У ДП «Летичівське лісове господарство» представлено нового керівника

Начальник обласного управління лісового та мисливського господарства П.С. Пешко із заступниками, головою обкому профспілки приїхали у ДП «Летичівське лісове господарство» виконати приємну місію. До них приєдналися і районне керівництво.

Більше, як три місяці тривав випробувальний термін на посаді т.в.о.директора підприємства І.В.Сивуна. Гідно пройшов його Ігор Васильович. Побажань, гарних напутніх слів було багато і з усього було видно – сказані були від душі. «Кожен із нас відіграє свою роль, – говорив Петро Степанович. – У нас – лісівників – хороші показники, достойні зарплати. І кожен у спільні досягнення вносить свій внесок. Бажаю, щоб команда – колектив Летичівського лісгоспу мали одну ціль, щоб кожен відчував себе членом цієї команди, отримував гідну зарплату. Звертався до Ігоря Васильовича і щиро тиснув йому руку: «Бажаю, щоб твердо крокували по дорозі. Летичівський лісгосп з потенціалом і я на вас розраховую».

З напутніми словами до новопризначеного звернулись голова Летичівської райдержадміністрації Р.Ю.Кабанова, А.О.Хавхун – голова райради, В.М.Лісовий – голова обкому профспілки, перший заступник начальника управління П.С.Золотий, заступник начальника управління Ю.Л.Безноско.

Ігор Васильович від душі подякував за вітання й побажання. Говорив, що були часи, коли підприємство входило в трійку лідерів. Хотів би, щоб воно було так і надалі. Цього не може бути вже завтра, але обіцяв, що докладе всіх зусиль в досягненні кращих результатів.

П.С.Пешко, звертаючись до присутніх, сказав, що приїхали до лісгоспу ще з однією приємною місією – нагородженням лісівників, які допомагали ліквідувати пожежі на Житомирщині і хотів би особисто потиснути руки цим мужнім хлопцям. У вступному для цього слові Петро Степанович нагадав, що він сам із Львівщини і відчув під час цієї біди разючу відмінність в ментальності населення. Ніхто із львів’ян напередодні Великодніх свят не погодився б поїхати гасити пожежу. «Ви – хмельничани, на правду, особливі, молодці. Ви до останку віддані своїй справі. Прошу Господа, щоб послав вам гарне життя».

Петро Степанович кожному особисто зачитував текст нагороди і щиро тиснув руку. «За відвагу, мужність та завзятість, виявлені під час ліквідації великих лісових пожеж на Житомирщині» Почесною грамотою Хмельницького лісового управління було нагороджено Герасимчука О.В. – старшого майстра лісу Вовковинецького лісництва. Гуцалюку Д.Д. – мисливствознавцю господарства, Рудковському А.С. – ліснику Козачанського лісництва, Тришнівському О.В. – водію підприємства оголошено подяки начальника Хмельницького обласного управління.

Приєднувався до вітань лісівників в ролі пожежників Павло Степанович Золотий : «Наша бригада під час гасіння оголошена однією з кращих. Й справді, ніхто з хлопців не скиглив, не стогнав. Хоч ніхто не знав скільки нам там доведеться пробути, але ніхто не нарікав, що в такі дні доводиться бути далеко від дому. Ви виховали таких славних хлопців. Дякую за підтримку».

Доповнював Петро Степанович: «Телефонували з Житомирщини. Дійсно – ми кращі. І для нас це, як індикатор. Це перше ваше випробування. Вони готові підставити вам плече». Це вже звертаючись до І.В.Сивуна.

Погоджувався з ним Ігор Васильович і говорив, що це не просто колектив, а потужний механізм, який працює злагоджено. «Проте кожен у ньому індивідуальний і я у своїй роботі керуватимусь принципом – індивідуального підходу до кожного. Зважуватиму всі за і проти при прийнятті рішень.

Буду звертатися до вас за підтримкою. Готовий працювати, домагатимусь, як гарних здобутків, так і того, щоб кожен працівник почувався захищеним».

Підсумовував, як годиться, начальник управління. Підмітив навіть те, що призначення відбувається на зростаючому молодому місяцеві. «Дуже важливо, щоб підприємство зростало, – підкреслював Петро Степанович. – Щоб ми не робили – мета наша проста – служити людям».

Прес-служба ДП “Летичівський ЛГ”

IMG-9c36319c7baeadac908d91962372ff28-V

Новий рідкісний вид на теренах НПП “Мале Полісся”

Під час чергового обстеження лісових масивів Національного природного парку «Мале Полісся», природоохоронці зафіксували місцезростання рідкісного виду рослин з Червоної книги України. Мова йде про півники сибірські (Iris sibirica L.)

Довідково:

Півники сибірські – багаторічні рослини, 40-100 см заввишки, з коротким кореневищем, утворюють куртини генеративних рослин. Кожна така куртина складається з 50-300 пагонів, 10% з яких квітконосні. Середня щільність популяцій – 1-20 куртин на 10 м2. Листки вузьколінійні, мечоподібні, 2-6 мм завширшки, 50-60 см завдовжки. Квітки синьо-фіолетові, зрідка білі. Плід – довгаста тригранна коробочка. Цвіте в травні-липні, плодоносить в липні-серпні. Розмножуються насінням та вегетативно (розростанням куртин). Зростають на перезволожених ґрунтах, у мезотрофних умовах.

З метою забезпечення режиму збереження популяції виду заборонено(!) несанкціоноване збирання рослин та порушення умов місцезростань, надмірний випас, меліорація лук.

Прес-служба НПП “Мале Полісся”

20-06-19-DSC_0390 20-06-19-DSC_0374 20-06-11-DSC_0215 20-06-19-DSC_0384 20-06-11-DSC_0219 20-06-19-DSC_0358

Андрій Заблоцький: Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання води

За словами Голови Державного агентства лісових ресурсів Андрія Заблоцького повені в Карпатах спричинені природними факторами. Так, за останні три дні в Карпатах випала місячна норма опадів, в Івано-франківській області найбільше.

«Ліс може втримати певну кількість опадів, але не з такими обсягами, які ми спостерігаємо зараз в Карпатах. Давайте в цифрах — в середньому кількість опадів в Івано-Франківській області склала біля 2,8 млрд м3, а ліс максимально міг поглинути біля 200-250 млн м3. Це лише 10% від всіх опадів. Отож, ліс не може приборкати стихію гірських рік. Ліс – не дамба для запобігання паводкам та утримання такої кількості та сили води. Тому заяви, що причиною повеней є рубки – це маніпуляція та популізм», – прокоментував Голова Держлісагентства.

«В останні роки рубок відбувається значно менше. Але ця інформація не вигідна тим, хто систематично розповсюджує фейки про діяльність Держлісагентства. Наприклад, якщо порівняти з минулим роком, то обсяг заготівлі деревини зменшився на 17%. Це пов’язано з поступовим переходом від суцільних до поступових видів рубки. Так, за 5 місяців поточного року в Чернівецькій області кількість рубок скорочена на 41 тис. кубометрів у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. На Закарпатті на 51 тис. кубометрів, а в Івано-Франківській області на 75,7 тис. кубічних метрів», – наголосив Андрій Заблоцький.

Загалом, за останні 5 років, обсяг заготівлі деревини в Карпатському регіоні зменшився на 20% (з 4,2 млн кбм у 2015 р. до 3,3 млн кбм у 2019 р.).

За словами Голови Держлісагентства  сьогодні не тільки Україна, а й вся Європа потерпає від масштабних повеней, які спричинили дощі. Сербія, Боснія та Герцеговина, Чехія постраждали через стихію.  Це при тому, що в Європі існує набагато менше обмежень заготівлю деревини. У цифрах — в  Україні на 44.8% лісів існують обмеження на заготівлю деревини, тоді як у Чехії – 4.9%, Польщі – 8.5%, Латвії – 9.7% Угорщині -13.6%, Австрії – 15.7%. Але ж в цих країнах ніхто не заявляє, що рубки є причиною повеней.

«Стосовно проблеми незаконних рубок. Так, вона є, але подолати те, що вибудовували рокам неможливо за 5 місяців.  Проте, є позитивна динаміка.  Якщо у 2016 році обсяг незаконних рубок в Карпатському регіоні складав 12 тис. кбм, то у 2019 році – 3,6 тис. кбм. Але подальший прогрес у цьому питанні напряму залежить від прийняття відповідного закону, який би врегулював питання сертифікації лісопродукції з метою викорінення попиту на незаконно заготовлену деревину. Ми його вже підготували, зараз він на опрацювання в профільному комітеті Верховної Ради», - сказав очільник Держлісагентства.

Детальніше:

Останніми роками обсяг лісовикористання не перевищував розрахункової лісосіки і становить 60— 75% від щорічного середнього приросту.  Всі рубки лісу проводяться в обсягах обгрунтованих нормативів.

 

ВИСНОВОК НАУКОВЦІВ

Ми одразу ж звернулись до академічних інститутів, щоб вони дали незалежну оцінку причин паводків та ролі лісового господарства в цих причинах. Це Інститут екології Карпат, Інститут гірського лісівництва та Львівський національний лісотехнічний університет.

Як пояснили науковці, причинами паводків є:

— Природні глобальні причини — циклічність коливання пониженої та підвищеної водності.

— Природні регіональні причини — густота річкової сітки. Тільки в Івано-Франківській області протікає майже ВІСІМ З ПОЛОВИНОЮ ТИСЯЧ РІЧОК.  В цій області з 1955 року зареєстровано близько 70 паводків. Всього в Карпатах протікає до 28  тис. малих річок, із них 18 тис.  на північному схилі, 10 тис на південному схилі. Карпатські річки належать до річок з паводковим режимом.

Ще один з основних факторів, на думку експертів та науковців, це знищення заплави річок. Спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розорювання. Якщо місце, куди вода виходила під час паводків протягом тисяч років, знищили — то куди ж їй діватись?

В зв’язку з чим роль лісового господарства — не вирішальний чинником, якийі впливає на рівень паводку.

Основні причини паводків — надмірно висока кількість опадів. Як показують дані гідрометеонагляду та метеостаціонарів в горах кількість опадів в Івано-Франківській області в період паводків перевищує 300 мм.

Лісові насадження при нульовій вологості ґрунту можуть поглинути до 135-140 мм опадів, або як говорять в горах «одна смерека – 1 тонна води».

Враховуючи те, що попередніми дощами вологість ґрунту піднімається до 80-90%, ліс потенційно не може поглинути всю кількість опадів.

В той же час є ряд факторів, які можуть підняти водопоглинаючу роль лісів. Серед них об’єм лісокористування, породний склад лісів. Водорегулююча роль хвойних лісів, особливо смерекових, в два рази менша, ніж букових.

У той же час є низка факторів, які можуть підняти водопоглинаючу роль лісів. Серед них об’єм лісокористування, породний склад лісів.

Проведений аналіз обсягів рубок, показує, що дійсно до 1960 року об’єми рубок в Карпатах в два, а то й в три рази перевищували розрахункову лісосіку, різко зросла площа полонин. Починаючи з 70-х років обширні вирубки залісили. З 1990 року перевищення розрахункової лісосіки не було, а площа створення лісів в середньому на 10% перевищує площу зрубів, і наші підприємства мають достатньо садивного матеріалу, щоб їх заліснити. Збільшення площі лісів є основним пріоритетом Держлісагентства.

Прес-служба Держлісагентства