Захист лісів від шкідників і хвороб

На  ліси  впливає  низка  абіотичних, біотичних та  антропогенних  чинників,  під  дією  яких  зменшується  приріст  деревини, відбувається  часткова  або  повна  втрата  крон, всихання окремих дерев  і  насаджень.

На  сьогоднішній  день  продовжуються  процеси  всихання інтродукованих (створених за межами природного  ареалу)  ялинових  насаджень. Внаслідок  значного  підвищення  середньорічних  температур,  зменшення  кількості  опадів протягом  вегетаційного  періоду, створюються  сприятливі  передумови  для  розвитку  осередків  шкідників та  хвороб  лісу.

ClipBoard-1 ClipBoard-2

З  метою  оцінки  санітарного  стану,  виявлення  осередків  шкідників    та  хвороб   лісу   на   підприємствах   Хмельницького   ОУЛМГ  у 2018 році,   проведено    поточне  лісопатологічне   обстеження (в тому  числі,  за  участю спеціалістів ДСЛП «Вінницялісозахист»)  на  площі близько 46 тис.га.

Починаючи  з середини 2000-х років,  ми  протягом  багатьох  років  проводили хімічну обробку  дубових  насаджень, що пошкоджувались під  час  весняного  масового  льоту  імаго  хруща  травневого. Значне  розповсюдження  цього шкідника  було  зумовлене  наявною  кормовою  базою ідеальною для  розвитку  личинки хруща – значними  площами  нерозораних  земель сільськогосподарського  призначення. На  сьогодні на  Хмельниччині  майже  не  залишається  необроблених  сільгоспугіддь, та  й  холодні  весни  останніх  років  відчутно  стримують  розвиток цього  шкідника. Тому,  в  зв’язку  з  відсутністю  високого  рівня  загрози  об’їдання  хвоє- та  листогризучим шкідниками хімічні винищувальні заходи боротьби  із  застосуванням  аерозольної  установки  ГАРД  в  лісонасадженнях не проводяться.

Профілактичними біологічними заходами боротьби (розвіщування  штучних  гнізд  для   птахів – близько  5000 шт, розселено та огороджено 900 мурашників) охоплено  площу  3,2  тис. га.

Загальна  сума  коштів,  використаних  на  проведення  лісозахисних  заходів  у 2018 році, складає  718,6 тис. га.

Разом  з  тим,  якщо останніми  роками ми можемо констатувати  затухання  активних осередків  таких  листогризучих  шкідників  як  хрущ та дубовий  похідний  шовкопряд, а з хвоєгризучих -  звичайного та  рудого  соснових  пильщиків,  то   зараз перед  державними лісогосподарськими підприємствами нашої області  постала інша  загроза – стрімкий  розвиток  та  поширення  осередків  комплексу  короїдів – типографа, шестизубого короїда  та  вершинного короїда)  в  соснових  та  частково  ялинових  насадженнях, що  розташовані  переважно  у  північній  частині області – в Славутському, Ізяславському  та  Шепетівському  районах.

Уражені короїдами соснові ділянки видно неозброєним оком. Хвоя на деревах починає жовтіти і згодом стає бурого кольору, починаючи з верхівк

Шкідник,  майже  весь  цикл  розвитку  якого  проходить  під  корою у  верхівках  дерев, стрімко поширюється та уражує, ослаблені, внаслідок аномальної посушливості останніх років, соснові  насадження. Пошкоджені шкідниками верхівки сосни  стають  відкриті  для   проникнення  дереворуйнівних  грибів.

Якщо  перші  осередки  верхівкового  короїда  були  зафіксовані на  початку 2016 року,  то  вже  у  першому  кварталі 2017 року  площа  осередків перевищила  1000 га, до  кінця 2017 року сягнула 6000 га. а в 2018 році перевищила 8000 га.

Ефективних  засобів  боротьби  з  короїдами  на  сьогодні  не  існує.

Проблему посихання  соснових насаджень  уражених  короїдом сьогодні  мають сусідні  країни –  Італія. Швейцарія, Німеччина, Польща, Фінляндія – там теж є ця проблема, а у сусідніх з нашою, Житомирській, Рівненський  та  Волинських областях  площі  осередків  на  порядок  вищі, там лісівники мають справу  із  десятками  тисяч  гектарів  всохлих хвойних  насаджень.В Європі теж ідуть дискусії, як боротись з шкідниками не рубаючи лісу. Але як свідчить світова практика – зупинити шкідників можливо лише видаляючи ушкоджені дерева. Бо якщо ми цього не зробимо, то з кожним роком проблему будемо множити на два, а то й на три.

Часто доводиться чути, що лісівники дружать із короїдами, адже коли шкідник заселяє дерево, то лісівник його рубає. Так-от, коли йдеться про верхівкового короїда, то це не та ситуація. Він при заселенні дерева переносить спори грибів, які є збудниками синяви деревини. В результаті розростання цих грибів деревина набуває синього, сірого або навіть чорного забарвлення. Зрозуміло, що така деревина вже не годитиметься на добрий виріб чи дошку і ціна її суттєво знижується. От, власне, й основна проблема, пов’язана із цим шкідником, – заселені ним лісосіки розробляють невчасно і технічна якість деревини унаслідок цього стрімко погіршується.

Єдина можливість зберегти товарність деревини та запобігти  розповсюдженню шкідника – вчасне  виявлення  і оперативне  проведення  санітарних  рубок, та  спалювання  порубкових  залишків.

Окрім  природних чинників  що  сприяють розвитку  цих  шкідників, ми  маємо ще  й  негативний вплив фактору  недосконалого  законодавства, коли згідно на  дотримання Закону  про  тваринний  світ, лісогосподарські  підприємства змушені  дотримуватись   періоду  тиші, з 1 квітня  по 15 червня та  не проводити  у  цей час  санітарні  рубки.  Але  ж  така “тиша” саме  у  цей  час, дозволяє  розвинутись одній із трьох  річних  генерацій  вершинного  короїда, тобто  забезпечує геометричну прогресію  розвитку та  поширенню цього шкідника.

Польська стратегія протиборства із короїдом грунтується на боротьбі із першим поколінням шкідника, яке з’являється в травні або на початку червня. Наші екологи, які брали участь у розробці нових санітарних правил, чинних із 2016 р., ставлять собі в заслугу введення сезону тиші в лісах до 15 червня. Це – період розмноження тварин і в лісах заборонено як полювання, так і санітарні вирубування (при тому, що інші не заборонені). Отже, коли потрібно забирати з лісу заселену шкідниками деревину, лісівники не можуть вжити захисних заходів. Період тиші закінчується 15 червня, а масовий літ короїда – остання декада червня, тобто з 20 червня. Ту кількість заселених дерев, які ми маємо зараз, за тих 5 днів неможливо забрати. Є ще й другий момент – рік на рік не випадає. Короїд календаря не має, тому він буде виходити тоді, коли йому сприятимуть погодні умови. Наприклад, минулоріч, коли видався дуже теплий травень, він вийшов на початку червня. Коли молоде покоління з’явилося, то вже немає різниці, зрубають уражені дерева чи ні: ті короїди, які вже дозріли, знову паруються, і знову заселяють і атакують навколишні дерева.

У вересні минулого року під час спільного польсько-українського семінару у Раві-Руській щодо процесів всихання на одній із заселених верхівковим короїдом ділянок польські лісівники поставили запитання: чому ця сосна до цього часу не зрубана? Власне там прозвучала хороша фраза, яка окреслює відмінність боротьби із шкідниками у Польщі і в Україні: польські лісівники йдуть попереду короїда, а українські – позаду нього.

Досвід сусідів-білорусів також показує, що можна заготовляти деревину і мати здорові ліси. Білорусія потроху займає нішу України у торгівлі деревиною, оскільки експорт хвойних з України скорочується. На семінарі в Сарнах з’ясувалося, що білоруси тільки за перше півріччя 2017 р. заготовили 2,5 млн м3 деревини, при цьому насамперед забираючи пошкоджену деревину, щоб не дати їй цілком втратити технічну якість, і таким чином отримують з того ще й непоганий зиск. На початку серпня в Білорусі розширені повноваження лісгоспів для активізації боротьби із стовбуровими шкідниками, в тому числі щодо оперативного призначення санітарних рубок.

Щоб уникнути масового заселення сосен верхівковим короїдом, потрібно забрати дерево з лісу при його початковому заселенні шкідником. Верхівковий короїд є полігамним видом, тобто один самець і кілька самок, а їх може бути від двох до дванадцяти, при заселенні в дерево утворюють спільну сім’ю. Кожна самка після парування може відкладати яйця в стовбурі дерева, з яких з’являються личинки. Плодючість однієї самки коливається від 16 яєць у період згасання популяції і до 120 яєць у сприятливий період. А якщо таких самок кілька, то навіть якщо з не всіх відкладених яєць з’являться дорослі жуки, загальна кількість короїдів збільшиться у геометричній прогресії за сприятливих умов – спекотної погоди і в одновікових соснових деревостанах, які ослаблені вищою, ніж їм потрібно температурою, і низьким рівнем води. Власне те, що маємо зараз.

Другою проблемою – є  всихання  ясеневих насаджень  що  уражаються  кореневими  гнилями та  розташовані  переважно  в  центральній  частині  нашої  області – в ДП “Хмельницьке ЛМГ” та  ДП “Ярмолинецьке ЛГ”. Так  само, ефективних  засобів  боротьби  з  цією хворобою  на  сьогодні  не  існує. Така  сама  проблема  тількі  у  набагато  більших  масштабах  є і у наших сусідів : Норвегія, Швеція, Польща, Литва, Білорусь.

І  так  само як із лісонасадженнями що  всихають від шкодочинної дії короїдів, у  випадку  з кореневою гниллю ясенових насаджень, єдиною можливістю зберегти товарність деревини –  вчасне  виявлення пошкоджених, гинучих насаджень,  оперативне  проведення  санітарних  рубок,  вилучення  загиблих  та  пошкоджених хворобою  дерев.

Отож, в 2018 році загальна  площа  всихаючих насаджень, що потребували проведення заходів з поліпшення санітарного стану становила близько 14000 га.

В тому  числі:

Сосна, ялина (типограф, шестизубий та вершинний короїди, малий    та  великий  соснові  лубоїди ) – 8488 га,

ясен  (коренева гниль) – 1467 га.

Проведено  заходи  направлені  на  оздоровлення  лісів

на  загальній  площі  – 12510  га.

В тому  числі :

Суцільні санітарні рубки – 132 га.

Вибіркові санітарні рубки  –  8437 га.

Рубки  догляду  – 3941 га.  Лісовідновні  рубки – 15 га.

ClipBoard-4 ClipBoard-5

 

ClipBoard-6 ClipBoard-7

 

Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства впроваджує політику відкритості для громадськості.

З цією метою на сайті Хмельницького ОУЛМГ розміщена інформація про місце проведення рубок по державних лісогосподарських підприємствах.

Детальна інформація про проведення суцільних рубок головного користування та суцільних санітарних рубок розміщена нижче.

Інформація по проведенню рубок головного користування в 2016р.

Інформація по проведенню рубок головного користування в 2017 р..

Інформація по проведенню рубок головного користування в 2018 р..

Інформація по проведенню рубок головного користування в 2019 р..

 

Звіт про інвентаризацію лісових культур одно-, дво- та трирічного віку станом на 20.10.2018 року по Хмельницькому обласному управлінню лісового та мисливського господарства

 

Лісові культури одно-, дво- та трирічного віку, створені у порядку лісовідновлення, проінвентаризовано на загальній площі 3147 га, з них лісові культури 2018 року – на площі 859 га (фактична приживлюваність складає 91,34% при нормативній 90%), 2017 року – на площі 1148 га (фактична збереженість складає 91,04% при нормативній 90%), 2016 року – на площі 1140 га(досягнута збереженість 88,02% при нормативній 85%).

Нові ліси одно-, дво- та трирічного віку, що підлягають інвентаризації, відсутні.

Ф-17 ХОУЛМГ_01

 

 

Звіт про переведення у вкриті лісовою рослинністю землі і передачі в експлуатацію лісових культур та природного поновлення в лісовому фонді у 2018 році

 

Під час проведення атестації лісокультурних об’єктів переведено у вкриті лісовою рослинністю землі 662 га лісових культур при запланованих 575 га, 92 га захисних насаджень при запланованих 86 га та 400 га природних молодняків при завданні 372 га.

Ф-23 ХОУЛМГ_01Ф-23 (розподіл) ХОУЛМГ_01Ф-23 (розподіл) ХОУЛМГ_02Ф-25 ХОУЛМГ_01

 

Звіт про наявність лісових культур в 2018 році

 

Атестацію незімкнутих лісових культур проведено на площі 5954 га, з них атестовано по І класу якості лісові культури на площі 1049 га (17,6%), по ІІ класу – 4354 га (73,1%), по ІІІ класу – 551 га (9,3%). Неатестованих лісокультурних об’єктів та загиблих насаджень не виявлено. Частка лісових культур 1-го та 2-го класів якості складає 90,7% усіх атестованих лісових культур.

Ф-27 ХОУЛМГ_01

Звіт про наявність садивного матеріалу в розсадниках, шкілках і плантаціях станом на 20.10.2018 року

Упродовж 2018 року лісогосподарськими підприємствами облуправління вирощено в розсадниках, парниках та теплицях 5,39 млн. шт. стандартних сіянців та 162,7 тис. шт. стандартних укорінених живців, а у шкільних відділеннях лісових розсадників – 110,6 тис. шт. придатних для реалізації декоративних саджанців.

541 тис. шт. новорічних ялинок  вирощується на площі 191 га

Ф-14 ХОУЛМГ_01

Ф-15 ХОУЛМГ_01

МАЙЖЕ МІЛЬЙОН ГРИВЕНЬ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ НОВОРІЧНИХ ЯЛИНОК ОДЕРЖАЛИ ЛІСІВНИКИ ХМЕЛЬНИЧЧИНИ

На Хмельниччині, завдяки добре організованій рекламі, успішно пройшла ялинкова кампанія. Підвідомчі підприємства  обласного управління лісового та мисливського господарства реалізовували ялинки та сосни безпосередньо біля плантацій, у лісгоспах, на ярмарках і спеціально відведених місцях у обласному та районних центрах. При завданні 11200 реалізовано 13433 зелених деревця. Виторг склав 965 тисяч 214 гривень.

Абсолютним лідером став Ярмолинецький лісгосп, що продав 3477 ялинок. Славутський лісгосп реалізував 2306, Шепетівський – 1889, Летичівський – 1855 зелених деревець.

Виручені кошти підуть на розвиток лісового господарства.

   Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

Ялинки

Заходи з поліпшення санітарного стану

Згідно з п. 7 ч. 5 Санітарних правил в лісах України від 26 жовтня 2016 року №756, а саме: “Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, відповідний територіальний орган Держлісагентства протягом одного робочого дня після погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів інформує про це обласну, Київську та Севастопольську міські держадміністрації, а на території Автономної Республіки Крим – орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та забезпечує оприлюднення зазначеного переліку на своєму веб-сайті з метою інформування громадськості”, доводимо до вашого відома перелік заходів щодо поліпшення санітарного стану лісів по підпорядкованих підприємствах Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства, на територіях природно-заповідного фонду Хмельницької області та комунальних підприємств . Інформація щодо переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів розміщується відповідно після погодження.

Погоджені переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів за 2017 рік

ДП “Ізяславське ЛГ”

ДП “Кам’янець-Подільське ЛГ”

ДП “Летичівське ЛГ”

ДП “Староконстантинівське ЛГ”

ДП “Славутське ЛГ”

ДП “Новоушицьке ЛГ”

ДП “Хмельницьке ЛМГ”

ДП “Шепетівське ЛГ”

ДП “Ярмолинецьке ЛГ”

ДП ХОСЛАП “Хмельницькоблагроліс”

Інші лісокористувачі

Пропозизії щодо проведення суцільних санітарних рубок за 2017 рік.

ДП “Ізяславське ЛГ”

ДП “Славутське ЛГ”

ДП “Шепетівське ЛГ”

ХОСЛАП

Інші лісокористувачі

Погоджені переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів за 2018 рік

ДП “Ізяславське ЛГ”

ДП “Летичівське ЛГ”

ДП “Ярмолинецьке ЛГ”

ДП “Шепетівське ЛГ”

ДП “Хмельницьке ЛМГ”

ДП “Новоушицьке ЛГ”

ДП “Староконстянтинівське ЛГ”

ДП “Славутське ЛГ”

ДП “Проскурівське ЛГ”

Інші-лісокористувачі 1

Інші-лісокористувачі 2

Пропозизії щодо проведення суцільних санітарних рубок за 2018 рік.

ДП “Ізяславське ЛГ”

ДП “Славутське ЛГ”

Інші-лісокористувачі

Погоджені переліки заходів з поліпшення санітарного стану лісів за 2019 рік

ДП “Староконстянтинівське ЛГ”

ДП “Славутське ЛГ”

ДП “Летичівське ЛГ”

ДП “Ізяславське ЛГ”

ЛГ “Шепетівське ЛГ”

ДП “Хмельницьке ЛМГ”

Інші-лісокористувачі

Пропозизії щодо проведення суцільних санітарних рубок за 2019 рік.

ДП “Славутське ЛГ”

ДП “Ізяславське ЛГ”

ДП “Шепетівське ЛГ”

Інші-лісокористувачі