ВІД ДНІСТРОВСЬКИХ СКЕЛЬ ДО ПОЛІССЯ…

Лісгоспи Хмельниччини: успіхи осінньої лісокультурної кампанії.

Хмельницькі лісівники активно працюють над втіленням у життя «мільярдної» програми Президента України з масштабного залісення території області. За даними пресслужби ОУЛМГ області, охоронці лісу впевнено наближаються до посадки свого першого мільйона дерев. Відбулися вже 142 заходи з посадки лісу, де взяли участь чотири тисячі мешканців області. У яких умовах працюють нині подоляни? Ми поспілкувались із співробітниками трьох провідних держлісгоспів області, що розташовані в абсолютно різноманітних географічних зонах Хмельниччини та мають суттєві особливості у своїй повсякденній роботі.

Хмельницький держлісомисливгосп: гуртом краще й дерева садити

– Фактично 45% наших угідь – територія новоcтвореної Хмельницької міської територіальної громади. Разом із обласним центром туди увійшли території ще кількох ліквідованих сільських рад, а населення нині становить майже 350 тисяч осіб, – розповів директор Хмельницького лісомисливського господарства Ігор Бурковський. – Тож ми активізували свою співпрацю з органами місцевої і виконавчої влади. Постійно проводимо спільні акції з посадки дерев. І я щиро вдячний голові районної ради Олександру Чернієвичу, міському голові Хмельницького Олександру Симчишину, депутатському корпусу за всебічне сприяння та допомогу нам.

Звісно, у такому високоурбанізованому районі знайти клаптик вільної землі, здавалось би, неможливо. Але допомогло те, що у минулі роки нам вдалось отримати близько тисячі гектарів землі, що була непридатна для ведення сільського господарства. Завдяки сприянню влади, отримали цю землю, було змінено її цільове призначення, і ми засадили її лісами. Нині з цієї тисячі гектарів лишилось вільних ще десь сто. На жаль, ми обмежені й у фінансах. Тому заліснюємо коли десять, коли вісім га. Нещодавно у масштабній акції засадили сіянцями ще шість гектарів лісу. У цій акції взяли участь представники нашого підприємства, громадських організацій, органів влади, депутати, представники ЗМІ. І посадовці, які на власні очі побачили і відчули всю необхідність, важливість та гуманність програми Президента України з масштабного залісення, вже не задаються питанням – чи виділяти нам землю, чи ні. Дуже добре, що нам передають самосійні ліси, де є можливість активно посадити нові дерева. Є свіжий приклад. За сприяння Меджибізької територіальної громади нам виділили ще 32 гектари самосійних лісів. Посадовці зробили все належне, далі справа за депутатами і рішенням сесії. По решті громад справа йде не так швидко. Але сподіваємось на позитив.

Загалом, за півтора місяці акції ми посадили вже 46 395 сіянців. Добре, що повністю забезпечені садивним матеріалом, є гарний врожай жолудів та іншого матеріалу. Садимо сіянці із закритою кореневою системою. Створили за цей час вже й 61 гектар нових лісів. В основному садимо дуб черешчатий та модрину європейську, а на ґрунтах із піском, кислотністю – сосну європейську. Загалом, за сприятливих умов, розраховуємо посадити 10 тисяч сіянців до кінця листопада.

На сухих Дністровських горах Кам’янець-Подільщини…

«Мільярдна» акція зі своїми особливостями відбувається у Кам’янець-Подільському держлісгоспі.

– Нам доводиться працювати у межах природно-заповідних територій національного природного парку «Подільські Товтри», які становлять до 67% наших лісових угідь. Відповідно, там категорично заборонені не лише рубки, а й регулюється будь-яка інша наша господарська діяльність, – розповідає інженер лісових культур Кам’янець-Подільського держлісгоспу Лілія Коваль. – Обсяги лісовідновлення зосереджені в експлуатаційних лісах і становлять близько 40 гектарів.

У рамках виконання програми Президента «Зелена країна» ми вже провели заходи з лісовідновлення на площі 2,3 га та лісорозведення на площі 3,5 га. На сьогодні підприємство тісно співпрацює з місцевими громадами в напрямку інвентаризації земельних ділянок, що можливі під залісення. Головною породою при створенні будь-якої категорій насаджень у наших лісорослинних умовах є дуб черешчатий. Працюємо вже із сіянцями з закритою кореневою системою, що ми придбали у наших славутських колег. Сіянці приживаються непогано, дають гарні результати у рості і розвитку. Як приживуться сіянці на неугіддях – покаже час. Садимо й інтродуценти – дугласію зелену, модрину європейську, які досить вдало пристосовуються до нашого клімату та природних умов. Та навіть цьогоріч посадили метасеквойю гліптостробусову. При підборі порід звертаємо увагу на облісені ділянки яруго-балкової системи вздовж Дністра. Бачимо, що наш інтродуцент – сосна європейська, яку масово садили тут у минулому столітті, за останні три посушливі роки досить всохла. Але ситуація стабілізувалась. Тому асортимент порід треба урізноманітнювати, але основними мають бути корінні породи даного регіону.

Акція триває успішно, дерева активно садять діти, школярі, громадськість, представники екологічних організацій, активно долучаються представники оновленого депутатського та владного корпусу укрупненого Кам’янець-Подільського району. Загалом, за ці майже півтора місяці акції по наших угіддях вже було посаджено більше 25 тисяч штук сіянців. Проблем із садивним матеріалом у нас взагалі немає. Більше того, ми реалізували більше ста тисяч штук сіянців нашим колегам з інших лісогосподарських підприємств, які їх потребували, та більше тисячі штук декоративних саджанців для озеленення територій громад.

Славутські ворота Полісся

Державне підприємство «Славутське лісове господарство» вважається своєрідними «воротами» Полісся – наче незримим кордоном рівнин Поділля між безкраїми лісами. Але і славутські лісівники теж зіткнулись зі своїми новими викликами.

– Наш головний виклик цієї осені – це дуже посушлива, фактично бездощова осінь. Такого у наших краях давно не було. Ґрунт – суцільний пісок, а земля наче кам’яна. І це у листопаді, у нашому традиційно дощовому північному регіоні. Хоч на виконання програми з масштабного залісення наших угідь погода жодним чином не впливає, але мусимо враховувати й ці нюанси, – розповіла інженер лісових культур Славутського лісгоспу Тетяна Поєнко – Тож нині ми застосовуємо вологоутримувачі (гідрогелі). При посадці лісових культур, коріння сіянців обмочується препаратом, який тримає вологу в ґрунті, тим самим дає сіянцям краще рости і розвиватися. А ще активно садимо сіянці із закритою кореневою системою. Якщо брати у відсотковому співвідношенні, то восени цього року понад 50% відсотків становили сіянці саме із ЗКС. Вони витриваліші до вибриків погоди та клімату.

Загалом, за майже два місяці дії програми із масштабного залісення ми вже провели ці заходи на майже 57 гектарах. Це як створення лісів з нуля, так і заходи в рамках лісорозведення. Загалом, посадили вже 280 тисяч сіянців. Сподіваємось встигнути до настання осінніх заморозків, різкого похолодання та першого снігу. Хоча основна наша лісотвірна порода – сосна звичайна, але активно займаємось й посадкою дуба та інших порід. Створено 25 га насаджень із головною породою – дуб звичайний. Це 44% від загальної кількості. Бо на місцях рубок, де були дуби, садимо наново саме їх.

Ми знайшли орієнтовно 31,7 гектара землі, зокрема, 5,5 га на землях Державного лісового фонду. Це сінокоси, галявини, землі, які пустували тривалий час. Тому саме на них ми вже посадили 4,4 га – 13 тис. шт. сіянців. Але продовжуємо перемовини та співпрацю з територіальними громадами нашого регіону, аби активніше виділяли нам землю під залісення. Бо це у загальних спільних інтересах не лише лісівників, а й усіх мешканців нашого краю.

Акції з посадки дерев відбуваються досить успішно. Ось, наприклад, лише діти – школярі, студенти посадили у нас, загалом, уже майже 10 тисяч дерев, представники районної влади, територіальних громад – 20 тисяч сіянців. Тож усі осінні заходи з лісовідновлення та лісоутворення відбулись успішно.

Володимир РОМАНЕНКО,
Газета “Природа і суспільство”, №43.