Підживили молоді насадження новорічних ялинок

     Щороку  Новоушицький лісгосп садить новорічні  ялинки для задоволення потреб населення. Щоб забезпечити  підживлення  деревець необхідними елементами і посилити міцність стовбура й стійкість до вилягання та  заморозків, лісівники підприємства днями підживили молоді насадження новорічних ялинок комплексним добривом .

     У чому переваги мінерального комплексного добрива нітроамофоска?  Їх кілька:

        –   в одній гранулі міститься два і більше елементів мінерального живлення, що забезпечує високу доступність рослинам;

        –   рівномірність внесення;

        –   добриво містить водорозчинні  й легкодоступні рослинам сполуки.

     Чому провели підживлення саме зараз?  При таненні снігу всі корисні елементи потраплять до кореневої системи рослин.

Пресслужба Новоушицького лісгоспу. 

ЗАВДАННЯ – ДОСЯГТИ МАКСИМАЛЬНОГО ВИХОДУ ДЕРЕВИНИ

     У зв’язку з посиленням вимог до реалізації лісопродукції  в ДП “Кам’янець-Подільське лісове господарство”, на нижньому складі Дунаєвецького лісокомплексу проведено виїзну нараду.

     Спеціалістів лісгоспу, керівників структурних підрозділів навчали та знайомили з процесом сортування деревини, ретельним відбором цінних сортиментів, формуванням однорідних партій та лотів необробленої деревини відповідно ТУУ для реалізації як на спеціальних аукціонах з оглядом на місцях, так і на звичайних електронних торгах. 

      Для забезпечення економічної стабільності на підприємстві приділяють значну увагу раціональному використанню  лісосічного фонду, аби досягти максимального виходу деревини цінних порід дуба та ясена. Заготовлена деревина вивозиться хлистами на нижній склад Дунаєвецького лісокомплексу , де її розробляють і сортують відповідно до стандартів.  

Пресслужба Камянець-Подільського лісгоспу.


Юрій Болоховець : “Податок має бути інструментом стимулювання та розвитку”

Т. в.о керівника Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець про роль та завдання фіскальних інструментів. Існування будь-якої країни неможливо без податків. Ззовні все зрозуміло: є доходи або природні активи, частина яких вилучається до місцевих чи центрального бюджетів. Бюджет використовується на діяльність, що не приносить прибуток, але є важливою складовою існування суспільства: безпека, освіта, медицина, інфраструктура,  культура, адміністрування (без бюрократії ніяк) тощо. Спектр фіскальних інструментів і механізмів регулювання досить широкий: податкового характеру (визначені Податковим кодексом земельний податок, рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів, збори за окремі види діяльності тощо); а також обов’язкових платежів поза податковою системою:   квазіподатків (як-то фіскальних зборів до бюджетів або державних цільових фондів)  і парафіскальних платежів (справляються на користь окремих суб’єктів публічного або приватного права). Типовий приклад: адміністративні послуги або отримання права здійснювати господарську та іншу діяльність у певній сфері. Вкрай важке завдання встановити «демократичні» податки, які не задушать підприємства і підприємництво, при цьому забезпечити високі соціальні стандарти в країні. Успішні держави вміють не тільки тримати баланс, а зберігати його протягом десятків років. Баланс і стабільність. Цей принцип має бути і в лісовому господарстві. Природно-кліматичні умови України дуже різноманітні: від гірських лісів та Полісся до лісостепу, степу і навіть напівпустель. У північних районах та в Карпатах лісогосподарські підприємства мають потужну сировинну базу, яка дає змогу отримувати достатньо коштів для охорони лісів від пожеж, лісопорушень, проводити весь комплекс лісогосподарських заходів. Але на півдні та сході України лісгоспи не мають такої бази, є гостро залежними від зовнішнього фінансування, проте виконують надважливу екологічну роль.  Не слід забувати про природні парки і заповідники, які мають чималі зобов’язання і мізерні бюджети через обмеження господарської діяльності.

До  2015 року фінансування лісогосподарських заходів, охорони лісів (зокрема від пожеж) здійснювалося із Державного бюджету. Лісгоспи, в свою чергу, перераховували до державної скарбниці рентну (попневу) плату за використання лісових ресурсів. Таким чином вирівнювалися фінансові можливості підприємств, підтримувався певний баланс між економічною діяльністю лісового господарства та підтримкою екологічної функції. На сьогодні лісові підприємства продовжують сплачувати рентну плату. Додатково встановлено податок за лісові землі, але фінансування лісогосподарських робіт припинено. Баланс порушено і це є великою проблемою, а подекуди загрозою для лісів. В Україні податкове навантаження становить 44%, тоді як в країнах ЄС – близько 30%. Якщо податкове навантаження більше 45% то темпи економічного зростання прямують до нуля. В лісовому господарстві податкове навантаження становить 55%. Більш того, держава забирає дивідендами 90% прибутку, який зокрема, має спрямовуватися на розвиток матеріально-технічної бази, що стрімко старіє і зношується. Податок має бути інструментом стимулювання і розвитку. Передусім маємо розробити довгострокову стратегію розвитку лісового господарства спільно із Урядом, лісокористувачами, науковцями. Стратегія визначатиме якісні і кількісні показники зміни лісового покриву України, а також екологічної, економічної та соціальної функції лісів на 50-100 років. На базі стратегії має бути розроблена Державна програма. Програма міститиме конкретні пропозиції по загальнодержавному обліку і моніторингу лісів, реконструкції насаджень, охорони і захисту лісу (в тому числі від пожеж), розвитку мисливського господарства, науки, освіти, необхідних структурних реформ тощо.

Державна програма має включати, окрім іншого, розрахунки витрат та джерела фінансування лісового господарства у різних кліматичних зонах. Відповідно до цього розробити податкову політику: розмір рентної плати або податку на лісові землі відповідно до їх функцій (експлуатаційні чи заповідні). Доцільність застосування одного або іншого виду податку. Узгоджена Державна програма, ефективний підбір та застосування фіскальних інструментів (податків, квазіподатків, фіскальних платежів) буде сприяти економії коштів державного бюджету, забезпеченню самоокупності лісової галузі, наповненню місцевих і регіональних бюджетів, раціональному перерозподілу бюджетних коштів, а також вирівнювання фінансових можливостей лісогосподарських підприємств.