Сьогодні – Міжнародний день птахів

Традиційно 1 квітня відзначається Міжнародний день птахів. Саме в цю пору багато видів пернатих повертається з теплих країв. Для українців їх повернення символізує прихід весни й тепла.

Лісова охорона ДП «Новоушицьке лісове господарство» у переддень Міжнародного дня птахів провела черговий природоохоронний захід. В дубових лісових насадженнях розвісили 200 шпаківень.

Шпак – один із найкорисніших птахів. Він є комахоїдним і зазвичай живиться гусеницями, міллю, цикадами та іншими.

Уявіть лишень – за весняний період один шпак може знешкодити більше 8 тисяч хрущів. Бережіть цього птаха та інших крилатих помічників лісівників.

Прес-служба ДП Новоушицьке лісове господарство.

2 1

Звідки модрина? З Красилова, звісно

Старокостянтинівський лісгосп створює нові родинні плантації інтродуцента.

Подільське місто Красилів добре відоме серед лісівників – завдяки селекційно-насінному комплексу з його клоновими модриновими плантаціями. Там одержують насіння з кращими спадковими характеристиками, яке не лише висівають у себе, а й реалізують колегам із інших областей країни. Про лісонасінний комплекс, народжений у 1974–1985 рр., розповів «Лісовий і мисливський журнал» у першому цьогорічному номері. В газеті мова піде про наступні кроки подолян, котрі не зупинилися на досягнутому й продовжують селекційну роботу з інтродуцентом.

…Насамперед, кілька цифр. Упродовж 2000–2003 рр. з лісонасінних плантацій зібрали 40 кг насіння, яке висіяли в розсадниках, а відтак створили 11 га модринових культур. У 2004 р. заготовили вже 30 кг, всього ж у наступні десять років – 448 кг. Половину отриманого насіння, та ще майже 300 тис. штук сіянців, реалізували іншим господарствам. У лісгоспі за цей період за участю модрини з’явилося 461 га культур.

На прикладі старих та нових насаджень ми бачили, що вона забезпечує найвищий серед усіх деревних порід краю приріст на одному гектарі, а це свідчить про надзвичайно високу продуктивність, – розповів головний лісничий підприємства Ігор Бородій. – Дерево унікальне: з хорошою структурою, в землі не гниє, не випадково широко використовувалося для будівництва фундаментів під усілякі палаци. Навіть Венеція на його палях стоїть. Чимало значить і моральний чинник для лісівників, адже мають змогу працювати не лише для майбутніх поколінь: оскільки порода швидкоросла, то через 30 років уже бачать результати своєї праці, збираючи врожай…

Переконуємося в сказаному навіть не їдучи далеко до лісу, а на самій садибі Красилівського лісництва, де два десятиліття тому на місці ураженого шкідниками та хворобами перестиглого ялинника посадили 1,5 га модрини. Буквально через стежку майже таку площу відвели під дуб звичайний з домішкою клена. Стан обох насаджень прекрасний, а от продуктивність… Дуб відстає за цим показником утричі.

– Модрина європейська добре акліматизувалася в наших умовах, вигідно вирізняється на фоні деяких аборигенних, на яких негативно вплинули зміни клімату, – зазначив головний лісничий. – Поки що нас задовольняють постійні лісонасінні плантації, створені в минулому, але дивимося в перспективу. В зв’язку з кліматичними викликами вирішили закласти нові, організувати солідну насінну базу для майбутніх насаджень.

П’ять років тому за сприяння науковців Вінницької лісодослідної станції в лісництві створили дві родинні плантації модрини європейської площею по 0,7 га кожна. Із задоволенням показували їх лісничий Сергій Баран і помічник лісничого Іван Магмет, хвалилися, що на деяких деревах торік уже з’явилися шишки. До 10-річного віку сподіваються на інтенсивне плодоношення. Нині ж завершують оформлювати відповідні документи з тим, щоб перевести обидві до лісонасінного фонду в якості родинних плантацій.

Паралельно в лісгоспі потурбувалися про зміцнення, осучаснення розсадницького і тепличного господарства. Особливо помітні зміни в Грицівському лісництві, яким упродовж 10 років керує Олександр Доманський, а до цього ще чверть століття був помічником лісничого. Саме тут свого часу відібрали й зарахували до постійної лісонасінної бази 20 плюсових дерев модрини – з них відстрілювали мисливською рушницею живці для щеплення саджанців у селекційно-насінному комплексі, який створювався в Красилові. Заготовлені там шишки останніми роками переробляють у Грицівському лісництві на шишкосушарці – з кожного центнера виходить 4–5 кг, яке для подальшої підготовки відправляють до Львівського селекційно-насінного центру. Звідти частка добірного чистого насіння знову повертається до Грицева, де торік почали плекати сіянці в нових для них умовах.

Лісничий Олександр Доманський (праворуч) і помічник лісничого Богдан Назарішин задоволені якістю сіянців модрини, вирощених із закритою кореневою системою в теплиці

Працюють у тісній співдружності зі Славутським лісгоспом, який одним із перших у країні створив потужний комплекс із вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою.

– У лісгоспі, – поінформував Олександр Доманський, – відкрито павільйон для притінення та автоматичного поливу сіянців площею 1700 кв. м, встановлено лінію для точного висіву насіння в касети Beta 65 італійської фірми на 60 та 40 посадкових місць. Субстрактом для посіву є торфосуміш із додаванням комплексу мінеральних добрив. Продуктивність лінії дає змогу висівати до 500 касет за годину. Побудовані спеціальні холодильні камери – як для зберігання насіння, так і для садивного матеріалу, де підтримується оптимальна вологість та температура. Усе робить техніка, схожість сіянців при цьому стовідсоткова. Павільйон розрахований на вирощування півмільйона штук сіянців із ЗКС різних лісових порід. Минулого року послугами унікального комплексу Славутського лісгоспу вже скористалися й ми…

Лісничий разом із помічником Богданом Нарішиним запросили до капітальної теплиці площею 215 кв. м. У травні на половині її висіяли в ґрунт насіння, іншу відвели під сіянці із ЗКС у касетах – таких 20 тис. шт. Закупили в Славуті, там же на лінії точного висіву оператори наповнили кожну субстратом і доставленим із Грицева насінням. У ці весняні дні вже переносять змужнілі, красиві сіянці в культури. Касети обробляють спеціальним розчином проти шкідників і хвороб, просушують та складають на зберігання – до наступного використання в травні, коли знову прийматимуть у своє лоно насіння. Рослинки ж, які дещо відстали в рості, перенесуть на ділянки дорощування, де пройдуть загартування, наберуться сили, а відтак теж поповнять ряди лісових культур. І теплиці, і ділянки обладнані автоматичним поливом.

– У результаті очікуємо на значний лісівничий та економічний ефект, – поділився думками Олександр Антонович. – Впровадження інтенсивних методів вирощування садивного матеріалу із застосуванням різних видів добрив і препаратів дає можливість отримувати крупномірні сіянці, причому в стислі терміни та протягом року. При висаджуванні на лісокультурну ділянку вони не втрачають енергії та інтенсивності росту, адже зберігається цілісність кореневої системи й оптимальний баланс між корінням і наземною частиною. Забезпечуючи високу приживлюваність та збереженість (90–95%) лісових культур, створених на базі сіянців із закритою кореневою системою, маємо змогу розширити терміни їх садіння; зменшити густоту культур без погіршення їхніх якісних характеристик, а також кількість агротехнічних і лісівничих доглядів до віку переведення культур у вкриті лісовою рослинністю; скоротити терміни плекання лісових культур, підвищити їх якість. Водночас кращий ріст культур, швидке їхнє зімкнення сприятиме більш швидкому та інтенсивному відновленню лісового середовища на зрубах.

– А головне, – підсумував лісничий, – ми зможемо відповісти на виклики, пов’язані з різкою зміною клімату. Культивування стійких до різних катаклізмів деревних порід, впровадження нових технологій допоможе, бодай, частково розв’язати проблему всихання лісів, оновити та оздоровити насадження, перейти до плекання лісів на засадах, наближених до природних.

 Микола ПУГОВИЦЯ,Хмельницька область,фото автора,Газета “Природа і суспільство”

Розвиток мисливського господарства в Хмельницькому ЛМГ

Загальна площа мисливських угідь державного підприємства «Хмельницьке лісомисливське господарство» складає 21,5 тис. га, з них лісових – 7,8 тис га, польових – 11,5 тис. га, водно-болотних – 2,2 тис. га.

     Чисельність копитних тварин на території мисливських угідь підприємства згідно обліку 2019 року становила 183 особини: олень плямистий – 5, кабан – 35, козуля – 143 Чисельність копитних стабільна і є тенденція до збільшення. Ліміт використання на 2019 рік складав 15 голів: кабан – 7  (добуто 5   – 71%), козуля – 8 (добуто 8  – 100%).

     Загальні витрати на ведення мисливського господарства за 2019 рік склали 484,3 тис. грн., що на 34,8 тис. грн. більше, ніж в 2018 році. Загальні надходження від ведення мисливського господарства склали 233,6 тис. грн. і збільшились на 45,5 тис. грн. в порівнянні з 2018 роком.

     Головне завдання мисливської галузі – це збереження, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду.

     На охорону та відтворення диких тварин в 2019 році державним підприємством витрачено  111 тис. грн., що на 11,6 тис. грн. більше, ніж в  2018 році.

         У мисливських угіддях  здійснювалися заходи з недопущення розповсюдження особливо небезпечних хвороб тварин та людей. За 2019 рік на території мисливських угідь підприємства було добуто 52   лисиці червоні, більше 27   бродячих собак та котів, з яких  23   лисиці здано на проведення дослідження  в органи держпродспоживслужби.

Прес-служба Хмельницького ОУЛМГ. Без названия Без названия (2)