Відбулася технічна лісовпорядна нарада

Сьогодні, 3 липня, відбулася технічна лісовпорядна нарада для підприємств Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства й окремих інших користувачів. У її роботі взяли участь начальник Хмельницького ОУЛМГ П.С. Пешко, головний інженер комплексної експедиції «Укрліспроект» А.Г. Тимошенко, заступник начальника департаменту екології Хмельницької облдержадміністрації Р.А. Якубаш.

Відкриваючи нараду, П.С. Пешко наголосив, що потрібно звернути увагу на якість створених насаджень, запровадження інтенсивних методів вирощування. У віці стиглості такі насадження мають бути високопродуктивні.

У її ході фахівці відзначили, що ведення лісового господарства на підприємствах області здійснювалося згідно з проектами попереднього лісовпорядкування. Це забезпечило безперервне й раціональне використання лісових ресурсів. Достатня увага приділялася охороні й захисту лісу, належному санітарному стану насаджень, своєчасному проведенню рубок догляду.

Учасники зібрання відзначали, що відбуваються певні зміни в показниках лісового фонду, доповіли про причини змін, які відбулися за минулий період. Наголошувалося на необхідності корегування обсягів рубок головного користування, заходів з поліпшення якісного складу й оздоровлення лісів, протипожежного впорядкування та захисту від шкідників і хвороб.

Під час засідання озвучено низку пропозицій, що будуть враховані при проведенні лісовпорядкування та оформленні лісотаксаційних матеріалів.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

IMG_0027 IMG_0046 IMG_0043

Вчилися в Туреччині боротися з лісовими пожежами

Відбувся п’ятиденний навчальний візит представників Держлісагентства до турецького міста Анталія. Від ДП «Ізяславський лісгосп» делегували головного лісничого В.П. Зайчука. Метою заходу було вивчення досвіду запобігання лісовим пожежам та боротьби з ними.

Варто зазначити, головне управління лісового господарства Туреччини має три основні стратегії боротьби з лісовими пожежами – запобігання, гасіння та реабілітація. Лісова галузь достатньо фінансується державою. На озброєнні лісівників – сучасні техніка та обладнання. А для гасіння пожеж використовують авіацію.

Для підготовки спеціалістів з боротьби із лісовими пожежами в Анталії створено Міжнародний лісогосподарський навчальний центр (UOEMM) з метою проведення тренінгів.

Основними питаннями навчальної програми візиту були:

– лісові пожежі та їх характеристики;

– командна робота під час гасінні великих лісових пожеж;

– техніка попередження великих пожеж та методи, що застосовуються при пожежогасінні;

– комп’ютерне навчання гасіння лісових пожеж.

Під час візиту отримано інформацію про боротьбу з лісовими пожежами в Туреччині, проведено моделювання лісових пожеж, відпрацьовано спільні тактичні та стратегічні дії з ліквідації лісових пожеж.

Прес-служба Ізяславського лісгоспу.

5 4 3 2 1 6

 

ЗМІ ПРО НАС

   У центральній обласній газеті «Подільські вісті» 27 червня 2019 року вийшло інтерв’ю директора Національного природного парку «Мале Полісся» Андрія Сасюка “Бережемо красу й багатство природи” про природоохоронну та наукову діяльність колективу установи за п”ять років діяльності.

Пропонуємо вашій увазі повну версію інтерв”ю “Бережемо красу й багатство природи”.

 

 

Андрій САСЮК:

                Бережемо красу й багатство природи

Sasyuk

Національний природний парк «Мале Полісся» розташований на території Ізяславського та Славутського районів на площі майже 8763 гектари.  Тут представлені лісова, лучна, болотна, а також водна і прибережно-водна рослинність. Лісова рослинність займає  основну частину території. Переважають сосняки, невеликі площі вкривають дубово-соснові та грабово-дубові ліси.

Флора  парку –  багата й різноманітна. Тут   виявлено 782 види вищих рослин. Однак їх може бути й більше, бо    вивчення території триває. У Червону книгу України занесено 23 види рослин, 56 видів тварин та 3 види грибів, що є на території «Малого Полісся». Також у цій місцині знайшли притулок чимало видів рослин і тварин, які потребують охорони на  міжнародному  рівні.

Парк створено з метою збереження, відтворення й раціонального використання ландшафтів Малого Полісся  з типовими та унікальними природними комплексами.

Про діяльність НПП «Мале Полісся» ведемо розмову з його директором Андрієм САСЮКОМ.

 

–  Андрію Володимировичу, Парк діє лише п’ять років. Що вдалося зробити за цей час?

–   Випустили друком три томи Літопису природи. Це велика й копітка праця, в якій  проаналізовано роботу Парку, підбито підсумки науково-технічної діяльності та екологічної освітньо-виховної роботи.

Весь цей час наші працівники здійснюють моніторинг та дослідження рослинного й тваринного світу з метою інвентаризації флори й фауни. Знаходимо нові види рослин і тварин, що потребують охорони. Усі місця поширення рідкісних видів флори й фауни фіксуються точками GPS та наносяться на карту.

Протягом останніх років  закладено десятки постійних ботанічних та лісівничих пробних площ для дослідження природного розвитку екосистем та спостереження за змінами, що відбуваються у навколишньому середовищі, екосистемах, популяціях звичайних та рідкісних видів флори. На пробні площі  оформлено паспорти, зроблено геоботанічні описи.

Співробітники НПП «Мале Полісся» спільно із спеціалістами еколого-хімічної лабораторії відділу охорони навколишнього середовища Хмельницької АЕС та науковцями Інституту гідробіології НАН України систематично здійснюють відбір проб води із озера Святого, річки Гнилий Ріг для визначення фітопланктону, дослідження хімічного складу, якості й  прозорості  води.

У 2017 році команда НПП «Мале Полісся» взяла участь у третьому конкурсі мікрогрантів ГО «Інститут солідарності громад Романа Мацоли» й перемогла, отримавши кошти на реалізацію свого проекту «Екологічна стежка на території заказника місцевого значення «Голубе озеро».  Невдовзі в рамках реалізації проекту відбулося святкове відкриття екологічної стежки «Перлина Славутчини».

– Які пріоритетні напрямки  діяльності зараз?

–   Для нас  дуже важливо одержати дозвіл  Кабінету Міністрів України на розроблення проекту землеустрою щодо відведення 2764 гектарів ділянок  земель державної власності, які вилучаються у ДП «Ізяславське лісове господарство» з подальшим наданням їх у постійне користування  НПП «Мале Полісся». Проводимо повну інвентаризацію різноманіття видів флори і фау- ни та їх ареалів поширення, рослинних угруповань.

Розробляємо природоохоронні заходи для збереження рідкісних видів флори та фау- ни, що занесені до Червоної книги України, регіональних червоних списків, додатків міжнародних конвенцій, Європейського червоного списку видів тварин і рослин, що перебувають під загрозою зникнення в світовому масштабі. Проводимо  заняття та еколого-освітні заходи в навчальних закладах регіону. Прокладаємо нові екологічні стежки і туристичні маршрути й проводимо екскурсії чарівними куточками Парку.

–  Територія «Малого Полісся» поділена на кілька зон.  Науково-дослідницька робота, напевно, зосереджена на найцінніших ділянках?

–  Пріоритетне і визначальне значення у функціональному зонуванні має заповідна зона, яка виділялася передовсім. Особлива увага зверталася на збереження корінних і найбільш збережених природних комплексів, що представляють різні види ландшафтів, особливо зі старовіковими лісами, водно-болотними угіддями,  а також ділянки з поширенням видів рослин і тварин, типів природних середовищ, що нині під загрозою зникнення в Європі й у світовому масштабі.

Заповідну зону виділено з метою довгострокового збереження екосистем у режимі якнайменшого втручання в природні процеси.

– Озеро Святе –  перлина краю. Знаю, що воно почало міліти. Яка ситуація зараз?

–  Комплексну пам’ятку природи загальнодержавного значення «Озеро Святе» справедливо називають перлиною Малого Полісся, адже вражає своєю мальовничістю та  є осередком збереження фіторізноманіття регіону, має науково-пізнавальну, естетичну й рекреаційну цінність. Проте, на жаль, останніми роками спостерігається зниження рівня води в озері. Дослідження, які періодично проводять науковці з Інституту гідробіології НАН України, свідчать, що в озері проходять процеси евтрофікації  (збагачення води біогенними елементами, що супроводжуються знищенням продуктивності водойми). Це може бути наслідком природного старіння водойми. Процес повільного заболочення озера частково  пояснюється кліматичними змінами.

– Розкажіть про інші унікальні куточки.

–  Це гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Теребіжі» –  природний комплекс з чотирьох уже зарослих озер. Тут зростають види з Переліку рослин, які потребують охорони у Хмельницькій області – образки болотні, пухівка піхвова, комахоїдна рослина – росичка круглолиста. Та найбільшу наукову цінність заказника становить червонокнижна рослина – осока богемська. Це єдине існуюче місцезростання цього виду не тільки у Хмельницькій області, але й на рівнинній частині України.

Важливе значення має гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Михельський», де охороняється унікальне для України і Хмельницької області торфове болото округлої форми з куртинами деревних порід. Воно виникло шляхом заростання карстового озера. Такі болота характерні для північних регіонів, насамперед, для північної тайгової зони і прибалтійських країн. Вони дуже рідко трапляються в Україні – лише подекуди на Поліссі та в Карпатах.

У межах гідрологічного заказника місцевого значення «Голубе озеро» охороняється мальовниче лісове озеро з прозорою водою і привабливими краєвидами. Це місце гніздування та зупинки під час перельотів водно-болотних птахів. Заказник підтримує гідрологічний режим в регіоні, має важливе орнітологічне, естетичне та рекреаційне значення.

– У складі колективу є і науковці, і лісівники. Як вони поєднують свою діяльність?

–  Однією з рушійних сил становлення та розвитку Парку, звичайно, є плідна співпраця співробітників наукового відділу та лісівників парку, яка дає позитивні результати у всіх напрямках діяльності: природоохоронній, еколого-освітній, а також науково-дослідній роботі.

–  Візитівкою «Малого Полісся» стала екологічна стежка «Перлина Славутчини»…

–  Безперечно. Вона починається на околиці села Стригани Славутського району і пролягає  вздовж лівого берега найбільшого озера з каскаду славнозвісних Голубих озер. На кільцевому маршруті протяжністю 3,8 кілометра облаштовано одинадцять оглядових зупинок, кожна з яких обладнана інформаційними стендами, ботанічними табличками, вказівниками та місцями відпочинку.

Саме тут екскурсанти мають змогу ближче познайомитись із унікальністю флори, фауни та ландшафтного різноманіття  території.  Також беремося за розвиток велосипедного туризму. Працівники Парку вже розробили три перспективні веломаршрути, які плануємо відкрити найближчим часом.

–  Ви ведете значну еколого-просвітницьку діяльність у зоні відповідальності Парку, зокрема –  серед учнівської молоді. За якими напрямками працюєте?

– Одне з пріоритетних завдань НПП «Мале Полісся» –  формувати сучасні уявленння про роль природно-заповідних територій у збереженні  біорізноманіття. Організовуємо тематичні еколого-виховні заходи, приурочені до екологічних дат,  інформаційно-пізнавальні заняття, які дають змогу активно вести екологічну пропаганду. Спільно із учнями та вчителями навчальних закладів регіону  проводимо науково-дослідну роботу.

Важливе місце в системі еколого-просвітницької виховної роботи  займають природоохоронні акції та конкурси. Так, щороку навчальні заклади й учнівська молодь  активно долучаються до таких конкурсних заходів, як «Первоцвіти під охороною», «Людина і ліс», «Природа Малого Полісся очима дітей». Вже традиційно проводиться конкурс «Замість ялинки – зимовий букет». Всіх учасників конкурсів завжди відзначають подяками, а переможців – почесними грамотами та заохочувальними подарунками. Крім того, підростаюче покоління регіону із задоволенням бере участь у щорічних природоохоронних акціях «За чисте довкілля», «Допоможемо птахам взимку», «Година Землі», «Посади дерево миру» й інші. Загалом, за період діяльності Парку до природоохоронних та еколого-освітніх заходів було залучено майже 5000 учасників.

–  НПП «Мале Полісся», що підпорядковується обласному управлінню лісового та мисливського господарства, тісно співпрацює з лісогосподарськими підприємствами…

–  Передусім зазначу, керівництво управління постійно допомагає нам вирішувати проблемні питання. А в підвищенні туристичної привабливості та розвитку рекреації в регіоні нам  усіляко сприяють Шепетівський, Ізяславський та Славутський лісгоспи. З їх допомогою продовжуємо облаштовувати зони відпочинку. Задля комфорту відпочивальників встановлюємо альтанки, столи і лавки, роздягальні,  облаштовуємо спеціальні місця для збору побутових відходів. Хотілося б, щоб гості лісу дбайливіше ставилися до зробленого для них. А ми спільно з лісівниками й далі дбатимемо про зручності для відпочинку.

Інтерв’ю вів

Віктор КРИВОШИЯ.