Стартували… В Ярмолинецькому лісгоспі розпочали копати картоплю для виробництва власної еко-продукції

Вважається, що найкращий час для викопування картоплі – перші дні вересня, в суху та сонячну погоду. Саме так і розпочали збір бараболі у Ярмолинецькому лісгоспі.

Бела Роса, Левада, Софія та Рів`єра – ці сорти посадили лісівники весною на площі 1 гактар, а зараз уже отримують щедрий урожай.

Всього працівники лісгоспу планують зібрати понад 18 тонн картоплі. Наразі у Віньковецькому та Зіньківському лісництвах за один день викопали понад 5 тонн бульби. Попрацювали на славу!!!

Зібраний врожай направляється у цех сушіння продукції. Там продукт розфасовуватимуть у супові та борщові набори власного виробництва.

Пресслужба Хмельницького ОУЛМГ.

У Хмельницькій громаді за паліями полюватимуть дрони. Закликаємо не палити опале листя!!!

Осінь –  гарячий сезон для паліїв. Опале листя, рештки з городів,  – а в результаті – все в диму! На жаль, трапляються випадки, коли спалювання сухостою призводить до пожеж в екосистемах, які інколи переростають в масштабні лісові пожежі!

Тож аби попередити небезпечні ситуації, на Хмельниччині порушників, які спалюватимуть суху рослинність, будуть виявляти за допомогою дрона. За інформацією міськради, такі рейди з виявлення порушників проводитимуть працівники комунального підприємства “Муніципальна дружина”.

 “Такі рейди будуть постійними як у різних мікрорайонах міста, так і в населених пунктах Хмельницької громади. Виявлятимуть порушників за допомогою дрона. Мешканців просимо зберігати спокій, якщо почують звук від польоту літального апарату”, – йдеться в інформації.

 Спалювання листя та іншого сухостою завдає шкоди довкіллю і здоров’ю людей. За таке правопорушення передбачена як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. А підпал сухої рослинності у період воєнного часу може розцінюватись як диверсія.

Інформуємо:

  • За порушення правил благоустрою щодо спалювання листя, гілля, сухостою, сміття, побутових та інших відходів передбачена адмінвідповідальність (ст.152 КУпАП): штраф на громадян – від 340  до 1360 гривень і на посадових осіб та підприємців –  від 850 до 1700 гривень відповідно.
  • Крім того, підвищено штрафи за підпали, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на сільськогосподарських землях вогнем. Таке порушення за ст. 77-1 КУпАП загрожує палієві від 3 060 до 6 120 гривень штрафу, а для посадовців — від 15 300 до 21 420 гривень.
  • Якщо ж такі дії були вчинені у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, то громадянина можуть оштрафувати на суму від 6 120 до 12 240 гривень, посадовців – від 21 420 до 30 600 гривень.

Бережіть себе та природу!

Пресслужба Хмельницького ОУЛМГ.

На Хмельниччині бджолярі розраховують на рекодний “врожай”

Україна буде з медом. На Хмельниччині бджолярі розраховують на рекодний “врожай”. Там вже накачали майже 6 тисяч тон меду. І сезон іще у розпалі. Бджолиний нектар не лише продають, а й відправляють захисникам на передову.

Пасічник Ярмолинецького держлісгоспу Михайло Коник чверть століття займається бджільництвом. Сам чоловік з Донеччини. Там мав пасіку, житло і бізнес. Та рашисти за один день знищили життя родини маріупольців. Проте на Хмельниччині Михайло продовжує улюблену справу – відродив пасіку Ярмолинецького держлісгоспу.

Михайло Коник зазначає: “Цьогоріч викачали уже 2 тони меду. Це рекорд. Ніхто не думав. Всі працівники казали: Ви що знову ідете качати мед? Всі дивувалися звідки меду стільки”.

У лісгоспі встановили понад пів сотні вуликів. У кожному – близько ста тисяч бджіл. Викачують мед на підприємстві вручну.

“90-120 оборотів ми робимо. В залежності від погоди, від меду. 120 оборотів – і рамка – чиста”, – розповідає пасічник Михайло.

Лісовий мед – лікувальний і дуже смачний, запевняють лісівники, Тож чимало цілющого нектару вже відправили нашим захисникам.

Микола Магаляс, лісничий Зіньківського лісництва Ярмолинецького держлісгоспу каже: “Це є найцінніший продукт, бо це все з лісу. Його ми передаєм на передову, відправляємо за кордон в подарунковому вигляді. Подається він на ринках, в лісовому інтернет –магазині”.

Хмельниччина – найбільший виробник меду в Україні. Тут понад 2 тисячі пасік, на яких утримується 105 тисяч бджолосімей.

Олег Омелянюк, керівник агропромислового комплексу Хмельницької обласної військової адміністрації каже:Меду менше не буде, тому що, в порівнянні зі статистикою минулих років, на Хмельниччині виробляють від 5 до 6 з половиною тисяч тонн меду в рік.

Для маріупольського пасічника Михайла Коника в Ярмолинецькому лісництві будують житло. А у бджоляра “серце крається” за долю пасік на сході країни: “Трави не було, бо висохло. Дощів не було, засуха. Соняшник не посіяний, поля всі заміновані”.

Після перемоги пан Михайло мріє повернутися на Донеччину – відроджувати свою справу.

Подробиці. Телеканал Інтер. Сюжет Марічки Золотої.