Начальник Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства Петро Пешко дав інтерв’ю обласній газеті “Подільські вісті”

У Хмельницькій обласній газеті «Подільські вісті» за 12 вересня 2019 року надруковано матеріал « Петро Пешко: Створюємо золотий запас держави». Пропонуємо його читачам нашого сайту.
 
 

Петро ПЕШКО: «Створюємо золотий запас держави»

Лісове господарство на теренах Хмельниччини розвивається динамічно, поступально. Від дідівських методів, де домінувала ручна праця на посадці, догляді за лісом, вартові зелених шат переходять на сучасні інтенсивні технології вирощування лісу.
Напередодні професійного свята лісівників ми зустрілися із знаним новатором галузі, начальником обласного управління лісового та мисливського господарства Петром Пешком і попросили його розповісти про діяльність підвідомчих підприємств, поділитися думками й планами на перспективу.

– Петре Степановичу, минуло два роки, як ви очолюєте управління. Звичайно, строк короткий для глобальних змін, тим більше в лісовому господарстві, де треба століття чекати поки дозріє й дасть свої плоди ліс.
– Аксіома життя – ліс садять та доглядають кілька поколінь і лише наступні пожинають плоди їхньої невтомної праці. І щоб ті плоди були добірними, щедрими, треба трудитися десятиліттями. А майбутній високопродуктивний ліс передусім залежить від насіння. Отож реформу почали саме з розвитку цього напрямку.
Ми першими в Україні відкрили потужний центр вирощування сіянців із закритою кореневою системою на базі Славутського лісгоспу. Тут переважно займаються хвойними породами, що є домінуючими в північній частині області. Сіянці вирощують не тільки для власних потреб, а й для реалізації сусіднім лісгоспам.
Такий же центр завершуємо будувати в Хмельницькому лісомисливському господарстві, де головним напрямком стане вирощування сіянців твердолистяних порід із закритою кореневою системою.
Нова технологія дає надзвичайно високу приживлюваність і швидкий ріст рослин. До того ж, садити можна протягом всього вегетативного періоду, а не лише ранньої весни чи в короткий осінній період, як було до цього. Закрита коренева система забезпечує високу енергію росту рослині, яку висаджують з начиненим добривами й іншими поживними речовинами брикетиком землі,. Також створюємо умови для повної механізації робіт від передпосівної підготовки до викопування сіянців. Отже, меч Колесова, яким садили вручну, тепер відправиться в музей.
– Очевидно, посадка й догляди стануть дешевшими?
– Звичайно. Виграш – подвійний: економимо час і кошти. На доглядах запровадили німецькі технології. Це і обрізання гілок у молодих дубах на висоту до трьох метрів. Це й інтенсивні рубки догляду, коли з площі забирається усе малоцінне, а залишаються лише високопродуктивні дерева. Зазначені операції дадуть деревам високу енергію росту, а значить і гарні прирости. Таким чином створюватимемо золотий запас держави.
– Які ще новинки впроваджуєте?
– Сьогодні через кліматичні зміни, що призвели до різкого пониження грунтових вод, нам, як і усій Європі, допікає проблема всихання сосни, ясена. Щоб розв’язати її, створюємо змішані насадження зі швидкорослих, високопродуктивних порід шляхом введення модрини європейської, дугласії, сосни жорсткої, береки та інших, котрі краще переносять зміни клімату й стійкіші до коливання грунтових вод.
У багатьох лісгоспах почали вирощувати на експериментальних ділянках швидкорослу павловнію, деревина якої легка, а тому її охоче використовують на будівництві житла, виготовленні меблів.
Варто сказати, що ми ретельно готуємося до створення енергетичних плантацій з верби, лози, тополі для виготовлення тріски паливної. До речі, багато наших підприємств вже зараз заготовляють її у великих обсягах з порубкових рештків безпосередньо на лісозаготівельних ділянках. Амбітне завдання – повністю забезпечити потреби області в дешевих енергоносіях.

  • Необізнані іноді звинувачують лісівників у надмірному рубанні, у повільному збільшенні лісистості Хмельниччини, яка за науково обгрунтованими розрахунками має зрости майже на 85 тисяч гектарів. Це — стратегічне завдання, якщо врахувати, що в області є менше 285 тисяч гектарів насаджень.
    — Передусім скажу ось що: є ліси експлуатаційні й з особливим режимом користування, тобто ті, що виконують природоохоронні функції. Суцільні рубки здійснюються лише в експлуатаційних. Тут вони регламентовані законодавством і не перевищують розрахункову лісосіку, а, значить, ніхто не вибирає більше, ніж дозволено. Про це свідчать факти. Так, за десятиріччя підприємства управління відтворили майже 13 тисяч гектарів лісів, а суцільні зруби склали менше 12 тисяч гектарів. Характерно, що на зрубаній лісосіці прагнемо посадити новий ліс того ж року. За останні п’ять років площі стиглих і перестиглих лісів збільшилися на 3,5 тисячі гектарів і становлять 26 тисяч гектарів. Тут накопичено 8 мільйонів кубометрів деревини. Середній вік подільського лісу в держлісфонді — понад 60 років. Це ще одне свідчення ощадливого господарювання.
    Щодо збільшення лісистості, то проблема не в нашій неспроможності. Лісівники краю щороку готові засадити до двох тисяч гектарів площ. Справа в тому, що Хмельниччина належить до регіонів з розвиненим сільським господарством і багатими родючими землями, то знайти в районах нові ділянки для розширеного лісорозведення проблематично. Разом з тим, обласне управління лісового та мисливського господарства ініціювало проведення консервації земель під заліснення, які в подальшому будуть передаватися державним підприємствам для лісорозведення.
     — Підвідомчі підприємства управління займаються не тільки вирощуванням лісу, а й переробкою низькосортної деревини, яка не користується великим попитом на ринку.
    — Скажу відверто, до мого приходу на нинішню посаду переробка деревини була, як мовиться, на задвірках. Причини різні. Передусім поставки лісу–кругляка, особливо за кордон, приносили достатньо коштів і можна було спочивати на лаврах. Модернізацією цехів переробки деревини, які працювали на допотопному обладнанні, м’яко кажучи, займалися мало. Хіба що один Ізяславський лісгосп приділяв цьому увагу.
    Ми розробили стратегічну програму переробки деревини. Реконструювали цехи в Летичівському, Старокостянтинівському й Шепетівському лісгоспах. Капітально відремонтували діючі лісопильні пилорами, придбали дві сучасні стрічкопильні пилорами, інше обладнання. Зараз обладнуємо на підприємствах сушильне господарство. За короткий час випуск продукції зріс на 45 відсотків. Цього, звичайно, недостатньо. Будемо нарощувати обсяги переробки в рази. А в недалекій перспективі — поетапна доукомплектація цехів високоточним обладнанням для переробки цінних порід деревини й виготовлення товарів з високою доданою вартістю Встановимо лінію з виготовлення пелет, брикетів.
     — Як кажуть,  нове — це давно забуте старе. Раніше лісгоспи заготовляли березовий сік, гриби, різноманітні товари народного споживання…
    — Побічне лісокористування зараз знову відроджуємо. Лісгоспи закладають нові сади, ягідні плантації, завели пасіки, заготовляють гриби, лікарські рослини, створюють підсобні господарства. Особливо великий досвід тут нагромадив Ярмолинецький лісгосп.
    На цьому не зупиняємося. Ведеться підготовка до створення центрів з вирощування декоративних рослин і новорічних ялинок для продажу їх населенню й на експорт. На часі й будівництво цеху з переробки продукції побічного користування. Є й інші цікаві задумки.
     — Останні роки лісгоспи багато роблять для створення мережі сучасних зон відпочинку в мальовничих лісових куточках уздовж автотрас.
    — Наблизити ліс до людей, де б вони гарно відпочили, — для нас це не лозунг, красиві слова, а повсякденна робота. На рекреацію виділяємо чималі кошти, обладнуємо пункти для сімейного й колективного відпочинку. Щороку мережа відпочинку розширюється на кілька об’єктів. Так буде й надалі.
     — Петре Степановичу, а якими успіхами лісівники зустрічають своє професійне свято?
    — За вісім місяців реалізовано продукції на 491,8 мільйона гривень. До зведеного бюджету спрямовано 167,8 мільйона гривень. Крім того, Єдиного внеску сплачено 48 мільйонів гривень.
     — Цифри свідчать, що лісівники краю багато роблять для розквіту рідної держави…
    — Своє покликання — ростити ліс для майбутніх поколінь — працівники наших підприємств виправдовують самовідданою працею, яка, до речі, достойно винагороджується: середня зарплата по управлінню за вісім місяців становить майже 17 тисяч гривень. Це найвищий показник у лісовій галузі України.
    Користуючись нагодою, вітаю дружну лісівничу родину Хмельниччини з професійним святом, бажаю кожному добробуту, процвітання, миру!

Інтерв’ю взяв Віктор КРИВОШИЯ.

Ліс очима школярів

 

ДП “Новоушицьке лісове господарство” постійно приділяє увагу освітньо-просвітницькій роботі серед учнівської молоді. Вартові зелених шат зустрічаються з школярами, розповідають їм про корисність лісу, залучають до посадки лісу та догляду за ним. А нещодавно лісівники та освітяни організували конкурс малюнків на лісову тематику.

Приємно відзначити, що учні досить активно взяли участь у конкурсі – було надіслано на підприємство понад 50 робіт. Переможцем став учень 5 класу Струзької ЗОШ I-III ст. Володимир Греков. Друге місце зайняла робота Тетяни Зайковської, учениці 8 класу Куражинської ЗОШ I-II ст., гімназія, а третє – Ярослав Пітик – учень 6 класу Зеленокуриловецької ЗОШ I-III ст. Вони отримали грамоти та цінні подарунки.

Цікаві тематичні лекції учням шкільних лісництв прочитали лісничий Новоушицького лісництва В. І. Самсонюк та лісничий Зеленокуриловецького лісництва А. О. Сухар. Особливу увагу було звернено нароль та значення лісових насаджень у житті кожної людини, на природоохоронні властивості лісів, особливості їх посадки та вирощування і роль у цьому процесі лісівників.

 

 

Прес-служба ДП “Новоушицьке лісове господарство”.

яяя уууу