Використання резервів – шлях до нарощення виробництва

Як ми вже повідомляли, 7 листопада відбулася колегія Хмельницького обласного управління лісового та мисливського господарства. Вів засідання начальник управління Петро Пешко.

З доповіддю про підсумки господарсько-фінансової діяльності за дев’ять місяців поточного року виступив заступник начальника управління Олександр Семенець.Він заначив, що за звітний період реалізовано продукції на 550 млн. грн. В основному її відправляли на внутрішній ринок, питома вага експорту склала 4,9 відсотка. За темпами росту реалізації серед ресурсних областей ми п’яті по Держліагентству.

За звітний період усі підприємства спрацювали без збитків. Чистий прибуток склав 15 мільйонів 379 тис. грн. і збільшився на 809 тис. грн.

На ведення усього комплексу лісогосподарських робіт підприємства управління використали майже 204 млн. грн., з них лише 2,5 млн. грн. – з Державного бюджету.

Середньомісячна заробітна плата штатного працівника склала 16493 грн. і є найбільшою в лісовій галузі. Це стало можливим завдяки високій продуктивності праці. Так, реалізація продукції на одного штатного працівника по управлінню становить 335 тис. грн. Хмельницьке ОУЛМГ з цього показника на третьому місці в системі Держлісагентства.

За три квартали на капітальні інвестиції використано 15050 тис. грн. До бюджетів усіх рівнів внесено майже 183 млн.грн. – на 5 млн. грн. більше відповідного періоду минулого року.Єдиного соціального внеску сплачено 54 млн. грн.

Виступаючий детально проаналізував дебіторську та кредиторську заборгованість підприємств.

Обговорення роботи підприємств проходило досить скрупульозно, в критичному дусі. Тон предметній розмові задав начальник управління П.С. Пешко. Він вказав на резерви й шляхи зменшення затрат виробництва, одним з яких є механізація процесів у лісовирощуванні. Відначивши, що на наших підприємствах середня зарплата досить достойна, Петро Степанович разом з тим поставив вимогу підвищити зарплату спеціалістам робітичних професій.

Заступник начальника управління Юрій Безноско зосередив увагу на переробці деревини й побічному користуванні. І хоч тут сталися помітні зрушення – на третину збільшився випуск продукції переробки з деревини, втричі зросло виробництво тріски паливної, вдвічі нарощено випуск продукції з дарів лісу – ще далеко не всі резерви використано. Необхідно підвищити продуктивність праці в цехах переробки, до кінця року ввести сушильні камери в Старокостянтинівському і Летичівському лісгоспах.

Перший заступник начальника управління Павло Золотий детально зупинився на рубках формування, змінах у законодавстві щодо лісової галузі.

Заступник начальника управління Володимир Колесник говорив про необхідність приділення більшої уваги на підприємствах охороні праці й безпеці на навантажувально-розвантажувальних роботах.

На колегії детально обговорено роботу сайтів та інтернет-магазинів підвідомчих підприємств. Виступили заступник начальника управління Юрій Безноско й головні інженери лісгоспів. Поставлено вимогу, щоб сайт був не тільки джерелом інформування про життя підприємства, а й став разом з інтернет-магазинами важливим інструментом в донесенні необхідної інформації до потенційного покупця продукції. Треба розміщувати на сторінках інтернет-магазинів перелік всієї продукції, що випускають підприємства. Їхні послуги повинні бути розраховані, як для великих, так і для малих підприємств, для індивідуальних споживачів. Тому форма і зміст мають бути зрозумілими для всіх. Отож важливо, щоб користуватися послугами інтернет-магазину можна було б, незважаючи на місце проживання – чи то в місті, чи в селі. Новий формат інтернет-магазину передбачає надання послуг із доставкою продукції в двір споживача.

Розмова була гостра. Перед головними інженерами, які ще недостатньо приділяють увагу роботі сайтів й інтернет-магазинів, поставлено вимогу негайно поправити справу, адже їхня роль у реалізації усієї продукції має бути провідною.

На колегії розглянуто низку інших питань діяльності підприємств.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ.

IMG_0015 IMG_0016

Прийнятий Парламентом Закон щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону відповідає науковим обґрунтуванням

У соціальних мережах триває дискусія щодо доцільності внесення окремих змін до законодавства України стосовно заготівлі та вивезення деревини в гірських лісах Карпатського регіону.

Приводом такої дискусії став прийнятий нещодавно Верховною Радою України Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо введення заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (реєстр. № 0873).

Зокрема, користувачі соціальних мереж обговорюють зміни, в яких йдеться про те, що заготівля та вивезення деревини в гірських лісах Карпатського регіону проводитиметься переважно з використанням природозберігаючих систем машин і механізмів та гужового транспорту, що забезпечуватимуть допустимий вплив на довкілля, а також із збереженням наявних вузькоколійних лісовозних залізниць та оптимізацією мережі лісових автодоріг.

Науковці з Українського науково-дослідного інституту гірського лісівництва (УкрНДІгірліс) надали свої роз’яснення щодо цих змін.

Отже, наразі, в діючому законодавстві (ст. 9 Закону України «Про мораторій  на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону») передбачається використання «…тільки колісних і гужових засобів, повітряно-трелювальних установок…». Ця норма не враховує можливості та доцільність застосування інших сучасних машин і механізмів для первинного транспортування деревини, якими забезпечуються природозберігаючі технології лісозаготівлі в гірських лісах.

Науковцями УкрНДІгірліс протягом останніх років проведено дослідження, які включали:

- вивчення застосовуваних систем лісових машин і технологічних процесів лісозаготівлі в європейських лісах;

- встановлення реальних природно-виробничих умов діяльності лісових підприємств і можливостей їх оснащення новою технікою;

- аналіз вимог чинного законодавства стосовно застосування оцінки впливу на довкілля при проведенні лісосічних робіт;

- лісівничо-екологічну оцінку впливу трелювання деревини з гірських схилів на лісове середовище.

Найбільш повна інформація про особливості тракторного трелювання подані в науковому звіті  «Проведення  досліджень з порівняльної оцінки впливу на лісове середовище гусеничних та колісних трелювальних тракторів» (№ держреєстрації 0103U007119).

За результатами досліджень, зокрема, встановлено:

- відсутня принципова різниця лісівничо-екологічних показників (пошкодження ґрунту і підросту) при застосуванні колісних чи гусеничних тракторів на гірській лісозаготівлі;

- основний обсяг ґрунтової ерозії (орієнтовно 70-80%) складає переміщення грунту під час попереднього влаштування волоків. Це притаманне обом видам розглядуваної техніки;

- на сучасному етапі розвитку техніки для лісозаготівлі, використання систем машин, які в тій чи іншій мірі використовують принцип гусеничного рушія, є основним методом вирішення проблеми транспортування вантажів у важко прохідній місцевості;

- технологічні процеси лісозаготівель повинні базуватися на оптимальному поєднанні різних типів спеціальної лісової техніки, в залежності від конкретних природно-виробничих умов, з обов’язковим попереднім облаштуванням розгалуженої мережі автомобільних доріг в лісах.

Враховуючи вищенаведене і з метою підвищення рівня екологізації лісозаготівлі в Українських Карпатах, на думку науковців, є доцільним і обґрунтованим викладення вищезгаданої статті чинного Закону України «Про мораторій …» в редакції, яка дозволяє здійснювати заготівлю та вивезення деревини в гірських лісах Карпатського регіону переважно з використанням природозберігаючих систем машин і механізмів та гужового транспорту, що забезпечують допустимий вплив на довкілля.

Таке рішення враховує необхідність поетапного і системного підходу до вирішення проблеми екологізації гірської лісозаготівлі в нашій державі. Застосування вимог цієї статті дозволить, поряд із забезпеченням стабільної діяльності  лісогосподарських і лісопромислових підприємств Карпатського регіону та збереження робочих місць для місцевого населення, створити належну лісотранспортну інфраструктуру в лісових масивах, як основи не тільки сталого  лісового господарства, а й природокористування в цілому на принципах сталого розвитку.

Зазначимо, наразі прийнятий Парламентом Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо введення заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (реєстр. № 0873) направлено на підпис Президента України. Детальніше про прийнятий Закон можна прочитати ТУТ.

Прес-служба Держлісагентства

Народні депутати України, громадськість та представники деревообробників обговорили питання ринку деревини та реформування лісової галузі

6 листопада за ініціативи народних депутатів України та організаційної підтримки Товариства лісівників України на базі на кафедри ботаніки дендрології та лісової селекції Національного університету біоресурсів та природокористування відбулася робоча нарада з питань регулювання ринку деревини. Йшлося і про майбутнє реформування лісового господарства.

У нараді брали участь народні депутати  України,  науковці,  представники Державного агентства лісових ресурсів України, деревообробники. Питання: як реформуватиметься лісове господарство, які зміни чекають на лісогосподарські підприємства, чи залишаться лісгоспи юридичними особами, безперечно хвилюють всіх. А  думки  депутатів щодо реформування лісового господарства, звичайно, цікавили всіх.  Дискусія була жвавою.

Було створено робочу групу, для роботи над єдиним законопроектом про ринок деревини, який відповідав би вимогам сьогодення, задовольняв би побажання і лісівників і деревообробників.

Голова Товариства лісівників України  Юрій Марчук запропонував прописати к законопроекті, що ліси мають бути державними: «У законі про концесію, у прикінцевих положеннях,  прописано що ліси України – державні лісогосподарські підприємства не підлягають приватизації. Тому  пропоную це прописати у законопроекті про ринок деревини. Я пропоную, враховуючи найболючіші питання, вийти на проект закону, який пов’язаний з ринком деревини і додати туди  питання приватизації підприємств, питання електронного обліку, саму організацію ринку і насичення ринку деревиною, щоб в результаті  вийти на питання зняття мораторію».

Депутат ВР України  Андрій Мотовиловець запропонував розробити єдиний законопроект про ринок деревини, який відповідав би вимогам часу.  На запитання кому  має належати ліс, відповідь: «Ліс має залишатися державним. Ми хочемо забезпечити національних виробників сировиною, в Україні ми повинні виробляти кінцевий продукт. У мене є питання, як ми,  маючи обіг лісу у 17 млрд грн продовжуємо просити гроші у міністерства фінансів. Якщо лісогосподарська галузь заробляє ці кошти, то вона повинна сплачувати податки – податок на прибуток,  податок з найманих працівників. Є чіткий розподіл, які податки мають залишатися у місцевому бюджеті, а які йти в центральний бюджет, а не чекати фінансування.  Збиткові підприємства Сходу і Півдня потрібно об’єднувати з прибутковими.  Нам потрібно знімати мораторій на експорт лісу, залучати інвесторів, щоб вони вкладали кошти у розвиток підприємств і ми могли створювати нові ліси».

Директор Навчально-наукового інституту лісового і садово-паркового господарства НУБіП України, проф. Петро Лакида: «Все нове – це давно забуте старе. У тій ситуації, яка сьогодні склалася, реформуватися галузь буде однозначно. Але я хотів би згадати часи, коли були об’єднання. Можливо, на Сході і Півдні потрібно залишити управління, бо ніколи тут підприємства не будуть мати прибутку від ведення лісового господарства. Решта підприємств повинні об’єднуватися так, як об’єднання раніше були, вони зможуть таким чином виживати в цих економічних умовах. Звичайно, будь-який крок має бути зважений з соціальними функціями, екологічними і, звичайно, економічними.  Від того, що пропонують сьогодні народні депутати – крупні об’єднання, страждатиме, перш за все, сектор сільський. Наші ж підприємства розташовані у сільській місцевості і села просто вимирають. Якщо ж ми зробимо великі об’єднання,  то за рахунок чого будуть виживати ці підприємства,  як вирішуватиметься соціальна складова? Мені здається, що ті напрацювання в плані розвитку лісового господарства і концепція розвитку лісової галузі,  які були розроблені ще при минулому уряді, мають бути враховані».

Депутат Верховної Ради України Олександр Матусевич: «Сьогодні вже всім зрозуміло, що лісове господарство загнали у глухий кут. Чому все так сталося? Це сталося тому що упродовж останніх п’яти та лісова нормативна база, яка була прийнята щодо лісового господарства, не запрацювала. Мені, навіть, здається, що спеціально оцими постановами Кабінету Міністрів, законами просто знищували лісове господарство України. Я бачу розвиток лісового господарства України, в першу чергу, у законодавчому забезпеченні, зміні постанов Кабінету Міністрів. Я не кажу, що ми повинні вернутися туди, де були. Ми повинні спільно з лісівниками напрацювати таку нормативну базу, яка допомагала б лісівникам працювати. Сьогодні звучить дуже багато думок щодо реформування лісового господарства. Реформувати лісове господарство потрібно. Звичайно, така модель, яка є зараз, себе вже вичерпала. Лісове господарство реформувати потрібно виважено, бо, по-перше, це люди, по-друге, лісове господарство – це такі стовпи місцевих громад і прості люди у сільській місцевості, у гірських регіонах просто не зрозуміють, якщо ми будемо якимись семимильними кроками бігти кудись до якогось світлого майбутнього, якого ніхто не бачить. Треба сідати за стіл і разом з лісівниками, представниками місцевих громад,  науковцями і опрацьовувати дорожню карту і по ній рухатися. З приводу того, чого бояться лісівники:  Прийнятий закон «Про концесію», де у прикінцевих положеннях чітко написано, що ані ліси, ані спеціалізовані державні підприємства не є об’єктом концесії або державного приватного  партнерства – це перше. Друге: побутує багато думок щодо реформування лісового господарства. Але я категорично проти ліквідації лісгоспів як юридичних осіб. Я  буду стояти на цьому і буду доводити, що це робити не можна. Бо державні лісогосподарські підприємства (повторююся) це є стовпи економічного добробуту на місцях. І ці речі робити не можна. Є у нас приклад Польщі, є приклад колишніх об’єднань. Колись у західних регіонах працювали лісогосподарські об’єднання, лісокомбінати з перерозподілом ресурсу і на місцях будували школи, будинки,  дитячі садки, інші об’єкти соціальної сфери. Я категорично проти ліквідації лісгоспів, як юридичних осіб і буду відстоювати цю точку зору».

 

Прес-служба Товариства лісівників України