьомому місці в галузі.

     За звітний період на капітальні інвестиції використано майже 20 млн. грн. До бюджетів усіх рівнів внесено 131 млн. грн. – на 32 млн. грн. більше відповідного періоду минулого року.  Єдиного соціального внеску сплачено 42 млн. грн.- на 13 млн.грн. більше, ніж за 9 місяців торік.

Про ефективність використання лісосировинних ресурсів за 9 місяців поточного року доповів начальник відділу лісосировинних ресурсів, впровадження прогресивних технологій та механізації Юрій Безноско. Так, підприємства облуправління від усіх видів рубок заготували 425 тисяч кубометрів деревини.   Із загального обсягу заготовленої деревини реалізовано в круглому вигляді 425,4 тис. кбм, що на 10,5 тис. кбм більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року. Реалізація на  внутрішній ринок склала 407,5 тис. кбм – на  24 % більше, ніж за відповідний період минулого року. На експорт реалізовано  лише 17,9 тис. кбм.

За 9 місяців цього року перероблено на підприємствах управління 15,1 тис.кбм деревини. Продукції переробки випущено на суму 22,0 млн. – на 5,7 млн. грн. більше, ніж за 9 місяців 2016 року.

Доповідач також зупинився на недоліках і проблемах заготівлі й переробки деревини.

Начальник управління Петро Пешко зажадав від керівників підприємств   раціональніше використовувати деревину, а спеціалістам управління підготувати розгорнутий аналіз по кожному підприємству.

На колегії підбито підсумки трудового суперництва за 9 місяців. Переможцем визнано Славутський лісгосп, де директором Віктор Сапожнік. Друге місце посів Кам’янець-Подільський лісгосп (директор Валерій Пустильний). Третю сходинку розділили Старокостянтинівський і Ярмолинецький лісгоспи (керівники Юрій Грачук та Іван Кирилюк).

Розглянуто   низку інших питань діяльності  підвідомчих підприємств управління.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

IMG_0020 IMG_0034 IMG_0072 IMG_0081 IMG_0100 IMG_0106 IMG_0114 IMG_0118 IMG_0132 IMG_0139 IMG_0164 IMG_0196 IMG_0204 IMG_0213 IMG_0222IMG_0231

Підсумки радують

На нараді, що відбулася в Старокостянтинівському лісгоспі під головуванням директора  Ю.Д.Грачука, розглянули результати фінансово – господарської діяльності підприємства за 10 місяців 2017 року.

Приємно зазначити, що колектив виконав усі планові показники й спрацював прибутково – з рентабельністю 4,4 відсотка. Заслуговує на позитивну оцінку і соціальна складова підприємства та безпечні умови праці. Так, ріст середньої заробітної плати на одного штатного працівника склав 145,1 % в порівнянні з відповідним минулорічним показником. За 10 місяців  лісгосп  сплатив до зведеного бюджету і державних цільових фондів близько 22,4 млн. грн. – на 4,5 млн. грн. більше, ніж за відповідний період минулого року. З розрахунку на кубометр заготовленої деревини сума податку становить 515,4 грн. та 0,43 грн. з кожної гривні реалізованої продукції.

Зароблені кошти підприємство  вкладає в розвиток власного виробництва. Інвестиції  склали майже 1,8 млн. грн.

На нараді  підбито підсумки трудового суперництва. Переможцем  визнано колектив Грицівського лісництва з врученням диплома. Друге місце присудили колективу Сковородецького лісництва, третє – колективу Антонінського лісництва.

Підсумовуючи нараду, директор лісгоспу Ю.Д.Грачук подякував всім структурним підрозділам за роботу, загострив увагу на головних завданнях, які необхідно вирішувати.

Прес-служба Старокостянтинівського  лісгоспу.

2 1

ШКОЛЯРІ САДИЛИ ЛІС

Шкільні лісництва – одна з найдієвіших форм залучення учнівської молоді до охорони та збереження природи, – вважає директор Славутського лісгоспу В.В. Сапожнік. – Вони виховують у дітей дбайливе ставлення до природи, розширюють і поглиблюють знання у галузі природничих наук, лісівництва, дають практичні уміння та навички ведення роботи у лісовому господарстві. Так плекається наступне покоління лісівників, які не допустять зменшення лісистості нашого краю.

Підтвердженням цих слів є найсвіжіший приклад. Днями двадцять учнів шкільного лісництва Славутської ЗОШ №4 дружно посадили ліс у Крупецькому лісництві. Разом із ними трудилися керівник шкільного лісництва Т.С. Джур   та лісничий С.А.Смичок.

Відтепер власноруч створені  лісові культури в кварталі 26 площею 0,8 гектара школярі доглядатимуть щороку. Будуть спостерігати за ростом сіянців сосни до переводу у вкриту лісом площу та проводити догляди  при настанні потреби.

Це чудовий приклад   примноження лісових насаджень нашої Славутчини.

Т.ПОЄНКО,

інженер лісових культур Славутського лісгоспу.

050403060102

Відкрили екостежку «Перлина Славутчини»

На території гідрологічного заказника місцевого значення Голубе озеро відбулося урочисте відкриття екологічної стежки «Перлина Славутчини».

У дійстві взяли участь: народний депутат України Р.М.Мацола, голова Славутської райдержадміністрації Б.П.Маршук, голова Славутської районної ради Л.А.Радзивілюк, т.в.о. першого заступника начальника Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства П.С.Золотий  разом із начальником відділу лісового та мисливського господарства В.В.Самсоновим, представники ДП «Шепетівське лісове господарство»: директор  В.М.Сасюк і головний    лісничий  О.В.Заблоцький,  представники ДП «Славутське лісове господарство»: директор  В.В.Сапожнік, головний лісничий  Л.Д.Грубой, голова Крупецької сільської ради  В.А.Михайлюк, а також учні й вчителі Крупецького НВК.

Екологічну стежку  створено з метою проведення навчально-освітньої, пропагандистської роботи з питань екологічного виховання, охорони природи та навколишнього середовища. Вона розрахована на учнів шкіл, студентів, педагогів, вихователів, а також  на інші категорії відпочиваючих.

На кільцевому маршруті протяжністю 3,8 кілометра облаштовано 11 оглядових зупинок, на яких екскурсанти матимуть змогу ближче познайомитися з унікальністю флори, фауни та ландшафтного різноманіття  території. Крім того, відвідавши екологічну стежку «Перлина Славутчини», всі бажаючі зможуть повною мірою оцінити місцеву красу і мальовничість та отримати насолоду від спілкування з природою.

Новостворена екологічна стежка є спільною працею колективу Національного природного парку «Мале Полісся» за фінансової підтримки громадської організації «Інститут солідарності громад Романа Мацоли». Проект екостежки було втілено в життя також за сприяння Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, ДП «Шепетівське лісове господарство» та ДП «Славутське лісове господарство».

Прес-служба НПП «Мале Полісся».

2

1

 

Що ж то за біда, що всихає сосна?

— . Про всихання хвойних насаджень на Поліссі почали говорити ще 2012 року. Однак торік ця проблема набула загрозливих масштабів. Якщо раніше хворіли переважно ліси віком понад 50 років, то зараз швидко всихає 80-літній ліс. Тобто весь віковий сегмент хвойних порід під загрозою через екологічні та патологічні зміни, — говорить директор ДП «Шепетівський лісгосп» Володимир Сасюк. — Нині лише у сусідій Рівненській області 16 тисяч гектарів хворого соснового лісу, який потребує здійснення санітарно-оздоровчих заходів. Окрім Рівненщини, масова загибель соснових лісів спостерігається також на Волині, Житомирщині, Київщині. Ситуація набула ознак надзвичайної, тому потребує негайного втручання на рівні держави. Адже загалом площа всихання насаджень у лісах України становить понад 330 тисяч гектарів.

То що ж відбувається з деревами? «Біологічна пожежа» у соснових борах вибухнула через зовсім непомітного «диверсанта». Ще недавно цей маленький жук,  був просто одним із мешканців лісу. Але влітку 2017 року верховий короїд став справжнім природним лихом для наших соснових лісів.

— Для хвойних дерев найбільш масова та небезпечна група шкідників — стовбурові, до яких належать і короїди, — пояснює інженер з охорони і захисту лісу Максим Маєвський. — Вони входять до групи ксилофагів — тварин, що харчуються переважно деревиною. Деякі короїди «спеціалізуються» на певних породах дерев. Так, основна кормова порода для короїда-типографа — ялина, але комаха може також пошкоджувати сосну, модрину. Саме цей вид став основною загрозою для українських ялинників —через нього знизилася частка ялинових насаджень у лісовому фонді країни, змістився на північ південний кордон суцільного ареалу ялини.

Шестизубий же короїд, у залежності від місця проживання, пошкоджує всі види сосни, ялин, ялиць, модрин. Верховий короїд вражає соснові насадження різного віку, а також нападає на модрину і ялину.

До речі, короїди є такою ж цінною частиною природи, як і інші комахи — представники тваринного світу. Вони знищують залишки пошкодженої або хворої деревної рослинності, стримуючи розвиток інфекцій, і тим самим допомагають лісові розвиватися, ставати більш стійким до зовнішніх впливів. Але з точки зору господарської діяльності ці комахи суттєво знижують продуктивність лісових фітоценозів, і насамперед — деревної маси. Це і призводить до істотного протиріччя між цілями лісового господарства і природними процесами у лісовій екосистемі.

— У нормальному стані дерево захищається від зовнішнього впливу. Воно відбиває спроби заселення шкідників, виділяє смолу на місці ураження, — розповідає Максим Михайлович. — Але ослаблена сосна не може виділити достатньої кількості смоли. Короїд відчуває таке дерево на великій відстані та поспішає скористатися, влаштовуючи під корою свій новий «будинок». Харчуючись камбієм (важливою частиною провідної системи дерева, багатою поживними речовинами), жук руйнує його і прискорює процес всихання.

Атаку на сосну верховий короїд починає з верхівки дерева. У невеликих гілках він робить перші спроби заселення, потім розповсюджується по всій кроні, а після цього пересувається нижче по стовбуру. Саме тому фахівцям так складно виявити  шкідника на ранніх стадіях. Допомагає тільки візуальне вивчення крони.

Світліша хвоя, відсутність приросту нинішнього року — ознаки того, що дерево поступово втрачає свою біологічну стійкість. Саме такі дерева більш уразливі для хвороб і шкідників. Вони ж становлять найбільшу небезпеку у плані подальшого поширення короїда. Послаблюючи дерево, верховий короїд дає можливість заселитися й іншим видам шкідників, зокрема шестизубому короїду, який займає переважно стовбур сосни.

Проте, незважаючи на велику небезпеку, яку короїди сьогодні представляють для нашого лісу, більшість експертів не вважає їх головними винуватцями всихання соснових лісів. А що ж стало першопричиною?

— У нас і  таких країнах, як Польща, Білорусь, Франція, Німеччина, Іспанія, Фінляндія, причиною збільшення чисельності жуків-короїдів  стало зниження біологічної стійкості лісових насаджень внаслідок комплексу стресових природних і антропогенних чинників, — вважає Максим Михайлович Маєвський. — Це, в свою чергу, було викликано підвищенням температури повітря і зниженням рівня ґрунтових вод протягом останніх років (на соснові ліси України особливо вплинули посухи 2015-2016 років). Не останню роль у зниженні біологічної стійкості лісів відіграють ураганні вітри, лісові пожежі, ушкодження значних площ кореневою губкою, а також господарська діяльність людини.

Відтак, лісівники, щоб швидше виявляти заражені дерева,  вивчають лісові масиви і визначають чергові санітарно-оздоровчі заходи  Основне завдання — прибрати з лісу заражену сосну максимально швидко, поки короїд ще під корою. Якщо цього не зробити, частина популяції перелетить на інше дерево. Адже приблизно через місяць після заселення короїда дерево фактично гине, у ньому розвиваються грибні захворювання, що істотно погіршують зовнішній вигляд деревини.

Ділянки, уражені шкідником, фіксуються практично на теренах усього лісового фонду Шепетівщини й лісова охорона веде постійний моніторинг стану угідь. Загалом, за підрахунками лісівників, короїдом уражено 1772,4 гектара лісу. У цьому році вартові зелених шат провели вибіркові рубки на площі 642,3 гектара.

Та чи можна зупинити поширення короїда, не вирубуючи дерева, а, наприклад, використовуючи хімічні препарати?

— Застосування авіаційних обробок проти стовбурових шкідників ускладнене тим, що фактично обробляються лише крони дерев. Попадання ж препаратів на стовбури, заселені короїдами, – мінімальне і безпосередній контакт із шкідником досягнутий не буде, — далі коментує інженер з охорони і захисту лісу Максим Маєвський. — Крім того, оскільки найбільш вразлива фаза у розвитку верхового короїда, коли комахи перебувають на поверхні дерева, дуже короткострокова, знищити можна тільки частину популяції. А щоб вбити жуків під корою, доза пестицидів повинна бути такою потужною, що у зоні обробки може загинути фактично все живе.

Тож вирубування дерев — поки що єдиний ефективний захід боротьби зі шкідником. Інших способів зупинити навалу не існує.Саме оперативна робота лісівників дозволяє зберегти наше багатство від шкідника.

— На жаль, на відміну від інших європейських країн, в Україні окремі законодавчі документи не дають лісівникам оперативно здійснювати заходи контролю та локалізації осередків масового розмноження шкідників і хвороб. А це завдає значних збитків лісогосподарським підприємствам та зменшує надходження до місцевих бюджетів, — зазначає керівник лісгоспу Володимир Михайлович Сасюк. — Тож необхідно шукати ефективні методи для вирішення цієї проблеми. Одним з факторів цього може стати зміна Санітарних правил. Тому нині  триває дискусія, результатом якої мають стати  законодавчі напрацювання. Адже нині ми маємо глобальну проблему у лісі, яка набуває ознак епідемії.

Площі «хворих» насаджень стрімко збільшуються. Практично 100 відсотків заражених сосен гине. Якщо  вчасно не зреагуємо, не проведемо у повному обсязі всі необхідні санітарні заходи, соснові насадження просто всохнуть. Наслідки цього можуть бути вражаючі: екологічна катастрофа для регіону і фінансові збитки для бюджету. Адже вартість пошкодженої шкідниками та хворобами деревини знижується майже втричі.

Зрозуміло, що це призводить до зменшення прибутків, соціальних виплат, відрахувань до бюджету. Часу на роздуми майже немає, бо ціла ділянка соснового лісу може всохнути за один вегетаційний період. Тим паче, що йдеться про перспективність і важливість лісового господарства для соціально-економічного розвитку регіону.

На думку спеціалістів, вихід з цієї ситуації один – хворі ліси змінювати на нові. Науковці також наполягають на негайному відтворенні зрубаних хворих ділянок соснового лісу шляхом природного поновлення. Такі насадження стійкіші до зовнішніх факторів і впливів і, якщо вчасно вжити всіх необхідних заходів, то за 5-7 років на місці уражених соснових насаджень будуть молодняки, менш піддатні всиханню.

І, як зауважує Володимир Сасюк, актуальним залишається рівень порозуміння між фахівцями-лісівниками та екологами, громадськістю. Занепокоєння суспільства, що під виглядом боротьби з короїдом вирубуватимуть і здорові дерева, можна зрозуміти. Однак у всіх є розуміння того, що ліси – легені планети, що поглинають парникові гази, через які спостерігається глобальне потепління з усіма його негативними наслідками. І  ми вже стикнулися з цими наслідками не десь, а ось тут, поруч. Тому дуже логічним у цьому контексті є резюме директора лісгоспу: «Лісівники в усіх країнах є найбільшими екологами. І нам потрібно терміново шукати компроміси, аби врятувати зелене багатство».

В.НИТКА.

        На знімку: інженер з охорони і захисту лісу ДП «Шепетівський лісгосп» Максим МАЄВСЬКИЙ.

DSC_1072