Постійними учасниками акції «Майбутнє лісу в твоїх руках» на Шепетівщині є депутати районної ради. І цей рік не став винятком. Днями до участі в акції долучилися  депутати на чолі з головою Шепетівської районної ради П.Ф. Дзяворуком та головою районної державної адміністрації В.В. Бузильом.

Приймаючи гостей, директор ДП «Шепетівський лісгосп» В.М. Сасюк  відзначив тісну співпрацю керівників району та лісгоспу.

Головний лісничий підприємства О.В. Заблоцький провів учасникам акції інструктаж та продемонстрував, як потрібно садити сіянці сосни звичайної. Спільними зусиллями  висадили 4760  сіянців сосни та модрини на площі один гектар.

Колектив підприємства дякує учасникам акції за активну життєву позицію і постійну участь у громадських заходах, що проводять на території лісгоспу.

Прес-служба Шепетівського лісгоспу.

Навесні,  а також пізньої осені деякі люди спалюють суху траву. Ті, хто заявляє, що це треба робити, помиляються самі і вводить в оману інших. Кожен акт підпалу є злочином проти тендітного світу природи. Головна небезпека полягає в провокуванні лісових пожеж і руйнуванні екосистеми.

Чому не можна палити траву навесні і до чого це призводить:

1) У природі все передбачено так, щоб трава та кущі росли після зими самі, без «допомоги» підпалів та людей. У нашому кліматі трава перегниває за зиму і не є перешкодою для молодої порослі, це також стосується і гілок, вони теж згодом перегнивають. До того ж, такі місця прекрасно підходять для гніздування птахів.

2) Під час палів вже ростуть трави та квіти, хоча цього можна не помітити неозброєним оком. Кущі починають свій активний вегетативний період, тобто ростуть.  Після підпалів виживає і першою пускається в ріст найбільш стійка та невибаглива трава, часто це бур’янові трави, що не дають далі зростати іншим.

3) Гине насіння рослин і трав на поверхні землі, а також під землею. Насіння кожного виду рослин повинно проходити певний температурний режим для того, щоб прорости. Навіть незначне відхилення від норми може вплинути на проростання насіння. Під час випалювання воно просто гине.

4) Гине багато комах, їхні личинки, лялечки. У вогні горять всі живі істоти – сонечка,  дощові черв’яки інші комахи,  що беруть участь в процесі формування грунту,  гинуть і звірі,  особливо новонароджені зайчата, їжаки, жаби. При сильній трав’яній пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть в сухій траві або на поверхні грунту.

5) Випалювання сухого травостою є причиною загибелі кладок і місць гніздування птахів.

6) При підпалі трави гине вся корисна мікрофлора грунту, в тому числі і та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам.

7) Трав’яні пожежі завдають істотної шкоди узліссям, знищують молоді деревця, служать одним з головних джерел пожеж в лісах і на торфовищах. Навіть слабка трав’яна пожежа здатна привести до загибелі молодих лісових насаджень, створених для захисту полів від осушення, берегів від ерозії, доріг від снігових і пилових заметів і т. д.

8) На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, але дуже часто не відновлюється ніколи.

Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя та траву – поясніть, будь ласка, чому це не слід робити.

Прес-служба Старокостянтинівського лісгоспу.

Навесні державні лісогосподарські підприємства Хмельниччини мають створити  597 гектарів лісових культур. Станом на 5 квітня вже посадили 553 гектари. Найбільше лісових культур створили Славутський та Ізяславський лісгоспи – відповідно 114 та 90 гектарів. Вони вже близькі до виконання плану. А от Ярмолинецький, Шепетівський, Кам’янець-Подільський, Новоушицький, Старокостянтинівський і Летичівський лісгоспи повністю справилися із завданням або й перевиконали його. До речі, Летичівський лісгосп створив 11 гектарів нового лісу на землях, непридатних для ведення сільськогосподарського виробництва.

   Паралельно  підприємства Хмельницького ОУЛМГ займаються доповненням лісових культур. При плані весни 429 доповнення провели на площі 529 гектарів.

   У лісорозсадниках почали висівання насіння різних порід дерев. Уже здійснили ці роботи на площі 1,6 гектара.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.